33. Модель середньозваженої вартості капіталу.

Наступний крок після визначення вартості капіталу для окремих цінних па­перів .— вирахування середньозваженої вартості капіталу (WАСС), яка може бути визначена як рівень дохідності, який по­винен приносити інвестиційний проект. Цей рівень має бути не нижчим за дохід від інвестування в інші об'єкти з подібним сту­пенем ризику. На середньозважену вартість капіталу впливає як вартість окремих залучених капіталів, так і їх частки в структурі капіталу фірми.

Середньозважена вартість капіталу є відносною величиною, тому вона виражена у відсотках та розраховується як середня ве­личина з необхідної прибутковості за різними джерелами фінан­сування, а питомими вагами є частки кожного джерела фінансу­вання інвестицій.

WАСС=Kb*(1-tax)*[B\B+P+S]+Kp[P\B+P+S]+ Ks*S\B+P+S

де B— облігації; Р — привілейовані акції; S — прості акції; Кb — вартість капіталу від облігацій; К_p — вартість капіталу від приві­лейованих акцій; К₅ — вартість капіталу від простих акцій; tах — ставка оподаткування.

У процесі визначення середньозваженої вартості капіталу слід пам'ятати, що, коли вираховується значення цього показника, краще використовувати відповідні частки, обраховані на основі ринкових цін цінних паперів. Обчислення відсоткових ставок у структурі капіталу на базі балансової вартості занижує питому вагу простих акцій, що спотворює реальне значення середньо­зваженої вартості капіталу. Крім того, хоч середньозважена вар­тість капіталу і використовується як міра для оцінки відносної переваги окремих інвестицій, у багатьох випадках кожен проект слід аналізувати окремо. У разі потреби ставка дисконту, що береться для визначення прибутковості проекту, має відображати власний специфічний ризик проекту, а не загальну середньозважену вартість капіталу.

34 Модель зваженої граничної вартості капіталу.

Ціна інвестиційного капіталу не є постійною величиною, бо підприємству завжди необхідно залучати додаткові кошти фінансування інвес­тицій, що приводить до зміни структури капіталу та ціни окре­мих джерел. Ціна капіталу, яка визначається на основі прогноз­них величин фінансових витрат, пов'язаних із забезпеченням необхідної структури джерел фінансування, і може базуватися на поточній інформації про стан фінансового ринку або на передбачу­ваних оцінках майбутніх змін умов надання капіталу, називається зваженою (маржинальною) граничною вартістю капіталу (МСС).

Найбільш простий випадок, пов'язаний з використанням до­даткових коштів, характеризується змінами в структурі капіталу і постійною ціною окремих його джерел. У цій ситуації МСС ви­значається за такою формулою:

де кь, к_е, к_р, к₅ — відповідно ціна боргових коштів (b); прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (e); привілейованих акцій (р); простих акцій (s), коефіцієнт; , І_е, І_р, Із — обсяг фінансування, одержаний з відповідних джерел, у старій струк­турі капіталу, грн; ∆Ib e p s— збільшення капіталу, який залучається з відповідних джерел, грн.

Якщо в результаті використання додаткових коштів фінансу­вання змінюється не тільки структура капіталу, а й ціна окремих джерел, тоді варто визначати граничну ціну для кожного джерела фінансування. Наприклад, гранична ціна боргових коштів (МСВ) визначатиметься за такою формулою:

де кьn„, кьо — ціна боргових коштів відповідно в новій та старій структурі капіталу, коефіцієнт; Ibn Іьо — величина боргу після і до залучення додаткових коштів, грн.

Гранична ціна інших джерел фінансування визначається ана­логічно. Завершальним етапом є розрахунок узагальнюючого показника граничної ціни капіталу, який визначатиметься як сума всіх граничних цін джерел фінансування інвестованого капіталу:

де .d…. частка відповідних джерел у новій структурі інвестиційного капіталу, коефіцієнт; МСС — гранична ціна інвесто­ваного капіталу, коефіцієнт; МСР — гранична ціна привілейованих акцій компанії, коефіцієнт; МСS — гранична ціна реінвестованого прибутку, коефіцієнт. МСЕ — гранична ціна власного капіталу коефіцієнта; МСОD— гранична ціна боргового капіталу коефіцієнта.