Тема 1. Предмет і методи політології

1. Становлення політичної науки і сучасність. Структура політології

Особливо інтенсивно політологія як наука розвивається після ДСВ. Це пояснюється рядом обставин:

1. до ДСВ політику зводили до діяльності держави і права

2. після ДСВ політику в більшій мірі починають зв’язувати з діяльністю політичних партій, громадських організацій і рухів

3. стало зрозумілим, що аналіз політики не може бути зведений лише до аналізу владних відносин

4. зросла роль ЗМІ у суспільному політичному житті

5. зросла роль політичної культури у житті суспільства

6. актуальною стає проблематика політичного лідерства

7. нагальна потреба в науковому пізнанні політики, її раціональній організації, ефективному управлінні суспільством.

Структура політології:

1. теорія політики. Вивчає методологічні основи політики і політичних відносин.

2. теорія політичних систем та її елементів. Вивчає особливості дії політичних систем.

3. теорія міжнародних відносин. Вивчає системи міжнародних відносин, їх сутність, типологію, питання війни та миру.

4. теорія управління соціально-політичними процесами. Вивчає форми і методи політичного керівництва та управління суспільством з боку суб’єктів влади.

5. теорія політичного процесу. Вивчає форми і методи поведінки народних мас, груп.

6. політична ідеологія та історія політичної думки. Вивчає місце і роль ідеології в системі влади та історію розвитку політичної думки.

2. Поняття політики. Предмет політології

Під політикою розуміють:

• державне, регіональне, місцеве управління

• як партійну діяльність

• як діяльність груп тиску

• як масова участь у політичних процесах.

Політика – це форма суспільної діяльності, спрямована на здобуття, використання, збереження і повалення політичної влади з метою реалізації інтересів тих чи інших політичних сил.

Політика – мистецтво можливого; сфера продуманих і виважених заходів, компромісів, угод; мистецтво політичного діяча обрати найоптимальніший шлях вирішення проблеми.

Загальнолюдські начала політики:

а) підтримання суспільного порядку

б) вирішення проблем, в яких зацікавлені всі

в) відносно справедливий розподіл ресурсів

г) відносно безболісне вирішення конфліктів

д) забезпечення соціальної справедливості.

Виділяють:

1. теоретичну політологію (розробка політичних теорій, аналіз політичних процесів, їх моделювання)

2. прикладну політологію (аналіз, шляхи засоби, вивчення громадської думки.

Серед суб’єктів політики виділяють:

• держава

• партії

• громадські організації і рухи

• політичні лідери

• класи, стани, нації

• політична еліта і бюрократія.

Функції політики:

1. Керівництво і управління політичними і суспільними процесами

2. вираження і задоволення соціальних інтересів

3. інтеграція суспільства на основі узгодження соціальних інтересів

4. вирішення соціальних конфліктів

5. соціалізація особи

6. забезпечення наступництва та інноваційного розвитку суспільства.

Типологія політики:

1. за сферою суспільного життя (економічну, національну, екологічну, військову, соціальну, культурну, науково-технічну)

2. за об’єктом впливу (внутрішня, зовнішня)

3. за пріоритетом діяльності (політика нейтралітету, національного примирення, компромісів)

4. за терміном дії (короткочасна, середньої тривалості, довгострокова)

5. за масштабами (міжнародна, світова)

6. за місцем (локальна, регіональна).

Об’єктом політології як науки виступає політична сфера суспільного життя, основний зміст якої складають політико-владні відносини.

Політологія – це наука про політику та її взаємовідносини з людиною та суспільством.\