8. Концепції суспільства в сучасній соціальній філософії (р. Арон,а. Мемфорд, г. Маркузе, е. Фромм, д. Белл, о. Тофлер, й. Масуда, д. Лойон, Дж. Дьюї та інші).

Е. Фром вводить поняття соціального характеру, як сполучної ланки між психікою індивіда та соціальною структурою суспільства. Ліквідація життєвих конфліктів та соціального відчуження зумовлена соціокультурними, а не лише індивідуально – психологічними чинниками. Водночас він підкреслює роль психофізичного виховання індивідів методами гуманістичної етики та управління, поширення психодуховних орієнтацій як найефективнішого засобу соціальної стабілізації системи.

Д. Белла вважає, що найважливішими ланками суспільного розвитку є ті, що визначають інфраструктуру суспільства, тобто засоби комунікації. Сюди він відносить: а) транспорт; б) засоби доставки енергії; в) телекомунікації (аудіо та відеотехніку, комп’ютери тощо). На думку Д. Белла, саме комп’ютерна техніка разом з іншими сучасними засобами перероблення інформації здатна призвести до революційних змін у суспільстві й відкрити нову еру в добробуті і взаєминах між людьми. Але водночас швидкий темп змін у сфері виробництва ставить не абиякі вимоги перед духовним розвитком суспільства.

О. Тофлер приділяє увагу розвитку комп’ютерних мереж. Інформаційне суспільство за Тофлером буде засноване на загальнопланетарних інформаційних звязках, більш рівномірному розселенні людей. Індустріальне суспільство переходить у свою найвищу стадію розвитку – інформаційне суспільство – це суспільство, де люди з останніх сил намагається конкурувати в процесі виробництва з машиною. Інформаційне суспільство футурошока, де постає проблема масової неукоріненості людей в суспільнім бутті та серйозні дестабілізуючі наслідки. Багато уваги приділяє сімї в умовах інформаційного суспільства, автор висуває форми сімейних відносин: бебіторіум, професійне батьківство, гостьові шлюби.

Дійсний марксизм як вважає Р. Арон у всіх можливих варіантах його прочитання залишається за межами належної філософської критики. Про намір здійснення останньої й заявляє Арон серією статей, об’єднаних згодом у монографічному виданні «Позірний марксизм». При цьому вчений аж ніяк не має на меті «захистити марксизм» від його новітніх інтерпретаторів. Навпаки, він прагне дослідити дійсну сутність цього вчення довести його хибність, показати методолого-світоглядову безперспективність. Критикуючи критиків марксизму, Арон ще критичніше, ніж вони, заглиблюється в цю теорію й водночас протиставляє її свої власні соціально-філософські погляди, що відрізняються від марксизму. Все це й слід мати й на увазі, розглядаючи «хибне» та «істинне» розуміння марксизму у варіанті Арона.

Основні проблеми моралі і соціальної філософії Дьюї: 1) Існує плюралізм цілей і благ (немає єдиного найвищого блага); 2) Цілі і блага неабстрактні а конкретні; 3) Основні блага - здоровя, багатство, честь добре імя, дружба, освіченість, справедливість та інше… 4) люди прагнуть недосамих благ, а до їхнього розміру; 5) Моральні заповіді (не вбий, не вкради), не мають абсолютного характеру (наприклад: на війні по відношенню до ворога) і справедливі ( несправедливі) в кожному конкретному випадку.