Хх століття
На початку ХХ ст. Умань входить до переліку великих осередків по збуту сільськогосподарської продукції. Перед першою Світовою місто є одним з найпотужніших культурних провінційних центрів. У цей час тут знаходиться 22 учбових заклади, серед яких 3 гімназії, 5 середніх училищ.. Чорною сторінкою в історії міста стає Голодомор. Уже в травні 1932 року у місті щоденно знаходили по 6-8 трупів. Люди вмирали від голоду.
З січня 1933 300 грамів хліба отримували тільки робочі, наукові робітники, вчителі, студенти, працівники пошти. За лютий 1933 року померло від голоду 230 чол. Крім того, в лікарнях померло 103 людини, які були підібрані міліцією на вулицях у виснаженому стані.
20 березня 1933 року у доповідній записці Уманський райком називає такі цифри: голодом охоплено 29 сіл та місто Умань. По селах нараховується 6411 чол. та по місту 775 чоловік опухлих від голоду За 13 днів березня 1933 року померло 282 людини.
Спогади постраждалої від голодомору: "..Весною 1933 року в одну ніч померли три брати - чотирьох, шести та восьми років. На кладовищі викопали одну яму і їх разом поховали... Ніхто не мав сили плакати за померлими, думали тільки - аби щось поїсти... Багато людей так і не знають, де поховані їх рідні, які померли в роки голодомору...".
Важким випробуванням для жителів міста стала і Велика Вітчизняна війна. Німецько-фашистські війська увійшли в Умань 1 серпня 1941 року.
Під Уманню в оточення попали 6-а та 12-та радянські армії. У серпні 1941 року радянських полонених вояків 6 та 12 армій із урочища Зелена Брама перевели до Умані у концтабір, що отримав назву «Уманська яма». Німці ж у своїх архівних документах називали його «шталаг №349» Це був один із перший нацистських концентраційних таборів на території України. За даними німецького командування 14 серпня 1941 року в Уманському таборі знаходилось 50000 радянських військовополонених.
На околиці міста, в Сухому Яру, фашисти розстріляли більше 13000 євреїв. Ще кілька тисяч молодих хлопців та дівчат вивезли на примусові роботи до Німеччини.
За роки війни був дуже пошкоджений парк «Софіївка». На його території німці облаштували цвинтар для загиблих воїнів вермахту.
Внаслідок Умансько-Ботошанської операції радянські війська визволили Умань 10 березня 1944 року.
Після війни Умань стає райцентром й славиться зараз перш за все своїм унікальним парком.
Місто ділиться на такі мікрорайони:
Передмістя «Турок» — найстаріший район Умані з багатьма пам'ятками архітектури. На більшій території району знаходиться державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».
«Лиса гора» — старий район з одноповерховими приватними садибами.
«Доманський» — найменший мікрорайон на сході міста з одноповерховими приватними садибами.
«Бабанське КП» — старий район з одноповерховими приватними садибами на півдні міста з малорозвиненою інфраструктурою.
«Східний»
Заснований на початку 90-х років минулого століття. Вулиці паралельно трасі Е-95 названі на честь міст області (Черкаська, Смілянська, Шполянська, Корсунь-шевченківська та інші), а між ними — Поріднених міст. Вулиці перпендикулярно трасі — «Східна 1, Східна 2… Східна 12» В народі поширена назва «аеропорт» — до 90-х років тут був громадський аеропорт, звідси можна було дістатись до найближчих обласних центрів на таких літаках як «кукурудзник». В генплані забудови мікрорайону: школа, дитсадок, магазини, кінотеатр…
«Звенигородське передмістя» — така назва майже не використовується. Знаходиться в центральній частині міста з старими одноповерховими приватними садибами та перепадами висот.
«Івангородське передмістя» — спокійний мікрорайон над Осташівським ставом, розвивається, безліч багатоповерхових будинків, магазинів та кафе.
«Передмістя Бесарабка» — також називають «спальним районом», знаходиться на південному заході міста з великою кількістю багатоповерхівок.
«Міщанка» — район приватних садиб з розвиненою інфраструктурою, знаходиться в північно-західній частині міста.
«Слобідка» — лежить в безпосередній близькості до парку «Софіївка» в північній частині міста.
«Нова Умань» — знаходиться в північно-східній частині біля парку «Софіївка», є як приватні садиби, так і п'ятиповерхові будинки.
«ДОСи» — будинки офіцерського складу в північній частині міста. Більше десяти п'ятиповерхових будинків старої забудови, декілька дев'ятиповерхових будинки збудованих в кінці минулого століття і два ще в стадії будівництва.
Окрім того, в просто-народі використовують такі назви наступних районів:
«Зарембова гребля» — район приватних садиб над «Зарембовим ставом» в південній частині міста з малорозвиненою інфраструктурою.
«Олексіївка» — найвіддаленіший район в північній частині міста, що складається з однієї вулиці — Кармелюка (№ 145-205). Знаходиться біля «Олексіївського» ставу — річка Паланка.
«Мікрорайон ГРЕС» — один з найвіддаленіших від центру. П'ятиповерхові будинки в середині минулого століття будувались для працівників тепличного комбінату.
«Центр» — Густонаселений район з різними типами будинків, безліч магазинів та фінансових установ. Найкраща інфраструктура та близькість до центру обумовило популярність району.
«Пролетарська» — північно-західна частина, спальний район, більше десяти п'ятиповерхівок панельного типу.
«Тищика» — п'ятиповерхові та дев'ятиповерхові будинки, магазини, базари та інше.
«Селекція» — декілька триповерхових будинки та приватні садиби в безпосередній близькості до «селекційної станції» («інституту цукрових буряків»). Знаходиться в північно-східній частині при в'їзді в місто.
«Автострада» (вулиця 24 партзїзду кпрс) — найвіддаленіший район від центру міста на півночі Умані. Тут є більше десяти п'ятиповерхових будинків, магазини, лікарня та «Білогрудівський» ліс неподалік.
«Греків ліс» [5] Майбутній мікрорайон міста. Проект розроблений «Уманьавтодором».
На площі 22,9 га заплановано збудувати п"яти- та п"ятнадцятиповерхові житлові будинки, торгові, офісні, розважальні, культурно-освітні центри, паркову зону, підземні паркінги. Тобто, вперше в області планується спорудження сучасного житлового комплексу з повноцінною інфраструктурою. Засновники проекту планують забезпечити жителів мікрорайону «Греків ліс» вуличним освітленням, дитячими майданчиками, цілодобовим водопостачанням з багаторівневим очищенням та фільтрацією води, цифровими телефонними лініями, виділеним каналом мережі Інтернет, безшумними швидкісними ліфтами, охороною та відеоспостереженням. Новий комплекс розрахований на 750 квартир, де зможуть оселитися три тисячі уманчан.
Вулиці:
В місті Умань 178 км доріг, більшість з них з твердим (асфальтовим) покриттям, деякі перехрестя обладнано світлофорами — їх 17. В межах міста розташовані 4 площі: Майдан Ленінського Комсомолу, Майдан Гагаріна, Площа Перемоги та Площа Леніна. Нові вулиці востаннє (близько 20-ти) розроблялись для мікрорайону «Східний» у 1992 році. Один-єдиний підземний перехід знаходиться на трасі М05E95 неподалік районної лікарні.
Найдовші вулиці:
Ленінградське шосе — 5,4 км
Енергетична — 3,6 км
Кармелюка — 2,8 км
Київська — 2,5 км
Інтернаціональна — 2,4 км
Жовтневої революції — 2,3 км
Леніна 2,3 км
Артема — 2,2 км
Ленінської Іскри — 2,2 км
Визволителів — 1,8 км
Заводська — 1,7 км
Котовського — 1,7 км
На всю країну і навіть за кордоном відомий Державний заповідник — дендропарк «Софіївка».
Уманські музеї:
Уманський краєзнавчий музей (заснований 1917 року). Адреса: Вулиця Жовтневої Революції, 31.
Уманський художній музей.
Уманський музей культури.
Уманський музей підпільної друкарні «Іскра».
Уманський музей-квартира Г. Котовського.
Меморіальний музей-квартира Надії Суровцової
Єдиний працюючий кінотеатр міста — «Комсомолець».
Ще в середині 1990-х років припинили своє існування кінотеатри «Хроніка», «Літній» (на його місці збудовано «Інжпроект-2») та кінотеатр імені Черняховського.
У місті значне число пам'ятних знаків та пам'ятників, зокрема багато на відзначення героїзму радянських воїнів та людей у ІІ Світовій війні, також — Тарасові Шевченку.
В Умані народилися українські вчені М. Ф. Біляшівський, Й. І. Гіхман, Є. П. Дибан, Б. Г. Левитський, С. В. Лукомський, Л. М. Ягупольський; художник Олекса Булавицький, поетеса та журналістка Раїса Троянкер.
В 1805 в Умані був на військовій службі І. П. Котляревський. У 1819—1825 в місті жив декабрист С. Г. Волконський, на нарадах у нього були П. І. Пестель, В. Л. Давидов.
Умань відвідали О. С. Пушкін (20-і роки 19 ст.), О. М. Горький (1891), Леся Українка (1898). Тут пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М. П. Бажана.
Уродженці:
Бажанов Марко Ігорович — український вчений-правознавець, дійсний член (академік) Академії правових наук України
Біляшівський Микола Федотович — член Української Центральної Ради.
Михайло Ханенко (1620–1680) — гетьман України
Демидов Кузьма Прохорович — український актор, співак і хоровий диригент.
Кохно-Кутів Микола Євгенович — підполковник Армії УНР.[9]
Крамаренко Євген Юрійович — хірург;
Андрій Чужий — український поет-модерніст, представник Розстріляного Відродження;
Леванда Дмитро Дмитрович — капітан 2-го рангу Військово-морського флоту УНР.[10]
Левитський Борис Григорович — заслужений діяч науки УРСР.
Нечаївська Віра Йосипівна — член Української Центральної Ради.
Носаченко Андрій Васильович — підполковник Армії УНР.[11]
Ольшевський Володимир Антонович — генерал-хорунжий Армії УНР.[12]
Страшкевич Борис Паладійович — санітар при 5-му курені 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
Герої Радянського Союзу:
Бердичевський Леонід Афанасійович (* 24 березня 1908 — † 31 липня 1944)[13].
Кудерський Панас Йович (* 2 травня 1904 — † 23 травня 1966)[14].
Радзієвський Олексій Іванович (* 13 серпня 1911 — † 30 серпня 1979)[15].
Повний кавалер ордена Слави Карандевич Василь Пилипович (* 3 лютого 1915 — † 12 лютого 1995)[16].
1959 р — народився видатний діч АсМАП України Лановенко Олександр Петрович
Коломієць Віра Титівна — український мовознавець.
Смолич Юрій Корнійович — український письменник, журналіст, театральний критик.
Іван Скоропадський — український військовий, політичний і державний діяч.
Хмельницький Володимир Ілліч — український режисер.
Неллінгер Тетяна Миколаївна — український художник.
Колесніченко Вадим Васильович(Калєснічєнка) — українофоб, російський шовініст, політик;співавтор проекту закону Колесніченка-Ківалова.
Власюк Олександр Іванович, відоміший під ім'ям Сашко Лірник — казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту «Вій», сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм.
Умань ХVI-XVII ст.
Уманський православний собор
Синагога в Умані
Умань ХVIII ст.
Умань в березень 1944
Софіївський парк
Іконостас Троїцької церкви
Національний університет садівництва
Стадіон імені Котовського