Основні показники ефективності виробничої діяльності

ДП «Дніпро - ВДМ»

Показник	2008	2009	2010	2010 у % до 2008
1	2	3	4	5
Вартість реалізації продукції, надання послуг, тис. грн.	7054,9	10275,3	17139,7	242,9
І т.д.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну (і подальші) сторінку назву вміщують тільки над її частиною на першій сторінці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик. Слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” у верхньому правому куті та вказують номер таблиці: Продовження табл. 2.5

Наприклад:

Продовження табл. 2.5

1	2	3	4	5
Вироблено продукції в умовних одиницях золота, кг	47,08	49,55	53,54	113,7
І т.д.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули

Найбільші, а також довгі й громіздкі формули розміщуються на окремих рядках. Це стосується і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одна під одною. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснень починають зі слова "де" без двокрапки з абзацного відступу.

Наприклад:

(3.1)

де Р – рентабельність виробництва, %;

П – прибуток, грн.;

Ф – середньорічна вартість основних та оборотних фондів, грн.

Вище і нижче кожної формули потрібно залишити один вільний рядок (інтервал). Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рiвностi (=) або після знаків плюс (+), мінус (—) множення (х) i ділення (:).

Нумерувати слід всі формули, на які є посилання в подальшому тексті дипломної роботи. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круг­лих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу). Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступ­ний рядок нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до складу речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними ставлять розділові знаки відповідно до пунктуації. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Пояснення позначень символів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного позначення символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починається без абзацного відступу зі слова «де», дві крапки після нього не ставлять. Розмірність одного й того самого параметра в межах роботи має бути постійною.

Список літератури вимагає розміщення всіх використаних джерел інформації у такій послідовності:

а) Закони України (у хронологічній послідовності);

б) Укази Президента, Постанови уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

г) монографії брошури, підручники (абетковий порядок);

д) статті з журналів (абетковий порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела;

з) електронні джерела.

До списку використаних джерел включають усі використані джерела, які розташовують за послідовністю появи посилань у тексті записки або за алфавітом. Інформація про видання (монографії, книги, брошури, довідники тощо) має містити прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Прізвище автора пишеться у називному відмінку. Якщо книга написана двома і більше авторами, їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності в якій вони надруковані в книжці, перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше ніж трьох авторів вказують прізвища з ініціалами перших трьох, а далі – слова «та інші». Назву місця видання необхідно, наводити повністю в називному відмінку, можна скорочувати назви лише трьох міст: Київ (К.), Москва (М.), Санкт-Петербург (СПб.). Дані про статтю із періодичного видання мають містити: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті наводиться в тому вигляді, в якому він поданий у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова «сер.». Номери сторінок, де розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, «С. 32-39». Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць (див. додаток З).

Посилаючись у тексті записки на джерела інформації, наводять порядковий номер у списку літератури, який розмішується в квадратних дужках, із зазначенням використаних сторінок, наприклад, «[17, с. 20-23]».

Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є неприпустимим.

Матеріал, що доповнює текст дипломної роботи, допускається розміщувати у розділі "Додатки". Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що вирішують за допомогою комп'ютерної техніки тощо.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, які не нумеруються. Тексту додатків передує сторінка з назвою «Додатки». Кожний додаток починається з нової сторінки, посередині рядка друкують (вписують) слово «Додаток». Кожний додаток повинен мати заголовок, написаний малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту. Якщо в записці є більше ніж один додаток, їх нумерують послідовно великими літерами українського алфавіту за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» тощо. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки А1 і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

При першому посиланні в тексті дипломної роботи на інформацію додатків належить у круглих дужках написати слово «додаток» і вказати його літеру, наприклад, «(додаток А)». Повторні посилання на інформацію додатка слід давати зі скороченим словом «дивись», наприклад, «(див. додаток А)».

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускають оформлення додатків на аркушах формату А3, А4х3, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.