Висновки до розділу 3

З розділу 3 ми дізналися, що в економіці України існує ряд проблем, які уповільнюють надходження прямих іноземних інвестицій. Основні з них можна виділити такі:

• нестабільність політичної ситуації в Україні

• недоліки законодавства в сфері інвестування та підприємництва

• невідповідність податкової та бухгалтерської систем міжнародним стандартам

• високий рівень і велика кількість податків

• інформаційна ізольованість

• високі ставки мита на ввезення при надходженнях іноземних інвестицій в Україну

• недостатньо розвинута інфраструктура бізнесу

Щоб покращити ситуацію, необхідно виділити шляхи активізації інвестування в Україні, до яких можна віднести:

• реформу підприємств, яка передбачає перехід до загальноприйнятих у світовій практиці стандартів бухгалтерського обліку, оцінку основних виробничих фондів відповідно до їх реальної ринкової вартості, суттєве покращення корпоративного управління

• страхування майна (особливо великих підприємств)

• розвиток інфраструктури, форм і методів залучення до інвестиційної сфери заощаджень населення.

• іпотеку. Необхідно активно сприяти становленню системи житлового іпотечного кредитування, формуванню вторинного ринку іпотечних кредитів для залучення у сферу банківського кредитування вагомих довгострокових позабюджетних фінансових ресурсів.

Також для покращення надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України слід використовувати іноземний досвід. Наприклад, для України було б ефективним використання зарубіжного досвіду бізнес-інкубування на базі великих підприємств. Наприклад у Швеції поширений тип інкубатора, так званий «внутрішній» інкубатор, який створюється великими підприємствами з метою стимулювання нових ідей і проектів. Хоча деякі проекти можуть реалізовуватися в рамках великого підприємства, більшість з них відокремлюються від нього, особливо в тих випадках, коли бізнес-проект не пов’язаний з головним напрямом діяльності великого підприємства.

Також, виходячи з досвіду Чеської Республіки, в Україні також доцільно було б створити організацію, яка б на міжнародному рівні проводила переговори з потенційними інвесторами щодо розміщення в Україні їх підприємств та сервісних центрів та співпрацювала з місцевими громадами щодо підготовки їх фахівців та територій до роботи з такими інвесторами. Доцільно в кожному обласному центрі України створити філіали даної організації, які б забезпечували координацію діяльності з місцевою владою, регіональними агентствами, будівельними і конструкторським компаніями, університетами та освітніми закладами.

Отже, використовуючи данні методики покращення залучення прямих іноземних інвестицій, Україні вдалось б досягнути позитивних результатів у даній сфері.

Висновки

На основі дослідження шляхів залучення прямих іноземних інвестицій в економіку, слід зробити наступні висновки:

1)Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку. Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

- іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;

- валюти України;

- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

- цінних паперів, ціна яких виражена у конвертованій валюті;

- корпоративних прав щодо юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн, виражених у конвертованій валюті;

- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

- інших цінностей відповідно до законодавства України

Теоретико-економічні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України сформулювали експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР): "інвестиції вважаються прямими, якщо здійснюються за межами національних кордонів з метою розширення виробництва товарів і послуг, закупівлі товарів для імпорту в країну базування або експорту в треті країни. Їх характерними рисами є те, що інвесторові належить управлінський контроль над підприємствами, і вони виступають у формі акціонерного капіталу і коротко та довготермінових міжфірмових позик".

На сьогодні в Україні вже створено сприятливе правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера регулюється Законами України: «Про режим іноземного інвестування», «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження».

2)Основним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал виступають власні кошти підприємств. Однак за умови їх недостатності поряд з іншими вітчизняними джерелами використовуються іноземні інвестиції. Протягом останніх років основними країнами інвесторами виступають Кіпр (як офшорний центр), Німеччина, Нідерланди тощо.

Найбільш інвестиційно привабливими для іноземних інвесторів є хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України є дуже важливим процесом, а саме іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки України, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Насамперед, це виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків; агропромислове господарство; паливно – енергетичні галузі; розвиток інфраструктури (транспорт, телекомунікації, побутовий сервіс); розвиток готельного господарства і туризму; стимулювання залучення іноземних інвестицій у наукову, науково – технічну та інноваційну сфери.

3) Проте, іноземні інвестори, не дивлячись на привабливість України для інвестиційних цілей завдяки великому ринку, високому рівню освіти населення, сприятливій структурі кваліфікації робочої сили, центральному положенню в Європі, розгалуженій інфраструктурі, можливостям інвестувати практично в усі сфери економіки, поки що не поспішають взяти активну участь у її структурному реформуванні та задовольнити потребу у фінансуванні українських підприємств.

Серед першочергових заходів щодо активізації іноземних інвесторів у напрямку фінансування інноваційного компоненту структурного реформування економіки, необхідно розробити надвідомчу політику сприяння інвестиціям у цій сфері, яка має бути обов’язковою для всіх державних і недержавних установ. Як на середню, так і на довгострокову перспективу необхідно поліпшити умови інвестиційної сфери, при тому залишаючи їх стабільними.

При розробці такої політики, перевагу слід надавати інвесторам, співробітництво з якими надасть можливості не тільки кооперації у впровадженні та реалізації інноваційних проектів в Україні, а й сприятиме експорту її наукових і технологічних досягнень.

Слід зазначити, що відповідно до світової практики, найбільш ефективним шляхом залучення іноземних інвестицій для підтримки інноваційної діяльності є встановлення сталих зв’язків з венчурними компаніями у зарубіжних країнах. Тому вже сьогодні необхідно розповсюджувати серед них інформацію про можливість реалізації конкретних інноваційних проектів в Україні та її досягнень щодо створення стабільного нормативного поля для розвитку інноваційної діяльності в Україні.

Таким чином, виходячи із реалій сьогодення, іноземні інвестиції є сьогодні тим ресурсом, який, у всякому разі в найближчій перспективі, може найбільш вагомо сприяти підвищенню ефективності функціонування українських підприємств, а відтак і розвиткові відповідних територій і міст, поліпшенню соціального захисту громадян. Підтвердженням цьому є тісна кореляція між іноземними інвестиціями, залученими країнами Центрально-Східної Європи та показниками їх економічного розвитку.