Пропозиція грошей в макроекономічній системі

Зміст

Пропозиція грошей в макроекономічній системі 1

Вступ 3

Розділ 1. Сутність і функції грошей 5

1.1 Сутність грошей 5

1.2 Передумови появи грошей 6

7

1.3 Функції грошей 8

1.4 Історичні види грошей 9

1.5 Роль грошей до сучасної ринкової економіки 15

2.1 Сутність і роль грошового мультиплікатора 18

2. 3. Сутність і роль депозитного мультиплікатора 22

Вступ 3

Розділ 1. Сутність і функції грошей 5

1.1 Сутність грошей 5

1.2 Передумови появи грошей 6

1.3 Функції грошей 8

1.4 Історичні види грошей 9

1.5 Роль грошей до сучасної ринкової економіки 15

Розділ 2. Грошовий мультиплікатор 17

2.1 Сутність і роль грошового мультиплікатора 18

2. 3. Сутність і роль депозитного мультиплікатора 22

Висновок 25

Використана література 26

Вступ

Коли зароджувався товарний обмін, перед первісними племенами стала складне завдання: як - у яких мінових співвідношеннях - одне плем'я, зайняте, скажімо, тваринництвом, зможе справедливо обміняти які утворилися в нього надлишки м'яса зерна, вирощене іншим плем'ям. Знайти задовільний відповідь тоді не міг.

А ще ж був якогось загальновизнаного еквівалента (рівного за вартістю товару), з допомогою якого вимірювати вартість інших товарів. Тому початковий простий обмін однієї корисною речі в іншу був випадковою і одноразовим.

Пізніше товари стали здійснюватися у великому розмаїтті. Власник якогось товару міг виміняти його за дещо інших корисних продуктів, кожен із які було йому еквівалентом. Проте й цьому випадку одне безпосередньо обмінювалося в іншу, що не влаштовувало продавців і покупців. Якщо, припустимо, власник тканини хотів купити хутро, а торговець хутра потребував м'ясі, то обмін ставав чи неможливим або занадто важким. Такі затори в обміні зберігаються часом і досі пір на бартерній торгівлі (прямому обміні товару товару).

Коли ж виробництво та обмін товарів стали регулярними, у країні і великих економічних регіонах побачили ринках загальні еквівалентами - найбільш ходові продукти, куди можна було б обміняти інші корисності. Наприклад, у греків та арабів це був худобу, слов'ян - хутра.

Вимоги міжнародної торгівлі не відповідали різні місцеві еквівалентами. Через війну виділився один - визнаний усіма народами - загальний еквівалент: гроші. На виконання ролі грошей найбільш підійшло золото - шляхетний метал, у якого великий збереженням. Золото має також інші необхідних загального еквівалента якості: подільність, портативність (завдяки великому питомій вазі золота вимагалося менше порівняно, наприклад, з міддю), його присутність серед достатню кількість обмінюватись (більш шляхетний метал - платина є у природі рідше), велику вартість (видобуток як один грам золота потребує великих мас праці).

І, гроші - особливий товар, який загальним еквівалентом. З появою грошей все товарне господарство перейшов у якісно стан.

Метою згаданої роботи є підставою вивчення сутності та функцій грошей, історію їхньої розвитку, вивчення системи та принципів процесу пропозиції грошей, визначення поняття грошової бази й грошової маси, яке вони теж мають значення для грошового звернення, виявлення ролі центрального банку цьому процесі.

Предметом даної праці є відносини, що у процесі пропозиції грошей. Об'єктом - безпосередньо сама грошова маса кафе і процес пропозиції.

Розділ 1. Сутність і функції грошей

1.1 Сутність грошей

Гроші те, що на оплату за товари, послуги і борги. Гроші - цей засіб обміну; люди приймають гроші у обмін товари та, які надають чекаючи, що в змозі потім обміняти грошей ті товари та, які хочуть придбати. Без такого кошти обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосередньому обміну товарів та послуг інші товари та - дуже неефективного засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, що має те, що вам треба, і повинен хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вишукування всіх можливих партнерів з обміну, здатних задовольнити потреби й інтереси одне одного у товарах і послугах, та був досягнення згоди в умовах обміну. Отже бартер призводить до високим недоліків, що з пошуком, ітрансакционним недоліків. Інакше кажучи, при натуральному обміні людям доводиться чимало часу до пошуку, ведення переговорів і він інші значні витрати на торгової діяльності. Гроші служать також розрахункової одиницею чи "мірою вартості". Роль як "одиниця виміру" дозволяє вживати встановлені ціни для угод. Функції грошей, як розрахункової одиниці, дозволяють вимірювати економічні величини зрозумілим всім способом. Поза тим, що служать засобом обміну і розрахункової одиницею, вони ще забезпечують дуже зручний спосіб заощадження (засіб заощадження) і зручний спосіб запозичення грошей (засіб відстроченого платежу).

Як "засіб заощадження" гроші полегшують процес здійснення накопичення з поточного доходу з допомогою гарантування майбутньої купівельної спроможності. Гроші унікальні забезпечуючи ту міру купівельної спроможності, яку сьогодні часу запозичують і дають в борг. Як "засіб відстроченого платежу" гроші полегшують запозичення (і надання позичок), простотою, як платежу за товари та: вони мають найвищої ліквідністю серед усіх фінансових коштів.