Природньо-туристичний потенціал Італії

Актуальність теми полягає в високому рекреаційному освоєнні Італії і розвитку різних видів туризму на прикладі природнього потенціалу області.

Об’єкт дослідження- Італія

Предмет дослідження- вивчення природньо-туристичного потенціалу Італії та ознайомлення з екологічною ситуацією

Мета обґрунтування природньо-туристичного потенціалу Італії,вивчення природних ресурсів і їх використання у розвитку туризму країни та ознайомлення з екологічною ситуацією

Завдання:

-вивчення природних ресурсів країни

-ознайомлення з екологічною ситуацією країни

-аналіз природніх умов країни

-порівняння з іншими областями країни

-визначення найбільш популярних природніх ресурсів Італії

Методи: статистичний,порівняльний,аналіз літературних джерел

Наукова новизна За результатами наукового дослідження ми вивчили природньо-туристичний потенціал Італії та визначили найбільш важливі природні ресурси для рекреації туристів,які сприяють розвитку туризму в Італії

Практичне значення Завдяки результатам наукового дослідження Італії ми бачимо рівень її природньо-туристичного потенціалу і використовуєм їх для залучення відвідування більшої кількості рекреантів з метою якісного задоволення їх потреб і послуг.

Іта́лія держава на півдні Європи, в Середземномор'ї. Займає Апеннінський півострів, Паданську рівнину, південні схили Альп, острови Сицилія, Сардинія тощо. На суходолі Італія межує з Францією на північному заході, зі Швейцарією й Австрією на півночі таСловенією на північному сході. На території Італії розташовані також такі державні утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтійський орден.

Географічне положення

Італія — це країна, що розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає:

• весь Апеннінський півострів;

• великі острови Сицилія, Сардинія;

• 7 Населених островів Тосканського архіпелагу, найбільшим з яких є острів Ельба;

• Понціанські острови;

• острови Іск'я, Капрі, Прочіда;

• острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу;

• острів Устіка;

• Еґадські острови;

• архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л'Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П'єтро поблизу Сардинії;

• острів Пантеллерія й Пелаґійські острови в Сицилійському морі;

• острови Треміті в затоці Ґарґано.

Сухопутні кордони проходять вздовж гірського ланцюга Альп: на заході із Францією — 488 км, на півночі — зі Швейцарією — 740 км й Австрією — 430 км, на сході зі Словенією — 232 км. Крім того Італія має кордони з двома невеличкими державами — анклавами: Ватиканом — 3,2 км та Сан-Марино — 39 км.

Морські кордони проходять узбережжями морів: зі сходу — Адріатичного, з півдня — Іонічного, з південного заходу — Тірренського, а з північного заходу — Ліґурійського. Південне узбережжя острова Сициліяомивають води Сицилійського моря.

Довжина берегової лінії — 7 600 км.

Територіальні води — 12 морських миль.

Континентальний шельф — 200 морських миль.

Природно-ресурсний потенціал

 

На півночі країна має спільні кордони із Швейцарією та Австрією, на сході – із Словенією, на північному заході – з Францією. На сході омивається Адріатичним морем, на півдні – Іонічним морем та Середземним морем, на заході – Тірренським морем, Лігурійським морем та Середземним морем. Більш половини території країни знаходиться на Апенінському півострові. На півночі розташовані Італійські Альпи з найвищою точкою країни – горою Монблан (Монте Біанко) (4807 м). На території Італії знаходяться також Монте Роса (4634м) та Монте Червіно (4478 м). Між Альпами та Апенінами лежить велика Ломбардська (Паданська) рівнина, яка включає річки По. Апеніни тягнуться від Генуезької затоки до Тарантської затоки в Калабрії. Найвища точка Апенін - гора Корно (2914 м). тільки близько третини території країни займають рівнини. Крім Ломбардської рівнини, це узбережжя Адріатичного моря, а також три вузькі рівнинні смуги вздовж західного узбережжя: Кампан’я-ді-Рома, Понтінскі болота та Маремма. На острові Сицилія, який віддалений від материка вузькою Месинською протокою, знаходиться діючий вулкан Етна (3323 м). крізь Італію тече велика кількість річок, найважливішими з яких є По та Адідже, розташовані на півночі країни, що впадають до Адріатичного моря. На самому півострові протікають Тибр та Арно. В Італії є також велика кількість озер, найбільш великими з яких є Гарда, Лаго-Маджоре, Комо та Лугано - на півночі і Трасімено, Больсена та Браккіано - на півдні.

 

Клімат країни дуже відрізняється в різних регіонах: від близького до арктичного високо в альпах до субтропічного на узбережжі Лігурійського моря та західному узбережжі південної частини півострова. Середньорічна температура в долині ріки По - близько 13° С, на Сицилії - близько 18° С, у прибережних регіонах - близько 15° С. На відміну від субтропічного клімату півдня країни, в Ломбардській долині клімат континентальний зі спекотним літом та холодною зимою, коли температура іноді опускається до -15° С.

 

В центрі та на півдні країни рослинність типово субтропічна. В цих регіонах ростуть оливи, цитрусові, пальми, фіги, фінікові пальми, гранат, мигдальне дерево, цукровий очерет та бавовна. Рослинність Апенін нагадує рослинність країн Центральної Європи: горіх, дуб, кипарис - на нижніх схилах та ялина і сосна - на верхніх схилах гір.

 

Фауна країни не дуже багата: в Альпах іноді зустрічаються косуля, ібекс, альпійський бабак. Ведмідь майже винищений, однак вовк та дикий кабан є у великій кількості у гірських районах країни. Серед птиць – орел, сокіл, стерв’ятник, яструб, куріпка, перепелиця, сарич. Декілька видів рептилій, в тому числі три види ядовитих змій. На півдні країни водяться скорпіони.