- •Соціальне пізнання та його специфіка.
- •1.2 Соціальна філософія, її об’єкт, предмет, принципи та особливості.
- •1.4 Основні функції та значення соціальної філософії.
- •2. Історичний розвиток соц.. Філософської думки: основні періоди та сучасний стан.
- •2.1 Історичний розвиток соц. Філософської думки: зародження, основні періоди та сучасний стан.
- •2.2 Соціально-філософські ідеї мислителів стародавнього світу.
- •2.3 Платон і Аристотель про державу, людину і суспільство.
- •5. Соціальна філософія в хіх ст. (Конт, Спенсер та інші).
- •6. Основні напрями, течії та особливості розвитку сф в кінці хіх – поч. ХХст.
- •8. Концепції суспільства в сучасній соціальній філософії (р. Арон,а. Мемфорд, г. Маркузе, е. Фромм, д. Белл, о. Тофлер, й. Масуда, д. Лойон, Дж. Дьюї та інші).
- •9.1. Витоки сф думки України
- •10. Соціально-філософські ідеї Сковороди.
- •14.2. Основні концепції суспільства
- •14.3 Поняття суспільства, соціального, соціальної ідеї, соціального зв’язку і соціального закону.
- •15.1 Поняття практики, праці, виробництва.
- •15.3 Праця – основа саморозвитку людини і самоорганізації суспільства.
- •15.4 Суспільне виробництво та його компоненти.
- •15.6 Продуктивні сили і виробничі відносин, їх взаємовплив.
- •16. 1. Сусп. Відносини та їх суб’єкти.
- •16.2 Типи св
- •16.3 Суспільство як соціальна система.
- •16.4 Базисні компоненти, властивості і структура суспільства.
- •Дописати
- •17.1. Суспільне життя та його основні сфери.
- •Матеріальні і економічна сфера суспільства.
- •Соціальна сфера і соц. Структура суспільства.
- •17.4. Основні типи соціальних спільностей.
- •17.5. Народ, нація, клас, покоління та інші спільності.
- •17.6. Соціальні групи та їх типологія
- •17.8 Політична сфера суспільства.
- •17.12 Духовна сфера суспільного життя та зростання її впливу на інші сфери суспільства.
- •19.1 Розвиток суспільства.
- •19. 2 Соціальні процеси .
- •19.3 Джерела, рушійні сили розвитку суспільства.
- •19.4 Суспільний прогрес та проблема його критерії.
- •20.2 Основні типи особистості:
- •20.5 Цінності, їх класифікація та значення в житті особистості і суспільства.
- •20.6 Проблеми ціннісних орієнтацій.
- •20.1. Особистість як суб’єкт суспільного розвитку.
- •21.1 Культура, типи культури, людино творча сутність культури.
- •21.2 Цивілізація, типи цивілізації, та цивілізаційні засади суспільства.
- •21.3 Людство і глобальні проблеми сучасності.
- •21.4. Соціальна філософія і проблеми соціального прогнозування
15.4 Суспільне виробництво та його компоненти.
Платон звернув увагу, що в процесі пристосування діяльності виникають нові потреби.
Потреба – це певний стан організму певної людини, спільноти, суспільства в цілому, що виражає залежність від умов їх існування, у зв’язку із нестачею необхідного для нормального існування. Вирізняють потреби первині (іжа, одяг), і потреби вторинні. Виражаються потреби через формування інтересів. Потреба є тією спонукою, яка змушує людину діяти. В процесі діяльності людина приходить до виробництва.
Суспільне виробництво включає в себе:
Матеріальне виробництво,
Духовне виробництво,
Виробництво відносин,
Виробництво в процесі якого формується людина.
Матеріальне виробництво – це процес діяльності людей, які з допомогою необхідних засобів створюють матеріальні блага для задоволення своїх потреб. Матеріальне виробництво включає:
1. продуктивні сили:
- люди з їх вміннями, навиками, здатностями.
- засоби виробництва (предмети праці, знаряддя і засоби) і сили природи.
2. Виробничі відносини – відносини які складаються в процесі виробництва:
- техніко-організаційна сторона
- економічна – обумовлюється власністю. Власність – спосіб відносин між людьми з приводу майна.
Духовне виробництво існує у трьох формах: масове, індивідуальне і спеціалізоване.
Масове духовне виробництво - це усна народна творчість: народні пісні, думи, оповідання, перекази, приказки і прислів’я.
Індивідуальне духовне виробництво – це виробництво, що здійснюється конкретним індивідом: художником, вченим, письменником, композитором, поетом і т.д.
Спеціалізоване духовне виробництво – здійснюється в межах певних установ які спеціалізуються на певних видах духовного виробництва (консерваторія, інститут філософії). Всі види духовного виробництва органічно взаємопов’язані.
Виробництво відносин полягає в тому, що в процесі виробництва виникають і формуються нові відносини між людьми. Виробництво людини в широкому значенні охоплює всі життєві процеси – від матеріального до духовного виробництва. У вузькому розумінні виробництво людини – це процес її безпосереднього виховання. У соціальній філософії – це процес соціалізації індивіда і особистості.
15.6 Продуктивні сили і виробничі відносин, їх взаємовплив.
Матеріальне виробництво – це процес діяльності людей, які з допомогою необхідних засобів створюють матеріальні блага для задоволення своїх потреб. Матеріальне виробництво включає:
1. продуктивні сили:
- люди з їх вміннями, навиками, здатностями.
- засоби виробництва (предмети праці, знаряддя і засоби) і сили природи.
2. Виробничі відносини – відносини які складаються в процесі виробництва:
- техніко-організаційна сторона
- економічна – обумовлюється власністю. Власність – спосіб відносин між людьми з приводу майна.
16. 1. Сусп. Відносини та їх суб’єкти.
Головним компонентом сус –ва як системи є сусп.. відносини. Сусп. Відносини – складаються в процесі багатогранної життєдіяльності людей. СВ включають будь – які відносини між людьми в сус –ві. У вузькому значенні це відносини між соц.. групами, суб’єктами взаємодії, що носить сусп.. характер. В такому розумінні СВ- багатоманітні формування взаємодій, що виникають в процесі між соц.. групами і в середині них, в т.ч. міжіндивідні. Ці В пронизують всі сфери суп. Життя : економ, духовну, культурно –побутову.
Суб’єктами можуть виступати індивіди, групи. Будь – яка сусп.. акція здійснюється людиною як особистістю, що має власний розум, почуття, волю. У цьому відношенні СВ є В індивідів як індивідуальностей, особистостей і як представників тих соц.. груп, до яких індивіди належать .
Марксизм навпаки соціологізував СВ, подавши їх головним чином як В між між соц.. спільностями. Суб’єктом СВ, за Марксом, завжди постає соц.. група – клас, нація, етнос, народ.
СВ складаються на основі внутрішньо вмотивованих індивідуальних і соціальних ( класових, національних) інтересів, потреб.
