31. Моделі визначення вартості капіталу від випуску акцій

Привілейовані акції. Однією з особливостей привілейованих акцій є сплата фіксованого дивіденду або оголошеного відсотка від вартості акції на час її випуску. Ринок відіграє велику роль у визначенні дивідендного доходу від цих акцій. Визначальними тут є доходи від подібних привілейованих акцій, які котируються на біржі. Розрахунок вартості капіталу від привілейованих акцій здійснюється за такою формулою:

Kp=P/ Ps*(1-V)

де Кр — вартість капіталу від випуску привілейованих акцій; Р — привілейований дивіденд; Р_s — ринкова вартість привілейованих акцій; V— витрати на випуск привілейованих акцій, питома вага у коефіцієнтах. На відміну від облігацій поправка на податки не робиться, бо дивіденди від привілейованих акцій сплачуються після того, як корпорація сплатить податок на прибуток.

Прості акції. Вартість капіталу від простих акцій складається з трьох факторів: ціни простих акцій; дивідендів, що сплачуються фірмою, та темпу приросту дивідендів. Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу від простих акцій матиме такий вигляд:

Ks= (P/ Ps*(1-V) )+G

де К_s — вартість капіталу від випуску простих акцій; Р — диві­денди; Р_s — ринкова вартість простих акцій; V— витрати на ви­пуск простих акцій, питома вага у коефіцієнтах; G — постійний темп приросту дивідендів.

Вартість капіталу від простих акцій можна також підрахувати з допомогою моделі оцінки капітальних активів МОКА або САРМ. Використання цієї моделі найбільш поширено в умовах стабільної ринкової економіки за наявності значної кількості да­них, що характеризують прибутковість роботи підприємства. Модель використовує показник ризику конкретної фірми, який формалізується введенням показника р. Цей показник працює та­ким чином:

β = 0, якщо активи компанії безризикові;

β=1, якщо ризик активів компанії на рівні середньому по ринку всіх підприємств країни;

0<β<1, якщо активи підприємства менш ризикові віднос­но інших підприємств на ринку;

β>1, якщо активи підприємства мають великий ступінь ри­зику.

Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу від випус­ку простих акцій матиме такий вигляд:

Ks= i +(Rm-i) βs

д е К_s — вартість капіталу від емісії простих акцій; і — показник дохідності для безризикових вкладень капіталу; R_т — середній по ринку рівень дохідності; βs, — фактор ризику активів.

32. Модель вартості капіталу за рахунок нерозподілених при­бутків. Нерозподілені прибутки — це джерело внутрішнього по­ходження. Коли з чистого доходу вираховують дивіденди, кошти, що залишаються, як правило, реінвестуються у виробництво. З нерозподіленими прибутками не пов'язані ніякі витрати на ви­пуск цінних паперів. Проте вони пов'язані з вартістю капіталу. Причиною є те, що альтернативою нерозподіленим прибуткам, коли треба залучати капітал, був би випуск додаткових простих акцій. Отже, та ж сама вартість капіталу, що має відношення до простих акцій, відноситься і до нерозподілених прибутків. Крім того, власники акцій є власниками фірми. Коли частина прибут­ків залишається у фірмі, замість того щоб бути розподіленою на дивіденди, власники акцій вважають, що ці утримані кошти да­дуть потім необхідну ринкову дохідність звичайних акцій. Ця не­обхідна ринкова ставка доходу і є вартістю від звичайних акцій.

З огляду на те, що нерозподілені прибутки залишаються після сплати податків, урахування ставки податку непотрібно. Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу за раху­нок нерозподілених прибутків матиме такий вигляд:

Ks=P\Ps+G

д е К₅ — вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків; Р — дивіденди на просту акцію; Р₅ — ринкова вартість простих акцій; G— постійний темп приросту дивідендів. Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків узага­лі трохи нижча, ніж вартість капіталу від щойно випущених зви­чайних акцій, але вища, ніж вартість капіталу від облігацій або привілейованих акцій.

Отже, загалом вартість залученого капіталу для фірми незалеж­но від того, які цінні папери випускаються, показує щорічні пла­тежі фірми інвесторам відповідно до їх інвестицій. Вартість капі­талу від облігацій менша за вартість капіталу від простих акцій головним чином тому, що у разі неплатоспроможності кредито­рам гроші сплачуються у першу чергу. Інвестори, що купують боргові зобов'язання фірми, ризикують менше, ніж власники ак­цій. Крім того, дивіденди на прості акції на відміну від відсотків за борги підлягають оподаткуванню.