Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.3 Mб
Скачать

28. Назвіть основні положення "Пактів і Конституції законів і вольностей

Війська Запорозького" П.Орлика.

Основні положення статей:

  • проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;

  • обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;

  • територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.;

  • козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї;

  • при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;

  • рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову;

  • справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;

  • державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;

  • встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;

  • спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Проголосивши Україну незалежною республікою, Конституція Пилипа Орлика стала найвищим щаблем тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й взагалі у Європі, бо жодна з країн на той час не мала подібних документів.

Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу - Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад. Такі особливості документа далекоглядно передбачали майбутні напрямки розвитку демократичних держав.

29. Назвіть особливості Запорозької Січі як республіки.

Споруди Козацької Січі перетворювали її в справжню фортецю: навкруг неї козаки викопували глибокі рви, насипали високі земляні вали, на яких споруджували оборонні башти з  бійницями. Тут стояли гармати, в  постійному дозорі знаходилися  озброєні  козаки. Посеред  Січі  була  простора площа, на якій проходили козацькі військові ради, що вирішували всі питання повсякденного життя.

Площу  оточували козацькі житла - курені, збудовані з дерев'яних бревен або плетені з лози й вкриті  очеретом: канцелярія, гарматня (гарматна майстерня), церква, будинки старшини. Всі ці споруди були добре пристосовані для оборони.

Запорозька Січ мала своєрідну державну, громадську та військово-адміністративну організацію, що вібрала традиції минулих часів.

В адміністративно-територіальному відношенні Запорозька Січ  поділялася на паланки (округи) на чолі з полковниками.

У воєнному відношенні козацьке військо (Кош або січове товариство) поділялося на військові частини - курені, які очолювали вибрані куренні отамани. На загальних військових радах козаки кожний рік обирали старшину:

  •  кошового отамана, якому належала верховна влада в Січі;

  • писаря, котрий вів канцелярію;

  • осавулів - слідкували за порядком;

  • обозного - командуючого артилерією;

  • суддю - який займався судочинством.

Усім їм вручалися знаки влади, атрибути української державності -  клейноди (хоругв, бунчук, булава, каламарь, печатка, труби, літаври та ін.).

Кош - адміністративний орган Запорізької Січі - поширював свою владу на значну територію півдня України та використовував свої збройні сили для її оборони. У складі Литви та Польщі (після їхнього об'єднання-Речі  Посполитої) Запорізька Січ користувалася фактичною державно-політичною автономією та виявляла великий вплив на всі  українські землі (автономія - самоврядування деякої частини держави).

Основні риси громадського влаштування  Запорізької Січі (и всього козацтва) були слідуючі:

відсутність  кріпатства;  * формальна рівність поміж усіма козаками (у праві користуватися землею та  іншими  угіддями, брати участь  у  радах, обирати  старшину і т.і. );  *  Запорозька Січ була водночас військовою організацією, кожний козак був зобов'язаний за свій рахунок нести  військову  службу;  * як політична організація Запорізька Січ була козацькою республікою.

     Запорізька Січ, виконуючи історичну місію захисту рідної землі й рятунку української нації, захищала Україну від турецько-татарської агресії. Козаки укріпили фортифікаціями міста та містечка, створили військову охоронно-захисну, розвідувально-сторожову систему оборони кордонів України, що проіснувала протягом трьох століть. Постійно діяли пости з дозорними черговими загонами, що спостерігали за степовими дорогами та переправами через  річки, за допомогою оригінальної сигналізації попереджали населення про просування татарських орд,  намагалися організувати опір наступу ворога.     Саме у Запорізькій Січі було створене Запорізьке Військо, що стало організаційною формою збройних сил України.  Запорізьке Військо, постійним та безвідмовним резервом якого завжди виступало усе українське козацтво, мало свій флот, артилерію, кінницю та піхоту. Воно виробило блискуче козацьке військове мистецтво, що  перевершувало стратегію й тактику феодальних європейських армій.      Створена в першій половині XVI ст., Запорізька Січ з військового центру перетворилася у своєрідне державне утворення -  козацьку християнську православну демократичну республіку, що мала демократичний соціально- політичний устрій, особливу військову організацію, своєрідний життєвий уклад, побут та звичаї.

30. В чому полягав основний зміст III Універсалу УЦР?

7 листопада (20 — за новим стилем) 1917 — проголосив Українську Народну Республіку (УНР), формально не пориваючи федеративних зв'язків з Росією, і демократичні принципи: свободу слова, друку, віровизнання, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи й помешкання; оголосив національну автономію для меншин (росіян, поляків, євреїв), скасував смертну кару, а також право приватної власності на землю й визнав її власністю всього народу без викупу, установив 8-годинний робочий день, оголосив реформу місцевого самоврядування, визначив 9 січня 1918 днем виборів до Українських Установчих Зборів, які мали бути скликані 22 січня 1918.