- •Соціальне пізнання та його специфіка.
- •1.2 Соціальна філософія, її об’єкт, предмет, принципи та особливості.
- •1.4 Основні функції та значення соціальної філософії.
- •2. Історичний розвиток соц.. Філософської думки: основні періоди та сучасний стан.
- •2.1 Історичний розвиток соц. Філософської думки: зародження, основні періоди та сучасний стан.
- •2.2 Соціально-філософські ідеї мислителів стародавнього світу.
- •2.3 Платон і Аристотель про державу, людину і суспільство.
- •5. Соціальна філософія в хіх ст. (Конт, Спенсер та інші).
- •6. Основні напрями, течії та особливості розвитку сф в кінці хіх – поч. ХХст.
- •8. Концепції суспільства в сучасній соціальній філософії (р. Арон,а. Мемфорд, г. Маркузе, е. Фромм, д. Белл, о. Тофлер, й. Масуда, д. Лойон, Дж. Дьюї та інші).
- •9.1. Витоки сф думки України
- •10. Соціально-філософські ідеї Сковороди.
- •14.2. Основні концепції суспільства
- •14.3 Поняття суспільства, соціального, соціальної ідеї, соціального зв’язку і соціального закону.
- •15.1 Поняття практики, праці, виробництва.
- •15.3 Праця – основа саморозвитку людини і самоорганізації суспільства.
- •15.4 Суспільне виробництво та його компоненти.
- •15.6 Продуктивні сили і виробничі відносин, їх взаємовплив.
- •16. 1. Сусп. Відносини та їх суб’єкти.
- •16.2 Типи св
- •16.3 Суспільство як соціальна система.
- •16.4 Базисні компоненти, властивості і структура суспільства.
- •Дописати
- •17.1. Суспільне життя та його основні сфери.
- •Матеріальні і економічна сфера суспільства.
- •Соціальна сфера і соц. Структура суспільства.
- •17.4. Основні типи соціальних спільностей.
- •17.5. Народ, нація, клас, покоління та інші спільності.
- •17.6. Соціальні групи та їх типологія
- •17.8 Політична сфера суспільства.
- •17.12 Духовна сфера суспільного життя та зростання її впливу на інші сфери суспільства.
- •19.1 Розвиток суспільства.
- •19. 2 Соціальні процеси .
- •19.3 Джерела, рушійні сили розвитку суспільства.
- •19.4 Суспільний прогрес та проблема його критерії.
- •20.2 Основні типи особистості:
- •20.5 Цінності, їх класифікація та значення в житті особистості і суспільства.
- •20.6 Проблеми ціннісних орієнтацій.
- •20.1. Особистість як суб’єкт суспільного розвитку.
- •21.1 Культура, типи культури, людино творча сутність культури.
- •21.2 Цивілізація, типи цивілізації, та цивілізаційні засади суспільства.
- •21.3 Людство і глобальні проблеми сучасності.
- •21.4. Соціальна філософія і проблеми соціального прогнозування
5. Соціальна філософія в хіх ст. (Конт, Спенсер та інші).
Як окрема галузь СФ постала В ХІХ ст..СФ була як заховане ядро в соціології. Філософія соціальна починається з Конта. Він, ввівши поняття сф, синонімічно до Соціології, поставив питання про їх розмежування. Конт вживає також термін соціальна фізика, яка має вивчати закони суспільства.Конт вирішує відкрити закони, що діють в суспільстві і для цього він будує позитивну філософію. Головним завданням цієї науки є пізнавати закономірності, що діють в суспільстві. Є 3 стадії в еволюції людського розуму:
Метафізична – пізнати природу
Релігійно – міфологічна – увага приділяється богам
Позитивна – пізнаються закони
Головним предметом філософії є факти, актуальність. Конт висунув тезу, що суспільство – не сукупність індивідів, як соціальних атомів, а як цілісний соціальний організм.
Головна проблема – вивчення характеру сусп.. розвитку. Вважав, що відкрив основний закон еволюції – закон еволюції людства. Цей закон вивчає позитивна наука, яка ґрунтується на наукових спостереженнях. За аналогією з природознавством він називає науку соціальна фізика – найскладніша наука, бо вона вив. сус - во і людину як найскладніші явища. Соціальна фізика має вив. сус- во як систему: умови існування; збереження – вив. соц.. статика; закони еволюції розвитку, зміни соц.. системи – соц.. динаміка. Позитивне мислення – передбачити, вивчити те, що є, звідси передбачити те, що має відбутися. Позитивна стадія виникає як наукове розуміння природи і позитивних наук, які виявляють закони. Наука – вищий прояв інтелектуальної еволюції, що визначає зміст і спрямованість всіх сторін розвитку суспільства. Вона служить благу, рівновазі сус –ва. Гармонія – соц.. ідеал. Головним принципом сус –ва і нормою оцінки соц. . явищ є : Любов – як принцип; порядок – як основа; прогрес – як мета. Умова стабільності сус –ва – гармонія між цілим і частинами, між самими частинами, між інтересами особистості і соц.. груп. Узгодженню цих інтересів, взаємодії частин слугує наука.
Герберт Спенсер говорив, що сус –во – єдина система взаємодії біологічних і соціальних начал. В сус –ві діє взаємодія начал. Вважав соц.. революцію як прогрес в розвитку сус –ва на шляху вдосконалення. Головну увагу звертав на вдоск. соц.. інститутів:
Домашні
Обрядові
Політичні
Церковні
Професійні
Прмислові
Соц. Інститути ведуть до еволюції відносин у сус –ві. Сукупність взаємодіючих інститутів утворює цілісну систему сус- ва. Історично сус – во розвивається від однорідного до різнорідного. Соц. Інститути появилися з необхідності. Теорію сус – ва пояснює органістично. Н : дерево, щоб функціонувало потрібні гілки, листя.
Соц. Еволюція відб. з необхідності, об’єктивно обумовлена. Це є потреби людей. З еволюцією міняються функції сус –ва. Сус –во не повинно поглинати індивіда. Суспільство має соціалізувати людину. Суспільство як соц.. організм має в основі принцип рівноваги, який має бути між функціями, інститутами. У відносинах ця рівновага має виражатися у консенсусі між соц.. групами – це умова стабільності сус –ва. Спенсер поставив проблему стремлінських дій людини . Якщо порушується рівновага, то можливий розпад соц.. організму.Порушується рівновага під впливом зовн. І внутр.. факттторів. В сус –ві,як і ворганізмі, немає поділу на головні і неголовні. В сус –ві будь – який елемент є важливий.
І Конт, і Спенсер розглядали сус –во як систему.
