15.4 Суспільне виробництво та його компоненти.

Платон звернув увагу, що в процесі пристосування діяльності виникають нові потреби.

Потреба – це певний стан організму певної людини, спільноти, суспільства в цілому, що виражає залежність від умов їх існування, у зв’язку із нестачею необхідного для нормального існування. Вирізняють потреби первині (іжа, одяг), і потреби вторинні. Виражаються потреби через формування інтересів. Потреба є тією спонукою, яка змушує людину діяти. В процесі діяльності людина приходить до виробництва.

Суспільне виробництво включає в себе:

Матеріальне виробництво,

Духовне виробництво,

Виробництво відносин,

Виробництво в процесі якого формується людина.

Матеріальне виробництво – це процес діяльності людей, які з допомогою необхідних засобів створюють матеріальні блага для задоволення своїх потреб. Матеріальне виробництво включає:

1. продуктивні сили:

- люди з їх вміннями, навиками, здатностями.

- засоби виробництва (предмети праці, знаряддя і засоби) і сили природи.

2. Виробничі відносини – відносини які складаються в процесі виробництва:

- техніко-організаційна сторона

- економічна – обумовлюється власністю. Власність – спосіб відносин між людьми з приводу майна.

Духовне виробництво існує у трьох формах: масове, індивідуальне і спеціалізоване.

Масове духовне виробництво - це усна народна творчість: народні пісні, думи, оповідання, перекази, приказки і прислів’я.

Індивідуальне духовне виробництво – це виробництво, що здійснюється конкретним індивідом: художником, вченим, письменником, композитором, поетом і т.д.

Спеціалізоване духовне виробництво – здійснюється в межах певних установ які спеціалізуються на певних видах духовного виробництва (консерваторія, інститут філософії). Всі види духовного виробництва органічно взаємопов’язані.

Виробництво відносин полягає в тому, що в процесі виробництва виникають і формуються нові відносини між людьми. Виробництво людини в широкому значенні охоплює всі життєві процеси – від матеріального до духовного виробництва. У вузькому розумінні виробництво людини – це процес її безпосереднього виховання. У соціальній філософії – це процес соціалізації індивіда і особистості.

15.6 Продуктивні сили і виробничі відносин, їх взаємовплив.

Матеріальне виробництво – це процес діяльності людей, які з допомогою необхідних засобів створюють матеріальні блага для задоволення своїх потреб. Матеріальне виробництво включає:

1. продуктивні сили:

- люди з їх вміннями, навиками, здатностями.

- засоби виробництва (предмети праці, знаряддя і засоби) і сили природи.

2. Виробничі відносини – відносини які складаються в процесі виробництва:

- техніко-організаційна сторона

- економічна – обумовлюється власністю. Власність – спосіб відносин між людьми з приводу майна.

16. 1. Сусп. Відносини та їх суб’єкти.

Головним компонентом сус –ва як системи є сусп.. відносини. Сусп. Відносини – складаються в процесі багатогранної життєдіяльності людей. СВ включають будь – які відносини між людьми в сус –ві. У вузькому значенні це відносини між соц.. групами, суб’єктами взаємодії, що носить сусп.. характер. В такому розумінні СВ- багатоманітні формування взаємодій, що виникають в процесі між соц.. групами і в середині них, в т.ч. міжіндивідні. Ці В пронизують всі сфери суп. Життя : економ, духовну, культурно –побутову.

Суб’єктами можуть виступати індивіди, групи. Будь – яка сусп.. акція здійснюється людиною як особистістю, що має власний розум, почуття, волю. У цьому відношенні СВ є В індивідів як індивідуальностей, особистостей і як представників тих соц.. груп, до яких індивіди належать .

Марксизм навпаки соціологізував СВ, подавши їх головним чином як В між між соц.. спільностями. Суб’єктом СВ, за Марксом, завжди постає соц.. група – клас, нація, етнос, народ.

СВ складаються на основі внутрішньо вмотивованих індивідуальних і соціальних ( класових, національних) інтересів, потреб.