19. В чому полягало історичне значення діяльності б. Хмельницького?

— Б. Хмельницький зумів об'єднати всі патріотичні сили навколо великої ідеї національного визволення, —спрямував енергію народних мас на розбудову соборної держави та виборення нею незалежності, —першим виробив наріжні принципи національної державної ідеї, яка стала визначальною у визвольних змаганнях нації наступних сторіч, —гнучкість соціально-економічної політики дозволила провести державний корабель повз небезпечні «соціальні рифи», запобіг вибуху громадянської війни, що неминуче привело б державу до руйнації, — приборкав анархічну стихію охлократії й отаманства старшини, взяв курс на встановлення спадкового гетьманства, —проявив себе блискучим полководцем, створив боєздатну й добре організовану національну армію, прийняв військовий статут «Статті про устрій Війська Запорозького», збагатив українське військове мистецтво, — відіграв вирішальну роль у процесі становлення розвідки й контррозвідки Української держави, — створив дипломатичну службу, що забезпечила прорив на шляху до визнання козацької України урядами інших країн як суб'єкта міжнародних відносин, виявив себе тонким і дуже вправним дипломатом. 

20. Доведіть факт існування української козацької державності, в чому

полягає специфіка її формування?

Ідея окремого самостійного козацького війська зародилася на Запорожжі. Там, вільні,сильні і войовничі люди із всієї України зорганізувалися у вільне незалежне військо. Там повстав своєрідний козацький побут, народились нові традиції, витворилися нові способи воювання, повстала козацька ідеологія і проводилися козацькі змагання. Цим окремим життям козаччина жила понад трьох сторіч. Спочатку професійна община, а згодом і справжня могутня держава, яка стрімко постала в ході Національної революції, і яка недовго проіснувала, залишивши по собі яскравий слід в історії нашої держави. До сих пір навколо питання козацької державності спалахують суперечки між науковцями. Хтось стверджує, що Військо Запорозьке безперечно було самодостатньою, суверенною державою, хтось це спростовує. Інші ж вважають, що держава існувала тільки протягом 1648-1657 років. Але провідні історики України, такі як Михайло Грушевський, Іван Крип'якевич, В’ячеслав Липинський вважають факт існування козацької держави незаперечним. Про це свідчить присутність усіх ознак державності Війська Запорозького, які наведені нижче. Але спочатку необхідно визначитись із поняттям козак і їх виникнення на українських землях.

Тож, проаналізувавши шлях українського народу у створенні власної держави, можна зробити деякі висновки. Незважаючи на постійну агресію з боку Речі Посполитої, Московії та Османської імперії, все ж вдалось створити незалежну державу. Внаслідок цього відбулись позитивні зміни в культурній, релігійній та економічній сферах життя українців. Помітно зросли посівні площі, поширилося застосування окремих технічних, культивування нових овочевих і фруктових культур, поліпшувалося виробництво полотна, вдосконалювалося скотарство, з'явилися нові технології в промисловості. Водночас міжнародна ситуація не сприяла становленню державних апаратів влади на Правобережжі, не кажучи вже про західноукраїнські землі. Ще більше ускладнювали становище в країні внутрішній розбрат і постійні сварки серед соціальної еліти, насамперед - серед старшинської верхівки. Протягом останньої чверті XVII-XVIII ст. були скасовані найголовніші здобутки Національно-визвольної війни, розпочатої Великим Богданом: українська державність, економічна самостійність Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя, відносна свобода військового стану. Натомість в усьому обсязі відновилося кріпосне право, розпочалося обезземелення посполитих. На гірше змінилися умови суспільно-політичного життя. Проте навіть за цих складних обставин діяло власне судочинство й існували характерні норми поведінки, ознаки в одязі, харчуванні, зовнішньому вигляді людей. Протягом досліджуваного періоду стався принциповий перехід від старої української мови до нової, літературної, а в письменстві виразніше виявилася народно-розмовна основа. У духовному формуванні національних кадрів провідну роль відігравали місцеві школи та освіта. Світська тематика впевнено витісняла засади суто релігійної ідеології. Зародився і розвинувся неповторний за своїм колоритом український театр. Видатні вчені, діячі культури й освіти, вихованці Києво-Могилянської колегії (академії), Чернігівського, Харківського і Переяславського колегіумів, Львівського університету та інших навчальних закладів стали відомими далеко за межами Російської держави. Навіть після її занепаду, Гетьманщину не тільки не забули — пам'ять про неї допомогла започаткувати нову добу в українській історії, тому що саме з нащадків старшини вийшло багато діячів, що сприяли формуванню національної свідомості українців. Історія Гетьманщини стала ключовим явищем національної історії та державотворчих змагань. Приклад самоврядування, що вона дала, повинен надихати сучасних українців у їхніх прагненнях створити свою власну національну державу.

21. В чому полягала історична необхідність Національно-визвольної війни

українського народу 1648-1657 рр?