47. Реалізація проектів промислово-фіннансових групами та іншими госп. Угрупми

Специфіку і переваги ФПГ можна охарактеризувати таким чином. По-перше, усі учасники групи працюють як ланки єдино­го фінансово-промислового механізму, їхні інтереси органічно пов'язані. По-друге, спираючись на єдність фінансових, страхо­вих та промислових можливостей найбільш ефективних галузе­вих видів виробництва, ФПГ створюють дуже стійкі системи, які володіють багатьма ступенями свободи відносно мобільного між­галузевого перерозподілу матеріальних та фінансових ресурсів

Залежно від особливостей форми об'єднання капіталу, що превалює, механізму внутрішньої організації та характеру взаємо­зв'язків усередині великої корпорації або об'єднання склалися різ­ні моделі інтеграції. Умовно їх поділяють на японську, західно­європейську, американську та південнокорейську.

Оцінюючи роль банків у структурі ФПГ, необхідно зазначити, що банки реалізують свої основні, притаманні певній фінансовій інституції, функції:

- відкриття і ведення рахунків;

- організацію розрахунків;

- залучення й розміщення коштів;

-видачу гарантій,

Проте банк може виконувати й інші, не основні функції, по­ трібні учасникам певної ФПГ. До них можуть належати:_;

• інвестиційна і портфельна діяльність в інтересах усієї групи;

• допомога в організації і проведенні емісійної діяльності- підприємств — учасників ФПГ;

• організація і проведення взаєморозрахунків; ''здійснення трастових операцій;

• проведення лізингових і факторингових операцій; венчурне фінансування інноваційної діяльності;

• надання інформаційних послуг.

Підприємства — учасники ФПГ можуть передавати кошти до банку і у довірче управління (траст). Доходами для банку буде комісія, яка напряму залежатиме від доходів клієнта. Банки — учасники ФПГ, як правило, одержують прибуток від здійснення спільних фінансових схем у межах ФПГ, можуть використовува­ти кошти учасників схеми як безплатні ресурси.

Банк — учасник ФПГ скоріш одержить іноземні приватні кре­дити під свою гарантію, зможе забезпечити контроль за їхнім ефективним використанням, а також необхідно враховувати мож­ливість тимчасового розпорядження банком кредитними ресур­сами, призначеними для розвитку виробництва

Банк — учасник ФПГ акумулює ресурси підприємств, що входять до складу групи

48.Необхідність та завдання оцінки банком об’єктів бізнесу

Професійна оцінка майна підприємств — учасників проектно­го фінансування є необхідною у таких випадках, як:

• прийняття інвестиційних рішень;

• отримання кредиту під заставу майна;

• прийняття обґрунтованого рішення про партнерство у реа­ лізації проекту;

• реорганізація або ліквідація підприємства;

• прийняття рішення про санацію або банкрутство підприєм­тва;

• страхування майна;

• оптимізація оподаткування;

переоцінка основних фондів та ін.

Під-ство — це єдиний майновий комплексно використовується для здійснення підприємницької діяльності. Бізнес — це певна господарська діяльність, яка провадиться або планується для провадження з використанням активів цілісного майнового комплекс.

Особливості:

1.бізнес- вкладення в який здійснюються з метою віддачі у майбутньому

2.бінес є системою, але продаватися може як уся си­стема в цілому, так і окремі її підсистеми і навіть елементи

3. потреба в цьому товарі залежить від процесів, які здійснюються" як усередині самого товару, так і у зовнішньому середовищі

4. необхідна участь держави не лише в регулюванні механізму купівлі-продажу бізнесу, а й у фор­муванні ринкових цін на бізнес, в його оцінці

Оцінка майна, майнових прав підприємств — це процес ви­значення їх вартості на дату оцінки

Об'’єктами оцінки бізнесу:

-майно

-майнові права

Об’єкти оцінки класифікують за різними ознаками: об’єктами оцінки ума тер. Формі; нерухоме майно; рухоме майно; об’єкти оцінки у нематеріальній формі; Об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (ці­лісний майновий комплекс.

• Об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (ці­лісний майновий комплекс обов’язковим: створення підприємств (господарських товариств) на базідержавного майна або майна, що є у комунальній власності;

• реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комуналь­них підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

• виділення або визначення частки майна у спільному майні,в якому є державна частка (частка комунального майна);

• визначення вартості внесків учасників та засновників гос­подарського товариства, якщо до зазначеного товариства вно­ситься майно господарських товариств з державною часткою (част­кою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника зі складу такого товариства;

• приватизації та іншого відчуження у випадках, встановле­них законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

• переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

• оподаткування майна та визначення розміру державногомита згідно з законом;

• передачі майна під заставу;

• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках,встановлених законом; рішення суду або необхідності захисту суспільних інтересів