- •Охарактеризуйте дію шкідливих і небезпечних виробничих чинників на організм людини відповідно до їх класифікації.
- •Визначіть у чому полягають процес терморегуляції
- •Показники пожежної безпеки речовин і матеріалів
- •Законодавча та нормативна база україни про охорону праці.
- •Охарактеризуйте чинники що впливають на стійкість крана і хто дає дозвіл на їх експлуатацію
- •Дайте оцінку показників пожежної небезпеки та умов необхідних для процесів самозаймання.
- •Обгрунтуйте класифікацію нещасних випадків та порядок їх розслідування
- •8 )Проаналізуйте функції органів державного нагляду з питань охорони праці
- •9) Визначіть класифікацію будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.
- •10) Охарактеризуйте дію виробничого пилу на організм людини та заходи профілактики щодо розвитку пилової патології
- •12. Обґрунтуйте особливості горіння горючих газів.
- •13. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Проаналізуйте періодичність та види технологічного огляду вантажопідіймальних кранів.
- •15. Обґрунтуйте вогнестійкість будівельних конструкцій та шлях підвищення межі вогнестійкості.
- •16.Визначіть, які існують види відповідальності за порушення законодавчих вимог з питань охорони праці.
- •17.Охарактеризуйте чинники небезпеки для людини, яка потрапила у зону дії «Крокової напруги».
- •18.Проаналізуйте особливості горіння рідких речовин.
- •19. Визначіть, які види інструктажів існують у сфері охорони праці та їх сутність
- •20) Проаналізуйте організаційно-технічні заходи спрямовані на захист працюючих від виробничого шуму.
- •21) Визначіть причини, види та умови необхідні для виникнення процесу горіння.
- •22) Визначіть дію роботодавця на об’єкті якого скоївся нещасний випадок.
- •23) Охарактеризуйте чинники що впливають на стійкість крана.
- •24) Проаналізуйте, яким чином умови середовища можуть посилювати або зменшувати ураження людини електричним струмом.
- •25) Охарактеризуйте параметри виробничої вібрації та характер її впливу на огранізм людини.
- •26) Дайте оцінку чинників, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •27)Визначіть категорію приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •28)Вкажіть структуру курсу «Охорони праці» та за якими ознаками вона складається.
- •29)Охарактеризуйте дію охолоджуючого і нагріваючого мікроклімату на організм людини.(Неточно)
- •30)Дайте оцінку видів горіння та засобів пожежегасіння.
- •31)Проаналізуйте завдання гігієни праці та виробничої санітарії. Сутність гігієнічного нормування.
- •32)Дайте оцінку засобів захисту працюючих при обслуговуванні електричного устаткування.
- •33)Обгрунтуйте вимоги до протипожежного водопостачання.
- •34) Проаналізуйте принципи державної політики у сфері охорони праці відповідно до закону «Про охорону праці».
- •35. Дайте оцінку дії електричного струму на організм людини та характерні види електричних травм і електричних ударів.
- •36. Визначіть область застосування вогнегасників ти принцип їх дії
- •37. Визначіть класифікацію небезпечних та шкідливих чинників відповідно до державного стандарту.
- •38. Проаналізуйте порядок розслідування та обліку нещасних випадків.
- •39. Дайте оцінку заходам пожежної профілактики та заходам активного пожежного захисту.
- •40. Визначіть параметри мікроклімату, його дію на організм людини, нормування та шляхи нормалізації виробничих умов.
- •41. Проаналізуйте чинники, що впливають на стійкість крана і сутність коефіцієнтів стійкості.
- •42. Дайте оцінку класифікації будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.
- •43. Проаналізувати пільги та компенсації, що надаються працюючим у шкідливих та небезпечних умовах праці.
- •44.Дайте оцінку видам та системам виробничого освітлення і його впливу на зорову функцію організму.
- •45. Охароктерезуйте вогнегасні властивості хімічних засобів пожежогасіння.
- •46. Проаналізуйте види відповідальності посадових осіб за порушення правил охорони і безпеки праці та випадки їх застосування.
- •47. Проаналізуйте сутність технічного опосвідчення вантажо піднімальних кранів та терміни його виконання.
- •48. Дайте оцінку ефективності вогнегасним властивостям води.
- •50. Охарактеризуйте параметри електричного струму та характер їх дії на наслідки ураження організму.
- •54. Визначіть пожежну характеристику будівельних матеріалів.
- •55. Визначіть види відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоровя відповідно до чиного законодавства.
- •56. Дайте оцінку технічної характеристики робочих параметрів крана.
- •57. Визначіть функціональні обовязки та права органів державного пожежного нагляду.
- •58. Проаналізуйте спеціальне розслідування нещасних випадків і коли вони призначаються.
- •59. Охарактеризуйте причини травматизму при використанні електричного струму та види уражень організму.
- •60. Дайте оцінку існуючим засобам пожежогасіння.
10) Охарактеризуйте дію виробничого пилу на організм людини та заходи профілактики щодо розвитку пилової патології
Гранично допустима концентрація зернового пилу має бути 4 мг/м куб., бавовняного — 6 мг/м куб., з домішкою діоксиду кремнію від 2 до 10% — 4 мг/м куб.
За 2009 рік санепідслужба області провела 4597 досліджень пилу, перевищення гранично допустимих концентрацій спостерігалось на 351 підприємстві.
Пил може бути причиною різних хвороб шкіри, зокрема дерматитів, захворювань алергійної природи, онкологічних, пневмоконіозів.
Слизова оболонка бронхів також реагує на постійне подразнення пилом. Від дії пилу рослинного і тваринного походження розвивається хронічний пиловий бронхіт. Для нього характерна поява фіброзних змін через інгаляційну дію фіброгенних аерозолів. А також може розвинутися бронхіальна астма.
Пил може спричинити фіброгенну, токсичну, подразнювальну, канцерогенну, радіоактивну, сенсибілізуючу дію. Тривале подразнення пилом дихальних шляхів здатне викликати хронічний катар з утворенням гіпертрофії із потовщенням слизової оболонки, внаслідок чого порушується фільтруюча функція носа.
Внаслідок дії пилу рослинного походження виникає ринофаринголарингіт, а дія пилу хрому, нікелю, миш’яку може спричинити новоутворення.
У системі оздоровчих заходів, спрямованих на профілактику пилових захворювань, важливе місце займає медичний контроль за станом здоров’я працівників: проведення попередніх (під час влаштування на роботу) і періодичних медоглядів. При дії вуглецевого пилу необхідно проводити медогляди раз на 2 роки, причому обов’язкова консультація оториноларинголога, фтизіатра.
Для видалення з виробничих приміщень осілого пилу рекомендується вологе прибирання їх. У тих випадках, коли знизити рівень запиленості повітря робочої зони до гранично допустимих технічно не можливо, велике значення приділяють засобам індивідуального захисту органів дихання.
У комплексі заходів, спрямованих на запобігання недугам пилової етіології, важливе місце займає підвищення стійкості організму працівників до дії пилу.
Зокрема, цьому сприяє раціональне харчування: підвищений вміст білків в їжі, вітаміни, що в свою чергу посилює фагоцитарну активність і життєдіяльність макрофагів, послаблюючи цим дію пилу.
Ефективні заходи щодо профілактики пилових захворювань:
— архітектурно-планувальні (внесення в проектну документацію заходів, що дозволяють гідрозмив стін, стелі, підлоги, вологостійке покриття будівельних конструкцій та ін.);
— технологічні (використання замкнутих технологій, зволоження пилоутворювального матеріалу з використанням води або поверхнево-активних речовин);
— санітарно-технічні (кондиціювання повітря, загальнообмінна та місцева витяжна вентиляція);
— медико-біологічні (проведення медоглядів, професійний відбір, диспансерне спостереження, фізіологічна раціоналізація праці, режим харчування та пиття, фізіопроцедури, вітаміно— і фармакопрофілактика).
У комплексі заходів, спрямованих на запобігання захворюванням пилової етіології, та з лікувальною метою доцільним є проведення лужних інгаляцій, опромінення суберитемними дозами ультрафіолетового випромінювання, що стимулюють елімінацію пилових часток з легень і затримують розвиток пневмосклерозу. Для захисту органів дихання від дії пилу необхідно використовувати фільтруючі респіратори і протигази.
Концентрація пилу не повинна перевищувати 6 мг/м куб. згідно з вимогами Санітарних правил №4617.
Для запобігання шкідливій дії пилу необхідно проводити його гігієнічне регламентування.
Захворювання, зумовлені пилом
Шкідливість неотруйного вугільного і породного пилу обумовлена здатністю викликати професійні захворювання легень — пневмоконіози. Пневмоконіоз, викликаний вдиханням запиленого повітря, що вміщує вільний діоксид кремнію називають силікозом, а вміщуючого вугільний пил — антракозом.
Згідно з чинними санітарними нормами запиленість повітря в підземних виробках не повинна перевищувати:
Боротьба з пилом
використання машин, які забезпечують мінімальне пилоутворення під час тех. процесу;
попереднє зволоження матеріалів;
зрошення місць пилоутворення і пилу, який осів;
ефективне провітрювання виробок;
періодична очистка від пилу відкаточних і вентиляційних виробок;
розташування скіпових підйомів в стволах з вихідним повітряним струменем.
До заходів, які перешкоджають виникненню джерел запалювання пилу відносяться:
використання запобіжних вибухових речовин та засобів підривання;
вибухобезпечного електрообладнання ;
заборону відкритого вогню і паління.
До заходів щодо локалізації або пригнічення вибухів пилу відносяться сланцювання виробок і застосування сланцевих заслонів.
Сланцювання виробок — це штучне підвищення зольності пилу, який розташувався на поверхні виробок, за рахунок добавлення до нього стандартного інертного пилу, виготовленого із вапняку і глинистого сланцю. Використання інертного пилу засновано на охолоджуючій дії за рахунок витрати теплової енергії на нагрівання інертного пилу.
Зволожування вугільного масиву здійснюється шляхом нагнітання води і розчинів змочувальних речовин у вугільний пласт під тиском. Зрошування джерел пилоутворення здійснюється шляхом подачі води в зону руйнування масиву, чи на навантажувально-перевантажувальні пункти.
11) Класифікація умов праці за електробезпекою
Основні положення про безпечну експлуатацію електроустановок базуються на Конституції України і викладені у Законі України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актах: „Правила та заходи безпеки під час експлуатації електроустановок”; „Система стандартів безпеки праці”; „Правила устаткування електроустановок”; „Правила техніки безпеки під час експлуатації споживачів” тощо.
Діючі Правила устаткування електроустановок за характером умов праці поділяють робочі приміщення на такі категорії:
особливо небезпечні;
з підвищеною небезпекою;
без підвищеної небезпеки.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю одного з таких чинників, як: особливо висока вологість; хімічно активне середовище; наявність двох чи більше чинників умов праці з підвищеною небезпекою.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю одного з таких чинників, як: підвищена вологість; висока температура (вище, ніж 30˚С); наявність заземлених металоконструкцій, струмопровідної підлоги.
Приміщення без підвищеної небезпеки не мають вищезгаданих ознак (чинників).
За характером середовища праці розрізняють такі приміщення:
нормальні (сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких, запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем);
сухі (приміщення, в яких відносна вологість повітря ≤ 60 %);
вологі (приміщення, в яких відносна вологість повітря = 6-…75 %);
сирі (приміщення, в яких відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75 %, але не досягає 100 %);
особливо сирі (відносна вологість повітря близька до 100 %, стіни, стеля, обладнання вкриті вологою);
жаркі (температура повітря протягом тривалого часу > 30˚С);
запилені (у приміщенні наявний струмопровідний або струмонепровідний пил, який осідає на дротах та інших предметах і проникає всередину машин і механізмів і апаратів);
з хімічно активним середовищем (у приміщенні протягом тривалого часу або постійно міститься пара або тверді осади на предметах, які руйнують ізоляцію та струмопровідні деталі обладнання).