2. Типологія політичних систем

Поширеною є наступна типологія:

• командна

• змагальна

• соціопримирлива.

Командна політична система характеризується такими ознаками:

1. інтеграція всіх елементів здійснюється не шляхом суперництва, а на основі бюрократичної централізації зверху

2. прийняття центром рішень

3. ліквідація автономії у прийнятті рішень на місцях

4. протистояння політичному плюралізму

5. командний стиль управління всіма сферами життя

6. панування адміністрування у вирішенні політичних проблем

7. усунення опозиції

8. винятково важлива роль партійно-державного діяча

9. приниження політичного значення громадянства, обмеження його прав і свобод

10. внутрішня і зовнішня безконтрольність

11. відсутність розподілу влади

12. стримування способів саморегуляції суспільного механізму

13. ставка на силові методи управління

14. поширення політичної демагогії про захист інтересів народу

15. створення номенклатури

16. відкрите насильство, яке набувало форми тиранічних режимів

Змагальна політична система:

1. наявність механізму впливу на державну владу різних центрів

2. політичний плюралізм

3. прийняття політичних рішень через змагання різних політичних систем

4. визнання рівності і гарантій прав людини, об’єднань громадян

5. примус не виключається, але не є основним засобом управління

6. захист конституційного ладу цивілізованим шляхом

7. ставлення до права як до цінності.

Соціопримирлива політична система:

1. висунення на перший план соціальних проблем у змаганнях за владу

2. використання компромісів у боротьбі за владу

3. професіоналізм політичного управління

4. утвердження політичного плюралізму

5. високий рівень політичної культури

6. прагнення до утвердження соціальної справедливості

7. поступове і постійне здійснення соціальних програм

8. високий рівень захисту прав людини

9. безконфліктність.

3. Політична система в Україні

В Україні перехід від авторитарно-тоталітарної системи суспільства до демократичного розпочався зі створення нової політичної системи. Україна прагнула створити політичні інститути за європейськими зразками. Було введено інститут президентства, професійний парламент, було змінено статус і порядок формування уряду, започаткована судова реформа та реформа місцевого самоврядування, проте відсутність системного підходу при реформуванні політичної системи привело до протистояння різних гілок влади.

Особливості політичної системи України:

1. відносна стабільність, яка легко може трансформуватися у нестабільність

2. система з відносно низьким темпом соціальних процесів і соціальних змін

3. властива централізованість з елементами регіоналізації та децентралізації

4. є перехідною від не правової до правової

5. діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації

6. перехід впровадження консенсусної моделі вирішення проблем

7. не агресивність

8. не здатна забезпечувати зростання рівня і якості добробуту населення

9. є світська

10. одержавлена політична система з недосить високим інтелектуальним рівнем політики.

Основні напрямки вдосконалення:

1. розвиток місцевого самоврядування

2. побудова не на словах, а на ділі соціальної правової держави х професійним урядом, з незалежними судовими органами

3. формування громадянського суспільства

4. розвиток політичної культури

5. удосконалення роботи ЗМІ

6. оновлення політичної системи відповідно до кращих європейських зразків.