Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ооп питання екзамен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
350.72 Кб
Скачать

10) Охарактеризуйте дію виробничого пилу на організм людини та заходи профілактики щодо розвитку пилової патології

Гранично допустима концентрація зернового пилу має бути 4 мг/м куб., бавовняного — 6 мг/м куб., з домішкою діоксиду кремнію від 2 до 10% — 4 мг/м куб.

За 2009 рік санепідслужба області провела 4597 досліджень пилу, перевищення гранично допустимих концентрацій спостерігалось на 351 підприємстві.

Пил може бути причиною різних хвороб шкіри, зокрема дерматитів, захворювань алергійної природи, онкологічних, пневмоконіозів.

Слизова оболонка бронхів також реагує на постійне подразнення пилом. Від дії пилу рослинного і тваринного походження розвивається хронічний пиловий бронхіт. Для нього характерна поява фіброзних змін через інгаляційну дію фіброгенних аерозолів. А також може розвинутися бронхіальна астма.

Пил може спричинити фіброгенну, токсичну, подразнювальну, канцерогенну, радіоактивну, сенсибілізуючу дію. Тривале подразнення пилом дихальних шляхів здатне викликати хронічний катар з утворенням гіпертрофії із потовщенням слизової оболонки, внаслідок чого порушується фільтруюча функція носа.

Внаслідок дії пилу рослинного походження виникає ринофаринголарингіт, а дія пилу хрому, нікелю, миш’яку може спричинити новоутворення.

У системі оздоровчих заходів, спрямованих на профілактику пилових захворювань, важливе місце займає медичний контроль за станом здоров’я працівників: проведення попередніх (під час влаштування на роботу) і періодичних медоглядів. При дії вуглецевого пилу необхідно проводити медогляди раз на 2 роки, причому обов’язкова консультація оториноларинголога, фтизіатра.

Для видалення з виробничих приміщень осілого пилу рекомендується вологе прибирання їх. У тих випадках, коли знизити рівень запиленості повітря робочої зони до гранично допустимих технічно не можливо, велике значення приділяють засобам індивідуального захисту органів дихання.

У комплексі заходів, спрямованих на запобігання недугам пилової етіології, важливе місце займає підвищення стійкості організму працівників до дії пилу.

Зокрема, цьому сприяє раціональне харчування: підвищений вміст білків в їжі, вітаміни, що в свою чергу посилює фагоцитарну активність і життєдіяльність макрофагів, послаблюючи цим дію пилу.

Ефективні заходи щодо профілактики пилових захворювань:

— архітектурно-планувальні (внесення в проектну документацію заходів, що дозволяють гідрозмив стін, стелі, підлоги, вологостійке покриття будівельних конструкцій та ін.);

— технологічні (використання замкнутих технологій, зволоження пилоутворювального матеріалу з використанням води або поверхнево-активних речовин);

— санітарно-технічні (кондиціювання повітря, загальнообмінна та місцева витяжна вентиляція);

— медико-біологічні (проведення медоглядів, професійний відбір, диспансерне спостереження, фізіологічна раціоналізація праці, режим харчування та пиття, фізіопроцедури, вітаміно— і фармакопрофілактика).

У комплексі заходів, спрямованих на запобігання захворюванням пилової етіології, та з лікувальною метою доцільним є проведення лужних інгаляцій, опромінення суберитемними дозами ультрафіолетового випромінювання, що стимулюють елімінацію пилових часток з легень і затримують розвиток пневмосклерозу. Для захисту органів дихання від дії пилу необхідно використовувати фільтруючі респіратори і протигази.

Концентрація пилу не повинна перевищувати 6 мг/м куб. згідно з вимогами Санітарних правил №4617.

Для запобігання шкідливій дії пилу необхідно проводити його гігієнічне регламентування.

Захворювання, зумовлені пилом

Шкідливість неотруйного вугільного і породного пилу обумовлена здатністю викликати професійні захворювання легень — пневмоконіози. Пневмоконіоз, викликаний вдиханням запиленого повітря, що вміщує вільний діоксид кремнію називають силікозом, а вміщуючого вугільний пил — антракозом.

Згідно з чинними санітарними нормами запиленість повітря в підземних виробках не повинна перевищувати:

Боротьба з пилом

використання машин, які забезпечують мінімальне пилоутворення під час тех. процесу;

попереднє зволоження матеріалів;

зрошення місць пилоутворення і пилу, який осів;

ефективне провітрювання виробок;

періодична очистка від пилу відкаточних і вентиляційних виробок;

розташування скіпових підйомів в стволах з вихідним повітряним струменем.

До заходів, які перешкоджають виникненню джерел запалювання пилу відносяться:

використання запобіжних вибухових речовин та засобів підривання;

вибухобезпечного електрообладнання ;

заборону відкритого вогню і паління.

До заходів щодо локалізації або пригнічення вибухів пилу відносяться сланцювання виробок і застосування сланцевих заслонів.

Сланцювання виробок — це штучне підвищення зольності пилу, який розташувався на поверхні виробок, за рахунок добавлення до нього стандартного інертного пилу, виготовленого із вапняку і глинистого сланцю. Використання інертного пилу засновано на охолоджуючій дії за рахунок витрати теплової енергії на нагрівання інертного пилу.

Зволожування вугільного масиву здійснюється шляхом нагнітання води і розчинів змочувальних речовин у вугільний пласт під тиском. Зрошування джерел пилоутворення здійснюється шляхом подачі води в зону руйнування масиву, чи на навантажувально-перевантажувальні пункти.

11) Класифікація умов праці за електробезпекою

Основні положення про безпечну експлуатацію електроустановок базуються на Конституції України і викладені у Законі України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актах: „Правила та заходи безпеки під час експлуатації електроустановок”; „Система стандартів безпеки праці”; „Правила устаткування електроустановок”; „Правила техніки безпеки під час експлуатації споживачів” тощо.

Діючі Правила устаткування електроустановок за характером умов праці поділяють робочі приміщення на такі категорії:

  1. особливо небезпечні;

  2. з підвищеною небезпекою;

  3. без підвищеної небезпеки.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю одного з таких чинників, як: особливо висока вологість; хімічно активне середовище; наявність двох чи більше чинників умов праці з підвищеною небезпекою.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю одного з таких чинників, як: підвищена вологість; висока температура (вище, ніж 30˚С); наявність заземлених металоконструкцій, струмопровідної підлоги.

Приміщення без підвищеної небезпеки не мають вищезгаданих ознак (чинників).

За характером середовища праці розрізняють такі приміщення:

  • нормальні (сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких, запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем);

  • сухі (приміщення, в яких відносна вологість повітря ≤ 60 %);

  • вологі (приміщення, в яких відносна вологість повітря = 6-…75 %);

  • сирі (приміщення, в яких відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75 %, але не досягає 100 %);

  • особливо сирі (відносна вологість повітря близька до 100 %, стіни, стеля, обладнання вкриті вологою);

  • жаркі (температура повітря протягом тривалого часу > 30˚С);

  • запилені (у приміщенні наявний струмопровідний або струмонепровідний пил, який осідає на дротах та інших предметах і проникає всередину машин і механізмів і апаратів);

  • з хімічно активним середовищем (у приміщенні протягом тривалого часу або постійно міститься пара або тверді осади на предметах, які руйнують ізоляцію та струмопровідні деталі обладнання).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]