Предмет: Топографічне креслення та комп’ютерна графіка.

Лекція 3. (2 год. )

Тема 3. Особливості зображення кордонів і меж на топографічних картах. Картографічні шрифти та підписи. План

1. Особливості зображення кордонів і меж на топографічних картах.

2. Підписи на топографічних картах і планах: загальні відомості про картографічні шрифти та їх класифікацію.

Теми для самостійного вивчення: Історичні аспекти розвитку шрифтів.

Література: Картографічне креслення та комп’ютерний дизайн: навчальний посібник / Т.В.Дудун, Т.М.Курач, С.В.Тітова , - К : електронне видання, 2011 -146 с. С 122 – 137.

1. Особливості зображення кордонів і меж на топографічних картах.

На топографічних картах та планах зображують такі границі та межі (слайд 2):

• Державні кордони (прикордонні знаки та їх номери);

• Політико-адміністративні кордони (автономних республік)

• Адміністративні межі – областей, районів, міських земель, територій селищних та сільських Рад, земле користувань, і відведень;

• Межі природних заповідних територій – заповідників, національних парків, заказників, і пам’яток природи.

На топографічних планах, також наносять різного роду огорожі. До них належать (слайд 3).

• огорожі кам’яні, залізобетонні, глинобитні і металічні висотою 1 м і більше, а також збережені стіни історичного значення;

• огорожі дерев’яні з різними фундаментами та опорами;

• огорожі проволочені різної будови;

• плетені огорожі та трельяжі.

(слайд 4).

При зображенні на планах та топографічних картах меж необхідно чітко зафіксувати всі існуючі на місцевості повороти. Якщо у відповідних пунктах кордон закріплений будь-яким місцевим предметом то ці предмети і будуть фіксувати точки поворотів. Якщо ж кордон нічим не закріплений на даній ділянці то точку повороту необхідно відображати згинами умовного знаку а не його інтервалами. До рамки плану зображення кордону також повинні дотикатися ланками умовного знаку.

На місцевості державні кордони оформлені спеціальними прикордонними знаками. Кордони закріплені відповідними стовпами які відповідним чином також наносяться на топографічну карту із вказівкою (надписом) номера відповідного стовпа.

Кордони що проходять по лінійним об’єктам зображують чотирма-пітьма ланками умовного знаку через кожні 4 - 6 см на карті чи плані. У випадку коли лінія кордону проходить з однієї сторони тоді по цій стороні наносять ланки умовного знаку. Якщо по вісі лінійного об’єкта – то по-черзі з обох сторін. Якщо ж об’єкт достатньо широкий то лінію кордону показують по його осьовій лінії. Якщо контур об’єкта зображений пунктиром – то зображають тільки умовний знак лінії кордону. (слайд 5)

Межові знаки встановлюють для позначення землеволодінь, які в окремих випадках є також адміністративними границями (областей, районів). На місцевості це як правило залізобетонні або дерев’яні стовпи, розміщені через 500 м. якщо вони мають номери то їх також надписують на топографічних планах чи картах.

В процесі зображення державного кордону, спочатку наносять всі прикордонні знаки (попередно перевіривши їх по каталогу координат), та проміжні копці, а потім між ними розташовують умовні знаки кордону. Довжину ланки умовного знака дозволяється в окремих випадках змінювати. (слайд 4)

Границі політико-адміністративних одиниць показують в обов’язковому порядку. Якщо на місцевості відсутні пограничні стовпи то основою для нанесення на карту такого типу кордонів є картосхеми границь із їх описом і координатами поворотних точок які зберігаються в місцевих органах влади.

Межі міських земель та земель селищних і сільських Рад зображаються в повному обсязі, їх граничні знаки як правило координатні. (слайд 4).

Всі види огорож зображують на планах з такою умовою щоб деталі їх умовних знаків були орієнтовані всередину території яка огороджена. На всіх огорожах при зйомці в масштабах 1:500, 1:1000 і 1:2000 передбачено показувати ворота. В останньому масштабі тільки значної ширини для того щоб можна було б зобразити в масштабі.

Огорожі кам’яні, глинобитні та залізобетонні можуть бути відображені й по ширині якщо дозволяє масштаб. Тоді вони відображаються подвійною лінією, а при наявності виступів їх також зберігається їх конфігурація (у масштабі).

Із дротяних огорож на топографічних планах і картах виділяють огорожі із колючого дроту, гладкого дроту, електропастухи, та дротяні сітки-вольєри. Всі ці огорожі зображують однаковим умовним знаком але з пояснюючими підписами. Ці умовні знаки введені тільки для планів масштабу 1:500 та 1:1000

(слайд 6).