Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалки з соціальної філософії - оригінал.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
243.2 Кб
Скачать

14.2. Основні концепції суспільства

Ідеалістичні концепції підходять до суспільства як об’єднання людей за якимись ідеальними чинниками. Зміна цього чинника може приводити і до змін в суспільстві.

Матеріалістичний напрям :

  • натуралістична і фізікалістська

  • біологізаторська

  • психологізаторська

  • соціологізаторські

  • технократичні концепції

В натуралістичній концепції – суспільство – це продовження розвитку природи, що набуває особливих форм.

Фізікалістська- Людина –це машина, суспільство – велика машина; механістичне розуміння.

Біологізаторська- суспільство – великий організм ; суспільство – над органічне утворення.

Психологізаторська – суспільство – це обєднання людей за психологічними чинниками ( інстинкт, бажання…)

Соціологізаторська – суспільство – це система соціальних інститутів, сукупність взаємодії людей, яка приводить до утворення соціальних груп.

Технократична - за Марксом – в основі техніка, матеріально – технічна база, що об’єднує людей.

Системно – структурний підхід :

  • індивідуалістська – людина – це космічне начало, об’єднуючись з іншими утворює суспільство. Людина – головне, суспільство – похідне.

  • Глобалістська – суспільство – це об’єднання людей , це головне, а окремі індивіди – другорядне

  • Концепція соціальної реальності - людина і суспільство є рівнозначними цілісностями і в своїй рівнозначності утворюють соціальну реальність ( С. Л. Франк, Ю. Васіян) .За Васіяном, людина є рівнозначна з спільнотою, з нацією, і чим більше буде розвиватися нація, тим більше розвиватиметься людина і навпаки.

14.3 Поняття суспільства, соціального, соціальної ідеї, соціального зв’язку і соціального закону.

Суспільство у широкому значенні – це відособлена від природи частина матеріального світу, що історично розвивалась як форма життєдіяльності людей. У вузькому значенні суспільство – певний етап людської історії, розвитку людства (первісне, рабовласницький лад, феодальний лад, капіталістичний лад, комуністичне).

Два підходи:

  1. Субстанційний – суспільство це об’єднання людей, що мають спільні інтереси.

  2. Функціональний – люди взаємодіють і між ними виникає система відносин, яка може бути названа суспільством. Суспільство це складна система багатоманітних зв’язків і відносин між людьми, що виникають у процесі їх цілеспрямованої свідомої діяльності по виробництву засобів, і забезпеченню умов свого спільного життя.

Суспільство як ціле породжується людиною теж як цілісністю, тому треба виходити не з суспільства поза людиною і не з людини поза суспільством, а з їх рівнозначності.

Людина це соціальна істота; а суспільство це система цих соціальних зв’язків людей. Суспільство особлива форма інтеграції взаємодіючих індивідів, тому суспільство як цілісність набуває самостійності, стає регулятором відносин між індивідами. Суспільство виступає як носій творчої діяльності.

На кожному історичному етапі набуває особливих форм, рис, структури, політичної організації та способів управління навіть особливостей духовного життя. Поза суспільством людина це абстракція. В єдності суспільства та людини як цілісностей можна розглядати суспільство. Суспільство це реалізація індивідуального буття, яка стає в процесі історичного розвитку соціальною особою.

Пітерим Сорокін – взаємодія за певними індивідами буде носити соціальне явище.

Зіммель – соціальне явище існує там де кілька індивідів взаємодіють.

Термін соціальне походить від латинського соціалес, що означає суспільний, громадський той що стосується суспільного ладу. Одні філософи позначають соціальне як те, що рівнозначне суспільному, на відміну від природного. Маркс визначає соціальне як рівнозначне суспільному на відміну від індивідуального. В вузькому значенні соціальне – це спосіб взаємодії людей між групами людей, між людиною і суспільством.

Соціальні зв’язки – такі відносини, які необхідні для задоволення життєвих потреб в об’єднаннях людей.

Соціальні відносини – це тип суспільних відносин, який виражає діяльність суб’єктів із приводу їх становища і ролі в суспільстві.

Діяльності спільнот реалізується соціальна сторона людини, тому соціальність виникає в процесі взаємодії, а отже діяльність є основою, умовою, засобом виникнення і прояву соціальності. У суспільстві спостерігається безперервний процес взаємодії індивідів.

Соціальний закон в суспільстві діють об’єктивно через суб’єктивну діяльність людей. Розрізняють соціальні закони статики (закони для врівноваження) і соціальні закони динаміки (закони які свідчать про зміни в суспільстві).

Одним із соціальних законів вважають закон відповідності виробничих відносин рівні у розвитку продуктивних сил. Інший закон – закон зростання потреб і здібностей людини.