Поняття економічної інформатики. Одиниці вимірювання економічної інформації.
Економічна інформатика - це наука про інформаційні системи, використовуваних для підготовки та прийняття рішень в управлінні, економіці та бізнесі. Об'єктом економічної інформатики виступають інформаційні системи, які забезпечують вирішення підприємницьких та організаційних завдань, що виникають в економічних системах (економічних об'єктах). Тобто, об'єктом економічної інформатики виступають економічні інформаційні системи, кінцева мета функціонування яких є ефективне управління економічною системою. Інформаційна система - це сукупність програмно-апаратних засобів, способів і людей, які забезпечують збір, зберігання, обробку і видачу інформації для забезпечення підготовки та прийняття рішень. До основних компонентів інформаційних систем, що використовуються в економіці, відносяться: програмно-апаратні засоби, бізнес-додатки та управління інформаційними системами. Призначення інформаційних систем - створення сучасної інформаційної інфраструктури для управління компанією. Предмет дисципліни "Економічна інформатика" - технології способи автоматизації інформаційних процесів з застосуванням економічних даних. Завдання дисципліни "Економічна інформатика" - вивчення теоретичних основ інформатики і набуття навичок використання прикладних систем обробки економічних даних і систем програмування для персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж.
5. Складові інформаційної обчислювальної системи.
Інформацíйна систéма (англ. Information system) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Таке визначення може бути задовільним тільки при найбільш узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню. Інформаційні системи діють в Україні під назвою «автоматизовані системи (АС)».
Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:
засоби фіксації і збору інформації;
засоби передачі відповідних даних та повідомлень;
засоби збереження інформації;
засоби аналізу, обробки і представлення інформації.
В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.
Ручні ІС
характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.
Автоматизовані ІС
частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.
Автоматичні ІС
усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).
.
6. Структурна схема персонального комп’ютера.
Peрсональні комп'ютери, робота яких грунтується на принципі програм ного управління, мають схожу структуру, спрощений вигляд якої показано на мал. 1. Вони включають такі апаратні-засоби: центральний мікропроцесор, внутрішню і зовнішню пам'ять, системну шину, пристрої введення-виведення інформації.
Центральний мікропроцесор, внутрішня пам'ять і системна шина конструк тивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам'яті звичайно також розміщують у системному блоці, хоч інколи і розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам'яті підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами та контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам'ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.
Зовнішня пам'ять — це, як правило, накопичувачі на магнітних та оптич них дисках. Сюди входять жорсткі магнитні диски (ЖМД) та гнучкі магнітні диски (ГМД) також існують оптичні диски (лазерні) CD-ROM з максимальним розміром ~ 650Мбайт .
і пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні — пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої — це пристрої за замовчуванням, тобто ті, з яких ком п'ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші при строї. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.
До нестандартних пристроїв можна віднести такі:
1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.
2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери та плоттери).
3. Пристрої введення інформації (миша, сканер).
4. Пристрої зв'язку комп'ютера з телефонною мережею (модем). Системна шина виконує функцію зв'язку між мікропроцесором, внут рішньою пам'яттю, стандартними та периферійними пристроями введення-виведення. У системній шині виділяють адресну шину та шину даних. Адресну шину використовують для зв'язку мікропроцесора з пам'яттю, а шину даних для зв'язку з пристроями введення-виведення.
Центральний мікропроцесор — це основний пристрій ПК. Він виконує програму, яка зберігається у внутрішній пам'яті, керує спільною роботою всіх інших пристроїв і виконує різноманітні операції над даними.
Найважливішою його характеристикою є продуктивність (швидкодія). Про дуктивність, в першу чергу, залежить від тактової частоти, яку вимірюють у мегагерцах. За допомогою сигналів тактової частоти синхронізується робота всіх пристроїв ПК.
Внутрішня пам’ять ПК складається з ОЗП(RAM) і ПЗП(ROM)
Основною складовою пам’яті є ємкість, найменший розряд вимірювання пам’яті є біт