32

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

РІВНЕ-2012

ЗМІСТ

Пояснювальна записка …………………………………………………………………………. 3

Методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності студентів……... 5

Оцінка видів навчальної роботи студентів ………………………………………………….. 6

Плани семінарських занять ……………………………………………………………………. 8

Індивідуальні науково-дослідні завдання……………………………………………………. 19

Рекомендована література та джерела ………………………………………………………. 28

Перелік орієнтовних питань до заліку ……………………………………............................. 31

Пояснювальна записка

Програма курсу «Релігієзнавство» призначена для студентів, які вивчають вищезазначену дисципліну в межах обов’язкової програми підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Провідним завданням «Релігієзнавства» постає збалансований, максимально об’єктивний підхід до релігії як предмету пізнання. У межах світської освіти реалізація неупередженого наукового осмислення феномену релігії і релігійної системи здійснюється на основі академічного релігієзнавства, яке покликане підходити до проявів релігії незаангажовано, враховувати різні (наявні) підходи та аспекти. На відміну від конфесійного, академічне релігієзнавство нейтральне щодо конкретної релігії, засноване на принципах світоглядного нейтралітету, історизму, системності, позаконфесійності та толерантності, а також характеризується відсутністю прагнення виражати інтереси віруючого або невіруючого суб’єкту релігії.

Вивчення дисципліни «Релігієзнавство» дозволяє студентам отримати необхідні знання про сутність релігії, її функції і роль у суспільстві на різних етапах становлення. З’ясувати передумови виникнення та існування релігії, її структурні елементи і категоріально-поняттєвий апарат. Ознайомитись із світовою та вітчизняною законодавчою базою, на основі чого здійснюється регулювання взаємин між державою та функціонуючими релігійними організаціями. Керуючись науково-теоретичним осмислення релігії як феномена, курс «Релігієзнавство» покликаний формувати власну позицію студента, орієнтуючись на виховання толерантної світоглядної позиції у межах сприймання будь-якої релігії як багатогранного елемента духовної культури.

У результаті вивчення навчального курсу «Релігієзнавство», студенти повинні знати:

• характерні особливості «Релігієзнавства» як галузі гуманітарних знань, його предмет та об’єкт, структурні елементи, категоріально-поняттєвий апарат;

• теорії походження та класифікації релігії;

• сутність і визначальні риси (догматичні особливості) існуючих релігій;

• найсуттєвіші моменти з історії і сучасного стану релігійних вірувань та функціонуючих нині конфесій на території України;

• різнобічність (позитивні і негативні аспекти) поліконфесійного процесу в Україні;

• конститутивні міжнародні правові документи (та їх визначальні положення) у сфері релігії;

• конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті в сучасній Україні.

У результаті вивчення навчального курсу «Релігієзнавство», студенти повинні вміти:

• орієнтуватися та диференціювати основні конфесійні особливості функціонуючих релігій;

• здійснювати порівняльний аналіз релігій;

• об’єктивно оцінювати діяльність функціонуючих релігійних організацій;

• толерантно вести виховну та педагогічну роботу із урахуванням конфесійних особливостей та специфіки;

• ефективно застосовувати набуті знання у професійній діяльності, керуючись відповідною законодавчо-правовою базою Української держави.

Однією із ефективних форм розвитку продуктивного мислення студентів в умовах кридитно-модульної системи навчання є семінарське занняття, яке дає можливість студентам оволодіти умінням доказово викладати власні думки, вести дискусію, діалог та опонувати.

Семінарські заняття з «Релігієзнавства» орієнтовані на отримання студентами знань про наявні релігії світу, процес їхньої еволюції, формування вміння їх класифікувати та розпізнавати за культовою практикою, орієнтуватись у релігійній ситуації сучасної України.

Семінарські заняття передбачають обов’язкову перевірку трьох рівнів знань: репродуктивного, реконструктивного та творчого (індивідуальна робота студента).

Репродуктивний рівень базується на повторенні, відтворенні та закріпленні лекційних матеріалів. Перевірка цього рівня знань передбачає застосування стандартизованого контролю знань із використанням тестових завдань (тестова самостійна робота) та фронтального опитування студентів. Це дозволяє за порівняно невеликий об’єм часу здійснити перевірку знань (засвоєння навчального матеріалу) усіх студентів академічної групи. Винисені контрольні запитання до семінару, передбачають виявлення та перевірку знань термінології та визначень.

Реконструктивний рівень. Опитування на реконструктивному рівні здійснюється за допомогою усного контролю, зокрема доповіді – короткий опис певної проблеми, зазначеної у плані до семінару. При цьому конспектами (наявність яких є обов’язковою) користуватись забороняється (виключенням є цитування та окреслена схема доповіді). Додатково оцінюються суттєві доповнення студентів до основного викладу проблеми. Все це сприяє вмінню висловлювати власні думки, захищати погляди та вдало використовувати попередньо підібрані аргументи, а також стимулює самостійний пошук матеріалу до заданої теми. Цей рівень також передбачає виникнення та розвязання проблемних запитань. Індивідуальна участь студента у вирішенні проблемних ситуацій оцінюється додатковими балами. Перевірка вказаного вище рівня займатиме основну частину семінарського заняття.

Виявлення третього рівня знань – творчого, здійснюється при захисті підготовленого реферату та перевірці опрацьованого (з конспектуванням основних положень) першоджерела. Обов’язковою умовою зарахування реферату та отримання позитивної оцінки є його захист.

Контроль виявлення готовності студентів до семінарів проводиться у таких формах:

1. Вибіркове усне опитування на початку заняття;

2. Фронтальна самостійна робота на основі тестів;

3. Фронтальна перевірка виконання домашніх завдань (опрацювання і конспект запропонованого першоджерела);

4. Усні відповіді на поставленні питання (питання до семінарського заняття);

5. Оцінка студентів.

У разі відсутності студента на семінарах чи під час проведення контрольної роботи, знімаються (мінусуються) бали з тієї загальної суми, яку він отримав на попередніх заняттях за виконаний об’єм роботи. Штрафні санкції також накладаються за відсутність відповіді студента на поставлене питання. Відпрацювання пропущених занять та занять з негативними оцінками – обов’язкове. Для цього студент-боржник у визначений викладачем час індивідуально здає необхідний теоретичний матеріал семінарського заняття чи повторно (усно) складає контрольну роботу. По закінченню семестру підраховується кількість набраних студентом балів і виставляється відповідна оцінка. Обєктом оцінювання навчальних досягнень студентів є знання та вміння, виявлені на семінарських заняттях. Успіхи навчально-пізнавальної діяльності студентів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються і фіксуються в оцінці успішності.