Тема 7: Політична система.

1) Згідно з найпоширенішим на цей час уявленням в світовій політичній думці пор сутність політичної системи вона являє собою:

А – сукупність політичної поведінки, політичний процес в рамках якоїсь організації, об’єднань, людських спільнот, навіть таких що не є політичними інститутами.

В – сукупність державних інститутів, політичних партії та суспільних рухів.

С – сукупність політичних норм, політичних ідеї, політичних принципів працюючих в даному суспільстві.

D – сукупність відношень державних установ, політичних партії та суспільства з приводу політичних повноважень і влади в цілому.

2) З якими з названих ознак не пов’язано поступове формування політичної системи суспільства:

А – загальність цінностей, сукупних політичних символів, упевнень, прийнятих членами політичної системи.

В – спільне реагування всіх елементів на зовнішні чинники.

С – єдність фінансової, податкової та митної системи.

D – пов’язане зі всіма названими ознаками.

3) Що з названого не є підсистемою політичної системи:

А – політичні організації і об’єднання.

В – політичні відношення.

С – політична культура і політична свідомість.

D – є всі.

4) Типологія політичних систем заснована на політичному режимі має наступні типи політ. системи:

А –фашистські політ. системи.

В – авторитарні політ. системи.

С – демократичні політ. системи.

D - тоталітарні політ. системи.

5) Яка ознака, на ваш погляд, є най головною умовою існування демократичної політичної системи:

А – наявність багатопартійності.

В – виборність органів місцевого самоврядування.

С – вільні вибори, які забезпечують рівні можливості обирати і бути обраним.

В – гарантії прав і свобод особистості.

1) Що називають політичною елітою:

А – заможних громадян, що мають відношення до політики і прийняття політичних рішень.

В – найвпливовіших політиків, бізнесменів і чиновників від яких залежить прийняття політичних рішень.

С – людей що мають високий рівень освіти, прибутку і високе соціальне положення, а також мають доступ до прийняття політичних рішень.

D – сукупність діячів які мають високе соціальне і матеріальне положення, проводять публічну політичну діяльність.

2) Людей що мають не всі ознаки притаманні політичній еліті, але мають бажання втручатись в політичну діяльність називають:

А – публічні політики.

В – антіеліта.

С – “олігархи”.

D – маргінальна еліта.

3) що з названого не є основними функціями політичного лідера:

А – аналіз політичних процесів і політичної ситуації.

В – мобілізація виконавців.

С – розробка програм і планів, прийняття політичних рішень.

D – оновлення політичної системи.

4) Державу в якій на базі регулярних, реально вільних, таємних, загальних виборів за владу конкурують політичні еліти називають:

А – олігархією.

В – аристократією.

С – поліархією.

D – деспотією.

5) Виходячи з реального положення з ротацією політичних еліт, їх кількістю, типовими моделями поведінки правлячої еліти, її цілями та цінностями можна визначити:

А – форму правління.

В – форму політичного режиму.

С – форму державного устрою.

D – нічого з названого.