16. Адміністративно-правові відносини та юридичні факти.

Юридичні факти – це конкретні життєві обставини з якими норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Особливістю юридичних фактів в адміністративному праві є те, що ними виступають індивідуальні правові акти органів виконавчої влади їх посадових осіб, які адресовані конкретній особі і пов’язані з окремою ситуацією.

Отже, адміністративно-правові відносини, хоча і моделюються в абстрактних адміністративно-правових нормах, об’єктивно виникають із настанням певних, передбачених адміністративно-правовими нормами юридичних фактів, котрі є підставою також зміни або припинення зазначених правовідносин.

Способи класифікації юридичних фактів:

За правовими наслідками:

а) правоутворюючі – викликають встановлення правовідносин (наприклад, вчинення адміністративних правопорушень);

б) правозмінюючі – змінюють існуючі правовідносини;

в) правоприпиняючі – зумовлюють припинення правовідносин, такими є дії особи щодо здійснення суб’єктивного права або виконання юридичного зобов’язання.

За відношенням до волі людини:

а) правомірні – відповідають вимогам адміністративно-правових норм;

б) неправомірні – порушують приписи адміністративно-правових норм.

Види юридичних фактів за складом:

а) прості; б) складні (фактичні склади);

17. Загальна характеристика адміністративно-правового статусу фізичних осіб.

Адміністративно-правовий статус особи – це комплекс конкретно визначених, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами суб’єктивних прав та обов’язків особи, що гарантують її участь в управлінні державної влади і задоволення публічних та особистих інтересів через діяльність державної влади та органів місцевого самоврядування.

Права і обов’язки фізичної особи в сфері адміністративного права в основному похідні від конституційних і конкретизуються великою кількістю законів і підзаконних актів. Але існують чимало таких прав і обов’язків, які знаходяться за межами конституційно-правового статусу і встановлюються конкретними нормативними актами, які відповідають конституційній концепції «Становища людини та громадянина».

Адміністративно-правовий статус особи встановлюється перш за все Конституцією актами органів представницької влади, але в формуванні і особливо в реалізації прав та обов’язків важлива роль належить органам виконавчої влади та місцевого самоврядування.

В межах їх компетенції вони:

1) видають правові акти, які впливають на зміст правового статусу громадян або тягнуть набуття прав та обов’язків в певній сфері;

2) організовують виконання законів, які мають безпосереднє відношення до адміністративно-правового статусу громадян;

3) допомагають та сприяють громадянам в реалізації їх конкретних суб’єктивних прав;

4) здійснюють охорону прав і свобод громадян;

Норми, які встановлюють правовий статус громадян містяться як в комплексних нормативних актах, які включають лише частину, що має відношення до адміністративно-правового статусу та ф ц спеціальних, які регламентують конкретне питання адміністративно-правового статусу.