14. Образ як спосіб існування мистецтва

ХЛ – це особлива духовна діяльність людини, яка знаходить свій вияв через образ.

Образом наз.конкретно-чуттєве худ.змалювання людської особи (образи-персонажі), предмета (образи-речі), явища природи (образи-пейзажі).

Проте не всяке конкретне відображення дійсності є худ.образом. Фотографія – худ.дійсність, але не образ. Це копія окремого явища, яка не є твором мистецтва і не розкриває ніяких закономірностей. А от картину митця, на якій намальовано натюрморт, вважаємо твором мистецтва, оскільки натюрморт дає образ, худ.зображення дійсності з певних ест.позицій.

Неодмінними ознаками ХО є художнє пізнання життя та та здійснення емоц.впливу на людей. Літературний образ – творче відображення дійсності, в якому є художнє узагальнення. Образи породжує творча уява митця і втілює у певну, конкретну, чуттєву форму. Яка наближує їх до уяви читача, де вони оживають і несуть певний зміст. Приміром, емоційний – чуттєве переживання прекрасного, естетичний – враження від того, що зображено, захоплення або ж подивування, семантичний – реальне чи близьке розуміння дійсності.

15. Ознаки лхт, його бінарна стр-ра

Образом наз.конкретно-чуттєве худ.змалювання людської особи (образи-персонажі), предмета (образи-речі), явища природи (образи-пейзажі). Проте не всяке конкретне відображення дійсності є худ.образом. Неодмінними ознаками ХО є художнє пізнання життя та та здійснення емоц.впливу на людей. Образи породжує творча уява митця і втілює у певну, конкретну, чуттєву форму, яка наближує їх до уяви читача, де вони оживають і несуть певний зміст. Приміром, емоційний – чуттєве переживання прекрасного, естетичний – враження від того, що зображено, захоплення або ж подивування, семантичний – реальне чи близьке розуміння дійсності.

Ознаки худ.образу в літературі: Емоційність, вибірковість, об’єктивність і суб’єктивність, вимисел, умовність, містить загальне та окреме, цілісність, автономність, багатовимірність.

Бінарна структура образу: Об’єктивне і суб’єктивне, феноменальне і монументальне, емоційне та раціональне, від чуттєве та розумове, мовне і художнє, почуттєве і логічне, конкретне та абстрактне, безпосереднє та опосередковане, одиничне та загальне, типове й індивідуальне, випадкове та необхідне, часткове та завершене, реальне та уявне, зміст і вимисел.

16. Образ як засіб і мета. Знакова природа хо

Образом наз.конкретно-чуттєве худ.змалювання людської особи (образи-персонажі), предмета (образи-речі), явища природи (образи-пейзажі). Проте не всяке конкретне відображення дійсності є худ.образом. Образи породжує творча уява митця і втілює у певну, конкретну, чуттєву форму. Яка наближує їх до уяви читача, де вони оживають і несуть певний зміст. Приміром, емоційний – чуттєве переживання прекрасного, естетичний – враження від того, що зображено, захоплення або ж подивування, семантичний – реальне чи близьке розуміння дійсності.

Знак – матеріально-чуттєве сприйняття предмета, що фігурує у пізнанні свідомості реципієнта як вказівка, представник іншого предмета. ЛХО вважається знаком творчого мислення письменника, втіленням його думок, почуттів, естетичних ідеалів.

Текст теж можна вважати ЛХО, які він репрезентує своїми мовними засобами відповідно до знакової теорії. Елементами образу є сигнал, значення та смисл.

Проте образи та знаки мають свої характерні спільні та відмінні риси.

Спільне: реалізуються через конкретно-чуттєве, вербально-естетичне, життєва подібність, здатність пробуджувати уяву, специфічне ставлення до дійсності.

Відмінне: характер узагальнення, експресивність, емоційно-естетична оцінка, вияв худ.смаку, присутність внутрішнього бачення.