6.5. Класифікація державних позик

1. Внутрішній державний борг– це борг, коли держава виступає позичальником на внутрішньому ринку.

2. Зовнішній державний борг– це борг, коли держава виступає позичальником на світовому фінансовому ринку.

Державні позики є основною формою державного кредиту.

Класифікація державних позик здійснюється за такими ознаками:

1. За правовим оформленням розрізняють державні позики:

• державні позики на підставі угод – угодами оформляються кредити від інших держав, міжнародних організацій і фінансових інститутів;

• державні позики цінними паперами – за їх допомогою мобілізуються кошти на фінансовому ринку, такі позики можуть бути оформлені:

• облігаціями – це найбільш поширений вид державних цінних паперів. Облігація символізує державне боргове зобов'язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти за ним.

• казначейськими зобов’язаннями – яце цінні папери, якими оформляють короткострокові позики.

Відмінності між облігаціями і казначейськими зобов’язаннями полягають у наступному:

• облігації випускаються з метою поповнення бюджету, цільових державних фондів, на спеціальні цілі, казначейські зобов’язання – лише на поповнення бюджету;

• за облігаціями дохід виплачується у фіксованих відсотках або у вигляді виграшів, за казначейськими зобов’язаннями – у фіксованих відсотках;

• облігації обертаються вільно або обмежено серед населення або юридичних осіб, казначейські зобов’язання реалізовуються лише серед населення;

• облігації є довгостроковим джерелом залучення позикового капіталу, а казначейські обов’язання – короткостроковим.

2. Залежно від місця розміщення розрізняють державні позики:

• внутрішні державні позики – формуються на внутрішньому фінансовому ринку, надаються юридичними і фізичними особами даної країни та нерезидентами;

• зовнішні державні позики- надходять ззовні від урядів, юридичних і фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових інституцій.

3. Відповідно до терміну погашення заборгованості розрізняють державні позики:

• короткострокові позики– термін погашення до одного року;

• середньострокові позики– від 1 до 5 років;

• довгострокові позики – понад 5 років.

6.6. Державний борг, його формування і обслуговування

Державний борг - це сума заборгованості за всіма борговими зобов`язаннями держави, відсотки за нею і невиконані фінансові зобов`язання держави перед суб`єктами економіки.

Загальна сума державного боргу складається з таких компонентів:

• усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), і відсотків за ними;

• виданих гарантій за кредитами, що надані іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам;

• неоплачених державних замовлень, заборгованість з заробітної плати перед бюджетниками, невідшкодований податок на додану вартість.

Розрізняють такі види державного боргу:

1. Поточний борг - це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, й належних до сплати в цей період відсотків за усіма випущеними на даний момент позиками.

2. Капітальний борг - це загальна сума заборгованості й відсотків, що мають бути сплачені за позиками.

3. Внутрішній борг - це сукупність зобов’язань держави перед резидентами.

4. Зовнішній борг - це сукупність зобов`язань держави перед нерезидентами (незалежно від того, в чиїй національній валюті номіновано зобов’язання).

Управління державним боргом - це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави.

Обслуговування боргу – це погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.

Існує декілька методів управління державним боргом (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Методи управління державним боргом

№	Назва методу управління державним боргом	Характеристика методу управління державним боргом
1.	Конверсія	Це зміна дохідності позики. Держава, як правило, зменшує розмір процентів, які мають виплачуватися за позиками.
2.	Консолідація	Це збільшення строків дії отриманої позики. Консолідація і конверсія можуть провадитися одночасно.
3.	Уніфікація позик	Це об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики.
4.	Обмін облігацій за регресивним співвідношенням	Це коли кілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової.
5.	Відстрочення погашення позики	Проводиться тоді, коли випуск нових позик є фінансово недоцільним, оскільки всі доходи від позик використовують на обслуговування раніше випущених позик.
6.	Анулювання боргу	Означає відмову уряду від його погашення. Анулювання боргів може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави, тобто банкрутством, або політичними мотивами.