
Технологія Adobe Flash.
Adobe Flash - мультимедійна платформа компанії Adobe для створення веб-додатків та мультимедійних презентацій. Широко використовується для створення рекламних банерів, анімації, ігор, а також відтворення на веб-сторінках відео-і аудіозаписів. Основне призначення даної технології - створення високоякісної інтерактивної анімації, яку можна представляти при відносно невеликій розмірі підсумкового файлу.
Одним з основних відмінностей Macromedia Flash від всіх інших існуючих нині web-технологій є те, що це єдиний стандарт, що дозволяє працювати не тільки з растровою графікою, але і з векторної. Крім цього текст імпортується в середу Flash не як растрове зображення, а саме як текст, в якому один символ кодується одним байтом інформації, що є серйозною зброєю в боротьбі із зайвою обсягом результуючих файлів. Важливо, що в Flash є можливість відтворення музики та звуків у форматі mp3.
Flash використовує мову програмування ActionScript. Основний недолік flash-додатків - надмірне навантаження на центральний процесор, пов'язана з неефективністю віртуальної машини Flash Player.
Технологія Ajax
У лютому 2005 року з'явився новий модний термін - Ajax. Ajax розшифровується як Asynchronous Javascript And XML (Асинхронні Javascript І XML) і технологією в строгому сенсі слова не є. Це просто абревіатура, що позначає підхід до створення веб-додатків за допомогою наступних технологій:
стандартизоване уявлення за допомогою XHTML і CSS;
динамічне відображення та взаємодія з користувачем за допомогою DOM;
обмін і обробка даних у вигляді XML і XSLT;
JavaScript;
асинхронні запити за допомогою об'єкта XMLHttpRequest.
Якщо в стандартному веб-додатку обробкою всієї інформації займається сервер, тоді як браузер відповідає тільки за взаємодію з користувачем, передачу запитів і висновок надійшов HTML, то в Ajax-додатку між користувачем і сервером з'являється ще один посередник - движок Ajax. Він визначає, які запити можна обробити "на місці", а за якими необхідно звертатися на сервер.
Поведінка сервера теж змінилося. Якщо раніше на кожен запит сервер видавав нову сторінку, то тепер він відсилає лише ті дані, які потрібні клієнтові, а HTML з них прямо в браузері формує движок Ajax.
Асинхронність проявляється в тому, що далеко не кожен клік користувача доходить до сервера, причому зворотне теж справедливо-далеко не кожна реакція сервера обумовлена запитом користувача. Більшу частину запитів формує движок Ajax, причому його можна написати так, що він буде завантажувати інформацію, передбачаючи дії користувача.
Зрозуміло, що з такою схемою роботи якісна навантаження на сервер змінюється - якщо раніше запитів було мало, але кожен з них вимагав значних ресурсів (серверу потрібно витягнути інформацію з БД, сформувати з неї веб-сторінку і віддати браузеру), то тепер завдання сервера спрощується (формувати веб-сторінки не потрібно, та й обсяг переданих даних менше), але запитів обробляти доводиться більше.
З Ajax проблема полягає в тому, що писати такі програми - завдання трудомістка. Потрібно написати й налагодити на JavaScript движок з десяти чи двадцяти тисяч рядків коду плюс реалізувати серверну частину.