25. Порівняльна характеристика спостереження як метода дослідження і спостереження як особливості людини.

Спостереження - найдавніший метод пізнання. Спостереження є особливістю кожної людини. Його примітивною формою - життєвими спостереженнями користується кожна людина в повсякденній практиці. Реєструючи факти навколишнього соціальної дійсності і свою поведінку, людина намагається з'ясувати причини тих чи інших вчинків і дій. Але життєві спостереження випадкові, неорганізовані і безпланово, на відміну від цього, наукове спостереження пов'язано з прямим, безпосереднім сприйняттям подій або участю в них, психолог сприймає те, що відбувається, аналізує і пояснює поведінку людей, пов'язує його з характеристиками умов діяльності, запам'ятовує і узагальнює події, очевидцем яких він стає.

Спостереження як науковий метод дослідження, не обмежений простий реєстрацією фактів, а науково пояснює причини того чи іншого психологічного явища; це цілеспрямований збір психологічних фактів поведінки та діяльності особистості з метою подальшого їх аналізу.

Види спостереження:

• короткочасне (зріз) і довготривале

• безпосереднє й опосередковане (передбачає застосування допом-х коштів);

• вибіркове (відстеження окремих параметрів спостережуваного) і суцільне (фіксує будь-які прояви і зміни об'єкта спостереження в певних ситуаціях).

Метод спостереження передбачає пізнання індивідуальних особливостей психіки людини через вивчення її поведінки. Інакше кажучи, за об'єктивними, зовнішньо вираженими показниками психолог робить висновок про індивідуальні особливості протікання психічних процесів про психічний стан людини, про риси її особистості, темпераменту, характеру. Особливістю методу спостереження є те, що вивчення зовнішніх проявів психіки людини відбувається в природних життєвих умовах.

Психологічне спостереження повинно бути цілеспрямованим: спостерігач повинен уявляти і розуміти, що він збирається спостерігати і для чого, інакше спостереження перетвориться у фіксацію випадкових, вторинних фактів. Звідси випливає, що психологічне спостереження обов'язково проводиться за спеціальним планом, схемою або програмою, що забезпечує спостерігачеві вивчення саме тих питань і фактів, які він заздалегідь виділив. Без певного плану або програми втрачається основна лінія спостереження, в результаті чого можна втратити головне і істотне в психічній діяльності людини.

26 Дати характеристику методу експеримента. Природній і лабораторний експеримент.

Основні особливості експерименту, які зумовлюють його дослідницьку цінність, такі: І) в експерименті дослідник сам викликає досліджуване ним явище замість того, щоб чекати (як при об'єктивному спостереженні), поки випадковий потік явищ надасть йому можливість це явище спостерігати; 2) експериментатор може змінювати умови, за яких явище виявляє свої характеристики, замість того, щоб сприймати їх у випадково даному контексті ситуації; 3) варіативні маніпуляції експериментатора умовами дослідження дають можливість виявляти закономірності протікання тих чи інших процесів, явищ за конкретних умов і ситуацій; 4) у ході експерименту можливе встановлення кількісних закономірностей між різнорівневими явищами, взаємодія яких моделюється в конкретній процедурі дослідження.

Експеримент може бути лабораторним або природним. Лабораторний експеримент відбувається в штучних (лабораторних) для досліджуваного явища умовах, коли експериментатор спеціально організовує ситуацію для з'ясування явища або окремих його характеристик, ініціює очікуваний процес і моделює штучно всі необхідні для цього умови. Лабораторний експеримент дає змогу точно враховувати досліджувані зовнішні впливи (силу, тривалість і послідовність подразників або їх комбінації) та реакції-відповіді (дії та висловлювання) людини на ці подразники.

Своєрідним варіантом експерименту, що являє собою ніби проміжну форму між спостереженням та експериментом, є метод природного експерименту Він проводиться не в лабораторії, а в звичайних життєвих умовах; при цьому експериментальному впливу піддаються умови, в яких протікає діяльність, що вивчається, сама ж діяльність піддослідного спостерігається в її природному виявленні. Проте вибір природної ситуації експерименту не є спонтанним, випадковим. Дослідження відбувається згідно з підібраними умовами, що відповідають цілям дослідження, а процеси, що пізнаються, протікають у природному їх порядку та послідовності без втручань експериментатора. Природний експеримент поєднує в собі позитивні якості спостереження і лабораторного експерименту, однак порівняно з останнім є менш точним і в багатьох випадках має доповнюватися ним.