4.5. Політичний режим в Україні.

Відсутність жорсткої виконавчої влади. Некомпетентність політичного керівництва і адміністративного управління. Використання популістських настроїв. Громіздка структура установ державної влади зі слаборозвинутими інститутами громадського суспільства. Малоефективний механізм стримувань і противаг між гілками влади, центром і на місцях.

Партійна система фінансово і матеріально залежить від влади.

Слабка взаємодія між партіями і громадськими організаціями. Недосконала виборча система, яка закріплює кланові засоби формування влади.

5.1 Місце і роль держави у політичній системі суспільства.

В питанні походження держави є 2 підходи:

1) позакласовий,в основі якого лежать наступні теорії:

а) теологічна (держава – це продукт божествоного творіння, звідси вічність держави і покірність перед державою);

б) патріархальна (держава це результат розвитку сім’ї та поселень, ототожнюється з владою сім’ї );

в) договірна (існувало додержавне життя, в якому порушувалися природні права людини; щоб забезпечити ці права людина утворила державу);

г) психологічна (пояснює виникнення держави особливостями психіки);

д) теорія насильства (держава виникла шляхом загарбання інших народів і необхідністю тримати їх в покорі).

2) класова або марксистська (держава виникає з появою приватної власності).

Сучасні держави виникають:

1) в процесі ліквідації колоній та імперій;

2) суверенізації державою подібних утворень.

З політичної точки зору держава – це незалежне політико територіальне утворення.

Основні ознаки держави:

1) суверенітет (означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над усіма суб’єктами у межах кордону – це внутрішня сторона; зовнішня – незалежність у зовнішніх відносинах);

2) всезагальність (охоплює всіх громадян – як всередині так і зовні держави);

3) примус (примусовий вплив щодо населення);

4) право на застосування сили;

5) право видавати закони і правила, які є обов’язкові для всього населення;

6) апарат держави;

7) монопольне право на збирання податків;

8) територія (це частина суші, земних надр, повітряного простору і прибережної зони);

9) населення (спільнота, яка проживає на території держави; держава може бути моно - або багатонаціональною);

10) наявність конституції;

11) наявність державної мови (це мова нації, яка складає більшість держави).

Сутність держави розкривається через її функції, які поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції:

1) правотворча (прийняття і створення законів);

2) контроль і нагляд за виконанням норм;

3) екологічно-госпадарська (захист екологічного суспільства, різних форм власності, ринкових відносин);

4) соціальна функція (регулювання соціальних відносин між соціальними і етнічними групами; ефективна демографічна політика та охорона здоров'я).

Зовнішні функції:

1) оборона (захист від зовнішнього нападу);

2) дипломатична (відстоювання і реалізація національних інтересів).

Аналіз ознак і функцій держави дає право вважати, що держава – це головний інститут політичної системи, що знаходить вияв у наступному:

1) держава виступає як універсальна всеохоплююча організація, що поширюється на всю територію і віх громадян;

2) держава є носієм публічної влади і підпорядковує собі всі прояви інших влад;

3) держава – це єдиний інститут, який може використовувати силовий примус (армія,поліція,служба безпеки);

4) держава з допомогою права регулює відносини і надає своїм рішенням загальнообов’язкового характер;

5)завдяки наявності апарату управління виконує основний обсяг

6) представляє країну у зовнішніх зносинах, проводить зовнішню політику від імені усієї політичної системи.