1. Проектне фінансування, його зміст і види.

Під проектним фінансуванням розуміють форму реалізації фінансово-кредитних відносин учасників з приводу орга­нізації та здійснення фінансування інвестиційного проекту з ви­користанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості виступають генеровані проектом грошові потоки, а забезпеченням боргу виступають ак­тиви учасників фінансування. Проектне фінансування дозволяє здійснити багатосторонні проекти, в яких дотримується баланс інтересів усіх учасників та використовуються при цьому різні фінансові інструменти, як, на­приклад, інвестиції в акціонерний капітал, позичкове фінансу­вання, довгостроковий лізинг, торговельні кредити постачальни­ків, інноваційні фінансові механізми тощо. Принципи: Принцип підвищеної ризикованості проектного фінансу­вання, Принцип покриття боргу, Ринковий принцип, Принцип обмеженої відповідальності клієнта, Принцип забезпечення джерелами фінансування, Принцип гарантування інвестицій, Принцип повернення та платності

Види п.ф.:

1. за джерелами мобілізації фінансових ресурсів проект­не фінансування можна розрізняти як таке, що реалізується за ра­хунок: власних коштів підприємства; запозичених коштів (як правило, інвестиційних кредитів та іпотечних позичок); залучених коштів (акціонерів, компаньйонів, пайових внес­ків тощо); коштів державного бюджету; інших внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування.

2. За методом бухгалтерського обліку розрізняють позабалан­сове та балансове проектне фінансування. За умови викорис­тання позабалансового проектного фінансування вся фінансова заборгованість позичальника-інвестора відображається на балан­сі проектної компанії і тим самим не впливає на оцінку плато­спроможності, отже, не може погіршувати фінансовий стан пози­чальника. Такі зобов'язання, як гарантія своєчасного завершення будівництва, мають, як правило, тимчасовий характер, виділяються окремим рядком на обумовлений період за балансом інвестора.Позабалансове проектне фінансування визначається правила­ми бухгалтерського обліку та звітності і має місце лише у разі, якщо законодавством країни дозволено не включати баланс про­ектної фірми у консолідований баланс інвестора.

3. За формами участі комерційних банків у проектному фінансу­ванні за балансовим методом виділяють спільне проектне фінан­сування і послідовне проектне фінансування. Спільне фінансування декількома кредитними установами має місце у процесі реалізації великих інвестиційних проектів пере­важно у галузях інфраструктури. Ініціаторами спільного фінан сування, як правило, виступають міжнародні фінансові організа­ції, які залучають до цих операцій банки, що звичайно креди­тують найбільш прибуткову частину проекту.

Застосовуються дві форми спільного проектного фінансування: паралельне фінансування, за якого проект ділиться на скла­дові, що кредитуються різними незалежними між собою креди­торами у межах установленої для них квоти; синдиковане фінансування, за якого всі кредитори надають позички в ході виконання проекту.

4. За ступенем ризику кредитора проектне фінансування поді­ляється на фінансування: без регресу на позичальника; з частковим регресом на позичальника; з повним регресом на позичальника.

Під терміном «регрес» розуміють право кредитора висувати зворотні фінансові вимоги до позичальника.