Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ооп питання екзамен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
350.72 Кб
Скачать
  1. Проаналізуйте періодичність та види технологічного огляду вантажопідіймальних кранів.

У процесі експлуатації вантажопідйомні крани повинні зазнати періодичному повному технічному огляду, який включає випробування машини й ретельний технічний огляд усіх механізмів, електроустаткування, гальм, канатів і інших елементів. Строк періодичних випробувань вантажопідйомних кранів установлено один раз у три роки. Крім повного технічного огляду, вантажопідйомні машини не рідше одного разу в рік повинні зазнати частковому технічному огляду, при якім випробування не проводяться.

Статичні випробування вантажопідйомної машини проводять із метою перевірки її міцності, включаючи міцність окремих її елементів, а для стрілових кранів ще вантажної стійкості. Динамічні випробування проводять із метою перевірки механізмів машини й гальм.

При статичних випробуваннях бруківок і пересувних консольних кранів візок установлюють у положення, відповідне до найбільшого прогину ферм, а в стрілових кранів стрілу встановлюють у положення, відповідне до мінімальної стійкості крана. Потім гаком або пристроєм, що його заміняє, захоплюють вантаж і піднімають на висоту 200 ... 300 мм.

Вантаж беруть в 1, 25 рази важче граничного робочого вантажу, установленого для даного вантажопідйомного пристрою. Кран уважається таким, що витримав випробування, якщо протягом 10 хв. вантаж не опуститься на землю, а також не буде виявлено тріщин, деформацій і інших ушкоджень. При динамічних випробуваннях проводять повторні пересування візка з вантажем із зупинками в різних точках прольоту, повторний підйом і опускання вантажу з одночасним пересуванням візка. Строк чергових випробувань реєструється на вантажопідйомному пристрої. Сталеві канати (троси) вантажопідйомних машин піддають ретельному огляду й при необхідності бракують. Установлені норми бракування сталевих канатів залежно від гранично припустимого числа обривів дротів на довжині одного кроку свивки канату. Крок свивки канату визначають у такий спосіб. Вимірюють діаметр канату.

На поверхні якого-небудь пасма наносять мітку А, від якої відраховують уздовж центральної осі канату стільки пасом, скільки їх є в перетині канату. На наступне пасмо (сьому) наносять другу мітку Б. Відстань між мітками відповідає кроку звивки. У багатьох порядкових канатів крок свивки визначають по числу пасм у зовнішньому шарі канату. Число обривів дротів на одному кроці свивки, як визнаний бракування канату, конструкція якого не зазначена в таблиці, визначають виходячи з даних цієї таблиці для канату, найближчого по числу пасом і числу дротів. При наявності в канату істотного поверхневого зношування або корозії дротів число припустимих обривів на кроці свивки зменшують на 50 %. При зношуванні або корозії, що досяглися 40 % первісного діаметра дротів, канат бракують. У цих випадках діаметр дротів вимірюють при відгинанні кінця дроту в місці обриву. При виявленні в канату обірваного пасма канат бракують.

15. Обґрунтуйте вогнестійкість будівельних конструкцій та шлях підвищення межі вогнестійкості.

Вогнестійкість - здатність конструкцій зберігати свої функції при дії високих температур. Існує класифікація будівель за ступенем вогнестійкості, де кожному ступеню відповідає перелік конструкцій, що мають межу вогнестійкості не меншу від вказаної. (ДБН В.1.1-7-2002, додаток Д “Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості”).

Розрізняють фактичну ступінь вогнестійкості (Вф) і вимагаєму (Ввим). Фактична ступінь вогнестійкості будівлі визначається за найменшим показником вогнестійкості будівельної конструкції. Вимагаємий ступінь вогнестійкості будівлі нормується. Умови безпеки виконуються при відповідності фактичного ступеня вогнестійкості вимагаємому.

За ступенем вогнестійкості будівлі поділяються на 5 класів:

-1 клас (всі конструкції незгоряючі);

-2 клас ( несучі конструкції незгорчючі, межа вогнестійкості не несучих -2 години);

-3 клас (несучі конструкції незгоряючі, а не несучі-важкозгоряючі);

-4 клас (всі конструкції важкозгоряючі);

-5 клас (всі конструкції згоряючі).

Для досягнення вогнестійкості за ознакою втрати теплоізоляційної здатності потрібно збільшувати загальну товщину залізобетонної конструкції.

Відповідно, що вища межа вогнестійкості, то товщою має бути залізобетонна конструкція. Відповідність залізобетонної конструкції належній межі вогнестійкості визначається шляхом сертифікаційних випробувань. Вогнезахист, що блокує тепловий

потік від вогню до поверхні конструкції, дає змогу зберегти її працездатність

протягом заданого часу. Захист залізобетонних конструкцій від впливу вогню

здійснюється так:

– нанесенням безпосередньо на поверхню вогнезахисного покриття;

  • облицюванням листовими вогневахисними матеріалами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]