50. Охарактеризуйте параметри електричного струму та характер їх дії на наслідки ураження організму.

Електротравми відбуваються при потраплянні людини під напругу в результаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціалами, чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в результаті утворення електричної дуги між елементами електроустановки безпосередньо, або між останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії напруги кроку.

Струм може спричиняти:

1. Термічну дію (опіки)

2. Хімічну дію (електроліз органічної рідини)

3. Світлову дію (органи зору)

4. Механічну дію

5. Біологічну дію (проявляється в збудженні нервової системи)

В результаті такої дії може бути 2 види ушкодження:

1. Електрична травма – видимі ознаки ураження людини електричним струмом (опіки, електричні знаки, металізація)

2. Електричні удари.

Буває 4 ступеня електричного удару:

• працюють всі системи, судоми м’язів

• втрата свідомості, всі системи працюють

• втрата свідомості, порушення роботи дихання, або серцеві системи

• клінічна смерть. Відсутні всі ознаки життя.

Прицина смерті від струму може бути припинення роботи серця, роботи дихання і електрошок.

Струм може діяти безпосередньо, коли його шлях проходить через серце і органи дихання, і рефлекторно, тобто через нервову систему. Фіброляція – стан серця, коли воно перестає скорочуватися послідовно, а настають окремі посіпування серцевого м’язу. Припиняється кровообіг і зупиняється серце. Електрошок – це надмірне збудження струмом, що призводить до порушення кровообігу і дихання, до виснаження нервової системи.

51. Дайте оцінку пожежної класифікації будівельних матеріалів.

Встановлено пожежно-технічну класифікацю матеріалів за п'ятьма показниками: горючістю, займистістю, поширенням полум'я по поверхні, димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння.

За горючістю будівельні матеріали поділяють на негорючі та горючі. Негорючі будівельні матеріали за іншими показниками пожежної небезпеки не класифікують.

Горючі будівельні матеріали поділяють на чотири групи:

Г1 (низької горючості);

Г2 (помірної горючості);

Г3 (середньої горючості);

Г4 (підвищеної горючості).

Горючі будівельні матеріализа займистістю поділяють на три групи:

В1 (важкозаймисті);

В2 (помірнозаймисті);

В3 (легкозаймисті).

Горючі будівельні матеріали за поширенням полум’я поверхнею поділяють на чотири групи:

РП1 (не поширюють);

РП2 (локально поширюють);

РП3 (помірно поширюють);

РП4 (значно поширюють).

Горючі будівельні матеріали за димоутворювальною здатністю поділяють на три групи:

Д1 (з малою димоутворювальною здатністю);

Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю);

Д3 (з високою димоутворювальною здатністю).

Горючі будівельні матеріализа токсичністю продуктів горіння поділяють на чотири групи:

Т1 (малонебезпечні);

Т2 (помірнонебезпечні);

Т3 (високонебезпечні);

Т4 (надзвичайно небезпечні).

За результатами випробувань будівельні матеріали належать до негорючих за таких умов:

- середнє арифметичне значення зміни температури у печі не перевищує 50 "С;

- середнє арифметичне значення втрати маси зразків не перевищує 50% від їх початкової маси;

- середнє арифметичне значення тривалості стійкого полум'яного горіння зразків не перевищує 10 с.

52. Визначіть види навчання працюючих правилам безпечного виконання робіт.

Посадові особи прозодять навчання 1 раз на 3 роки, всі інші 2 рази на рік, а небезпечні роботи – кожні 3 місяці. Всі, хто наймається на роботу, проходять навчання з питань охорони праці. Існують такі види:

1. Втупний інструктаж. Його проводить служба охорони праці

2. Первинний на робочому місці. Проводить керівник робіт.

3. Періодично-повторні інструктажі

4. Позаплановий. Він призначається:

• коли змінюється технологічний процес

• коли скоївся нещасний випадок

• Якщо була перерва в роботі 60 днів, для звичайних і 30 – для небезпечних робіт.

5. Цільовий вид інструктажа назначається на небезпечні види робіт, на які неохідно отримати наряд, допуск.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт. Перевірка знань здійснюється усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою навичок виконання робіт відповідно до вимог безпеки. Працівники, що не пов'язані з обслуговуванням обладнання, використанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажу за наказом (розпорядженням) керівника підприємства по узгодженню з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.

53. Дайте оцінку параметрів виробничого шуму та методів і заходів захисту від його негативного впливу.

Шум – хаотичне поєднання різних за частотою і силою звуків, що заважають людині працювати і відпочивати. Частота коливань визначає тон звуку. Вухо людини сприймає звуки з частотою від 20 до 20000 Гц. Звуковий тиск і частота коливань визначає голосність звуку.

L= 20 lg (P/P0) - рівень звукового тиску, р – тиск, що створюється вимірювальним звуком в Па, р0=у*10^(-5) Па (поріг чутливості).

Виробничий шум - це сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі та безпосередньо впливають на працездатність. Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85 дБ.

За частотою звукові коливання поділяють на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20 Гц, звукові — від 20 до 20000 Гц та ультразвукові — більше 20000 Гц.

Боротьба із шумом у джерелі його виникнення. Це найбільш дієвий спосіб боротьби із Шумом. Створюються мало шумні механічні передачі, розроблено способи зниження шуму у підшипникових вузлах, вентиляторах.

Розглянемо заходи захисту від шуму. Зниження шуму досягається використанням таких заходів:

- зниження шуму в джерелі створення;

- зменшення шуму на шляху поширення (за рахунок місцевої та загальної звукоізоляції, шумовлюючих екранів, поглинаючих фільтрів);

- раціональне планування підприємств;

- використання зелених насаджень;

- застосування на машинах і механізмах неметалевих деталей, малошумного металу;

- застосування індивідуальних засобів захисту (навушники, заглушки);

- раціоналізація режимів праці та відпочинку;

- використання глушителів шуму.