46. Консорціумне фінансування інвестиційних проектів

Одним з найефективніших організаційних методів фінансу­вання інвестиційних проектів є фінансування на консорційних за­садах. Це спосіб залучення капіталу шляхом створення спільних підприємств (компаній) у вигляді стратегічних альянсів, консор­ціумів, картелів, синдикатів, пулів, асоціацій, конгломератів, трес­тів, концернів, промислових холдингів тощо.

Міжнародний консорціум — це тимчасове об'єднання госпо­дарсько незалежних компаній, метою якого можуть бути різні види скоординованої підприємницької діяльності компаній, най­частіше для спільної конкурентної боротьби за отримання замов­лень та їх спільного використання.

Для сучасних консорціумів характерне багатонаціональне представництво, як приклад можна навести

західноєвропейський авіабудівний консорціум АігЬш Іпсіизїгу, створений ще у середині 1960-х рр., що контролює 30% ринку цивільних реактивних літаків. Учасниками консорціуму виступи­ли чотири провідні авіабудівні компанії Західної Європи: Аего-зрайаіе (Франція), Баїтіег Оггуніег Аегозрасїе (Німеччина), Вгі-исЬ Аегозразе (Великобританія) і СА8А (Іспанія). Метою ство­рення консорціуму стало проектування і виготовлення літаків. При­чому кожний із учасників самостійно фінансував свою частину науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо ви­робництва літаків, пропорційно частці його участі у консорціумі.

Останнім часом з'явилися консорціуми і нового типу, в яких учасниками виступають навіть держави, наприклад ІНТЕРСАЛТ — Міжнародний консорціум супутникового зв'язку. Це спільний проект, в якому беруть участь уряди різних країн. Вони вклада­ють у нього капітал і володіють його акціями у кількості, пропор­ційній їх очікуваному використанню системи.

Особливостями консорціумів можна назвати те, що:

^ організація консорціуму оформлюється угодою;

■^ консорціум може бути організований зі створенням і без створення юридичної особи. Організаційно-правовою формою консорціуму у вигляді юридичної особи може бути акціонерне товариство або інші господарські товариства;

^ як правило, у межах консорціуму учасниками не форму­ються ніякі організаційні структури, крім невеликого апарату (наприклад ради директорів консорціуму);

V компанії, що входять до складу консорціуму, повністю збе­рігають свою економічну і юридичну самостійність, за винятком тієї частини діяльності, що пов'язана з досягненням цілей консор­ціуму;

■* найчастіше консорціуми є неприбутковими організаціями;

■^ метою створення консорціуму є об'єднання зусиль для реа­лізації конкретного проекту (частіше у сфері своєї основної діяль­ності), здійснення науко- і капіталомістких проектів, у тому числі міжнародних, або спільне проведення великих масштабних фі­нансових операцій для розміщення позик, акцій;

Останнім часом консорціуми створюються для спільного роз­роблення родовищ і транспортування енергетичних ресурсів. Так, прикладом може бути консорціум нафтопереробних компаній: Бритіш Петролеум, Шелл, Амко,

Консорціуми можуть також створюватися кількома банками, виробничими компаніями, науковими центрами, державними структурами. Вони створюються для підвищення технічної та комерційної конкурентоспроможності його учасників.

Як правило, консорціум може бути або відкритим, або закри­тим. У відкритому консорціумі компанія-замовник укладає угоду з кожним учасником окремо. Під час створення відкритого кон­сорціуму всі його учасники підпорядковуються в частині, що стосується цілей консорціуму, спільному лідеру і несуть солідар­ну відповідальність за зобов'язаннями консорціуму в межах своєї участі на паях. Лідер консорціуму координує спільну діяльність учасників і одержує за це відрахування від інших членів. Замов­ник укладає угоду тільки з лідером, який повинен відповідати перед замовником за весь проект особисто. Таким чином, лідер представляє інтереси консорціуму перед замовником і третіми особами, але діє у межах повноважень, які він отримує від інших членів консорціуму. Відповідальність за зобов'язаннями несуть члени консорціуму у розмірі їхніх часток у загальному обсязі по­ставок і послуг. У межах консорціуму можливі різні варіанти відповідальності, наприклад, часткова, солідарна. Кожний член консорціуму забезпечує фінансування своєї частки робіт і бере на себе комерційн

та технічні ризики, пов'язані з виконанням своєї частки зобов'язань.

Для реалізації великих проектів можуть створюватися промис­лово-фінансові групи, учасники яких, у тому числі банки, стають інвесторами та здійснюють безпосереднє фінансування і розподі­ляють між собою всі інвестиційні ризики.

Фінансування на консорційних засадах може відбуватися у та­кі способи: створення спільних підприємств; створення стратегіч­них альянсів; франчайзинг; ліцензування; інжиніринг та екаунтинг.

Спільні підприємства можуть бути суто вітчизняні або із за­лученням іноземних інвестицій. В усіх випадках їх створення ви­магає опрацювання та реєстрації в державних органах установчих