Історія уманщини
У́мань (Гумань, пол. Humań) — місто обласного підпорядкування, районний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Через місто пролягає автошлях Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Поруч із містом проходить автошлях М 05 (Київ — Одеса), що в Україні збігається з міжнародним автошляхом E95 (Санкт-Петербург — Одеса). Населення — 87 165 осіб.
МЕТА: дослідити: історію рідного краю; походження топоніму; археологічні знахідки на території краю; визначні діячі; звичаї; назви та походження мікрорайонів та вулиць і тд.
АКТУАЛЬНІСТЬ: дослідження історії рідного краю є дуже важливим як науковим проектом, так і суспільно значущою роботою. Існує ряд запитань, відповіді на які ми ще дати не можемо, але зі свого боку дослідник може висунути свої гіпотези та цікаву інформацію.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
Бевз Г.П. Історія Уманщини. – К., 1997. – 104 с.
2. Бодров Ю.І. «Памятные книжки Киевской губернии» як джерело
дослідження соціально–економічного розвитку міста Умані другої половини
ХІХ – початку ХХ ст. // Малі міста на історичній мапі України: проблеми
збереження історико–архітектурної спадщини. Зб. наукових праць. – Умань:
РВЦ «Софія», 2007. – С.6–14.
3. Захарченко Р. Повідомлення про Гумань 1616 року: довге повернення до
дослідника // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірка
наукових статей. – Вип. 15. – К.: ХІК, Часи козацькі, 2006. – С.194–202.
4. Кривошея І.І., Кривошея В.В., Близнюк І.В. Уманщина в етнополітичній
історії України (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.). – К.: ІПіЕД
НАНУ, 1998. – 81 с.
5. Кузнець Т.В. Населення Уманщини ХІХ – початку ХХ ст.: Монографія. –
К.: Видавничо–поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 195 с.
6. Нарис історії Уманщини (з найдавніших часів до 60–х років
ХХ століття): Монографія / Монке С.Ю., Петренко А.І., Кузнець Т.В. та ін.
– К.: Видавничо–поліграфічний центр «Київський університет», 2001. –
266 с.
7. Священко З.В. Історія Уманщини (з найдавніших часів до середини
XVII ст.). Монографія. – Черкаси: видавець Чабаненко Ю.А., 2006. – 228 с.
Основна частина проекту
Умань як місто вперше згадується у XVII столітті. Хоча насправді сама місцевість була заселена на багато раніше. Про це свідчать пам’ятки трипільської, скіфської, білогрудівської, чорноліської та наступних археологічних культур аж до ХІІІ століття знаходили не тільки на території Уманщини, а й в самому місті.
Нині існує декілька версій походження назви «Умань»
Одні краєзнавці виводять цю назву від куманів (половців): Куманія – Кумань – Гумань – Умань, а інші стверджують, що назву місту дала р. Уманка (з тюрк. : Умар – велика річка, Кума – пісочна ріка). Також в місті переповідають легенду про корчму «У Мані». Нібито ця сама корчма стояла на перехресті шляхів. Також існує версія, що назва міста пов’язана з трипільською культурою: «Ума» є одним із імен богині Махадеви або Парасваті. Точна дата заснування міста невідома..