Тема 4 Розвиток інтеграційних процесів у Латинській Америці.

1.Створення та діяльність Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі, трансформація її в Асоціацію Латиноамериканської інтеграції.

2.Діяльність Карибського співтовариства.

3.Особливості Латиноамериканської економічної системи.

4.Перспективи створення Американської зони вільної торгівлі.

Література:

1.Бурляй Я. Интеграционные процессы в западням полушарии // Международная жизнь. 2002. №8.

2.Интеграция в Западном полушарии. Отв. Ред. А.Н. Глинкин. – М.,2000.

3.Костюнина Г.М. Интеграция в Латинской Америке. – М., 2006.

4.Кудрявцева Е. Энергетическая составляющая экономическая интеграции стран ,, МЕРКОСУР” // Мировая экономика и международные отношения.2008.№ 2.

5.Латинская Америка и Карибы. Политические институты и процессы. – М., 2000.

6.Романова З. Латинская Америка: региональная интеграция на новом витке развития // МЭ и МО. 2005.№ 10.

7.Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки. М., 1995.

Методичні рекомендації по вивченню теми

Розглядаючи тему необхідно виділити основні тенденції та особливості інтеграційного процесу в Латинській Америці, з’ясувати його причини, характер та результати. Вкажіть відмінність інтеграційного процесу в Латинській Америці від аналогічного в Західній Європі. Наскільки розбудова Європейського Союзу вплинула на інтеграційний процес в західній півкулі.

В четвертому питанні слід проаналізувати характер, реалістичність та ефективність загально Американської зони вільної торгівлі.

Критерії оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійне опрацювання студентами окремих тем і питань навчального курсу оцінюється помодульно. В кожному модулі передбачається отримання певної кількості балів за виконання самостійної роботи ( від 0 до 10 балів ). Оцінка самостійної роботи студентів здійснюється в ході перевірки конспектів опрацьованих самостійно тем і питань навчального курсу.

Основними критеріями оцінювання є:

• повне або часткове розкриття тем і питань винесених на самостійне опрацювання;

• рівень охоплення та опрацювання рекомендованої літератури;

• наявність аналізу та узагальнення історичного матеріалу;

• вміння пояснювати історичні факти, оцінювати події та явища;

• наявність власної думки, оцінок щодо історичних проблем та подій;

• мовна культура викладення матеріалу;

• використання додаткової літератури.

8. Методи навчання.

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота з документами, літературою, картами, довідниками, підготовка рефератів та НДЗ, робота в мережі Інтернет.

9.Методи оцінювання.

Оцінювання рівня знань та активності студентів під час семінарських занять, поточне тестування, оцінювання самостійної роботи студентів, проведення підсумкового екзамену. Оцінювання рівня знань студентів відбувається помодульно. В рамках кожного модуля за всі види роботи можна отримати максимально 50 балів.

Розподіл балів, що присвоюються студентам.

У модулі І оцінюється:

Робота на семінарах – 0 – 20 б.;

Самостійна робота – 0 – 10 б. ;

Поточне тестування – 0 – 20 б.

У модулі ІІ оцінюється:

Робота на семінарах – 0 – 20 б.;

Самостійна робота – 0 – 10 б. ;

Поточне тестування – 0 – 20 б.

Визначення оцінок рівня знань студентів в рамках одного модуля за національною шкалою:

Кількість набраних балів	Оцінка за модуль	Кількість набраних балів	Оцінка за модуль
45 – 50	5	35	3,4
44	4,85	34	3,25
43	4,60	33	3,1
42	4,45	32	2,95
41	4,30	31	2,8
40	4,15	30	2,65
39	4	29	2,5
38	3,85	28	2,35
37	3,70	27	2,2
36	3,55	26	2

Підсумкова оцінка рівня знань студентів в рамках залікового кредиту визначається сумою модульних оцінок з врахуванням кількості навчальних годин, відведених під модулі.