
- •Введення
- •1. Визначення характеристик зовнішніх захищаючих конструкцій
- •2. Розрахунок тепловтрат через захищаючі конструкції
- •Визначення втрат теплоти на нагрівання вентиляційного повітря
- •3. Технічне обргунтування прийнятої системи опалювання
- •4 Гідравлічний розрахунок системи опалювання
- •4.1 Гідравлічний розрахунок головного циркуляційного кільця
- •4.1.1 Розрахунок гілки першого поверху
- •4.1.2 Вибір арматури і устаткування на гілці
- •4.1.3 Розрахунок стояків
- •4.1.4. Гідравлічний розрахунок магістралей (до розрахункового стояку)
- •4.2 Гідравлічний розрахунок малого циркуляційного кільця другого поверху Ст. 1
- •4.2.1 Розрахунок гілки другого поверху Ст.1
- •4.2.2 Вибір арматури і устаткування на гілці
- •5. Розрахунок нагрівальних приладів
- •6. Розрахунок нагрівальних приладів на сходовій клітині
- •7. Розрахунок і вибір устаткування вузла управління
- •7.1 Підбір насоса
- •8. Техніко-економічні показники по проекту
- •Література
- •9. Розрахунок теплотехнічних та енергетичних параметрів будівлі та складання енергетичного паспорта
- •Геометричні,теплотехнічні та енергетичні показники
- •Висновки по результатам оцінки енергетичних параметрів будівлі
- •Додаток 1. Специфікація до вузла управління
9. Розрахунок теплотехнічних та енергетичних параметрів будівлі та складання енергетичного паспорта
Загальна інформація
Об’єкт - житлова будівля в м. Луцьк
Будівля односекційна,має 9 поверхів. Загальна кількість квартир-36.Загальна висота будівлі 28 м. У будівлі передбачена сходова клітина та один підйомний ліфт.
Розрахункові параметри
Згідно[13] для житлових будівель розрахункова температура внутрішнього повітря tв=20 0С, розрахункова температура зовнішнього повітря для умов м. Луцьк – tн=-25 0С.
Розрахункова температура підвалу tц=5 0С.
Кількість градусо-діб опалювального періоду для I зоны – Dd=3750 оС∙добу.
Згідно з [13] тривалість опалювального періоду для м. Луцьк zоп.п =180 діб, середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tоп.п =-0,20С.
Функціональне призначення,тип та конструктивні рішення
Окремо розташована житлова будівля,побудована за індивідуальним проектом. Конструктивна схема будинку – монолітний залізобетонний каркас із монолітними перекриттями та монолітним фундаментом. Зовнішні стіни будівлі товщиною 400 мм.
Горище – холодне,перекриття холодного горища – товщиною 430 мм.
Техпідпілля з розводкою трубопроводів.
Світлопрозорі конструкції (вікна) зроблені з алюмінієвих роздільних профілів з подвійним склінням з 4М1 скла.
У будівлі передбачене водяне опалення, гаряче водопостачання, підключення до системи централізованого теплопостачання. Система опалення двотрубна з по квартирним авторегулюванням.
Геометричні показники
Площі зовнішніх огороджувальних конструкцій, опалювана площа, площа житлових приміщень та кухонь, опалюваний об’єм, а також форма, тип та орієнтація будівлі, необхідні для розрахунку енергетичного паспорта, визначаються на підставі проектних даних.
Основні об об’ємно-планувальні показники:
• Площа квартир житлового будинку – Fж=1584 м2.
• Опалюваний об’єм будівлі – Vh=6472,8 м3.
• Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій - F∑= 2428,9 м2.
• Загальна Общая площадь непрозрачных ограждающих конструкций – Fнп=1706,3 м2.
• Загальна площа зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій– Fсп=254,8 м2.
• Загальна площа вхідних дверей – Fд=2,52 м2.
• Загальна площа перекриттів холодного горища – Fпк хг=232,6 м2.
• Загальна площа перекриттів над підвалом – Fц1=232,6 м2.
Теплотехнічні показники
Приведений опір теплопередачі зовнішніх непрозорих огороджувальних конструкцій –
R∑ пр.нп=2,8 м2·К/Вт.
Приведений опір теплопередачі перекриття холодного горища - R∑ пр.хг=3,3 м2·К/Вт.
Приведений опір теплопередачі перекриття над підвалом - R∑ пр.ц1=2,5 м2·К/Вт.
Приведений опір теплопередачі зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій - R∑ пр.сп=0,6 м2·К/Вт.
Приведений опір теплопередачі вхідних дверей в будівлю - R∑ пр.д=0,44 м2·К/Вт.
Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будівлі k∑пр, Вт/м2·К, визначається за формулою:
(9.1)
де ς – коефіцієнт,який враховує додаткові тепловтрати, пов’язані з орієнтацією огороджень за сторонами світу,присутністю кутових приміщень, поступаннням холодного повітря через входи в будівлю; для житлових приміщень ς=1,13.
Тоді,
Умовний коефіцієнт теплопередачі будівлі, який враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції kінф, Вт/м2·К, визначається за формулою:
(9.2)
де: χ2 =0,278 – розмірний коефіцієнт;
с – питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/кг·К;
υv – коефіцієнт зниження об’єму повітря в будівлі,який враховує наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій, приймається υv=0,85;
γ3 – середня густина повітря, яка входить в приміщення за рахунок інфільтрації, кг/м3, визначається за формулою:
(9.3)
nоб – середня кратність повітрообміну будівлі за опалюваний період, год-1, визначається за фотмулю:
(9.4)
η – коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях; приймається по найбільшим значенням, єдиним для всієї будівлі і складає η=0,7.
Загальний коефіцієнт теплопередачі будівлі Кбуд., Вт/м2·К, визначається за формулою:
(9.5)
Об’ємно-планувальні характеристики
Коефіцієнт скління фасадів будівлі mск визначається за формулою:
(9.6)
Показник компактності будівлі Λк зд., м-1, визначається за формулою:
(9.7)
Енергетичні показники
Розрахункові втрати теплової енергії на опалення будівлі протягом опалюваного періоду Qрік, кВт·год, визначається за формулою:
(9.8)
де: Qк – загальні тепловтрати будівлі через огороджувальну оболонку, кВт·год;
Qвн п – побутові теплонадходження протягом опалюваного періоду, кВт·год;
Qs – теплонадходження черех вікна від сонячної радіації протягом опалюваного періоду, кВт·год;
v – коефіцієнт, який враховує здатність огороджувальних конструкцій будівлі віддавати тепло під час періодичного теплового режиму; для даної будівлі v=0,8;
ς – коефіцієнт авторегулювання подачі тепла в системах опалення; у будівлі використовується двотрубна система опалення з по квартирним регулюванням: ς=0,95;
βh – коефіцієнт, який враховує додаткове теплопостачання системи опалення, пов’язане с дискретністю номінального теплового потока номенклатурного ряду нагрівальних приладів додатковими тепловтратами через радіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, які проходять через неопалювальні приміщення: для будівлі баштового типу βh=1,11.
Загальні тепловтрати будівлі через огороджувальну оболонку за опалюваний період визначається за формулою:
(9.9)
Побутові теплонадходження протягом опалюваного періоду визначаються за формулою:
(9.10)
де qвн.п – величина побутових тепло надходжень на 1 м2 житлової площі будівлі; для житлових будівель qвн.п=10 Вт/м2.
Тоді,
Теплонадходження через вікна від сонячної радіації протягом опалюваного періоду для 4 фасадів будівлі,орієнтованих на 4 сторони світу, визначаються за формулою:
(9.11)
где ςв, ςзф – коефіцієнти, які враховують затемнення світового отвору відповідно вікон та зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, приймаються по таблиці 1 [7];
εв, εзф – коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопрозорих заповнень вікон та зенітних ліхтарів, які приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих кнструкцій або згідно із таблицею 1 [7];
Fпнз, Fпнс, Fпдз, Fпдс – площі світлових отворів фасадів будівлі,відповідно орієнтованих за 4 напрямками світу, по проекту:
Fпнз=0 м2; Fпнс= 129,6 м2; Fпдс=0м2; Fпдз=125,3 м2.
Fсп л – площа світлових отворів зенітних ліхтарів будівлі, м2;
Iпнз, Iпнс, Iпдс, Iпдз – середня величина сонячної радіації за опалюваний період, спрямована на вертикальну поверхню за умови хмарності, відповідно орієнтована по4 фасадам будівлі, кВт·год/м2, приймається згідно таблиці 2 [7]; для умов міста Луцьк:
Iпнз=160 кВт·год/м2; Iпнс=159 кВт·год/м2; Iпдс=283 кВт·год/м2; Iпдз=288 кВт·год/м2.
Iг =298 кВт·год/м2 – середня величина сонячної радіації за опалюваний період, спрямована на горизонтальну поверхню за умови хмарності, кВт·год/м2, приймається згідно з таблицею 2 [7].
Враховуючи, що на горищі відсутні світлові отвори, то Fсп. л =0 м2. Формула (9.11) в даному випадку може бути представлена у вигляді:
(9.12)
Для подвійного скління з 4М1 склад в роздільних плетіннях: ςв=0,6; εв=0,62.
Тоді,
Враховуючи значення складських тепловтрат і тепло надходжень до будівлі, визначається Qрік за формулою (9.8):
Розрахункове значення питомих тепловтрат на опалення будівлі за опалюваний період qзд, кВт·год/м2 визначається за формулою:
(9.13)
Визначення класу енергетичної ефективності будівлі
Клас енергетичної ефективності будівлі визначається згідно з доповненням [16] на підставі аналізу виразу:
(9.14)
де Еmax – максимально допустиме значення питомих тепловтрат на опалення будівлі ща опалюваний період, кВт·год/м2, яке встановлюється згідно согласно [3] в залежності від призначення будівлі, його поверхні та температурної зони експлуатації; для даної будівлі Еmax=29 кВт·год/м3.
Тоді,
Згідно з [16] дана будівля відноситься до класу енергетичної ефективності «В».
Табл. 9.1 Енергетичний паспорт житлової будівлі
Розрахункові параметри
Найменування розрахункових параметрів |
Позначення |
Одиниця виміру |
Величина |
Розрахункова температура внутрішньго повітря |
tв |
0С |
20 |
Розрахункова температура зовнішнього повітря |
tз |
0С |
-20 |
Розрахункова температура теплого горища |
tтг |
0С |
- |
Розрахункова температура підвалу |
tц |
0С |
5 |
Тривалість опалюваного періоду |
zоп.п |
діб |
180 |
Середня температура зовнішнього повітря за опалюваний період |
tот н |
0С |
-0,2 |
Розрахункова кількість градусо-діб опалюваного періоду |
Dd |
0С·добу |
3750 |
Функціональне призначення, тип та конструктивне рішення будівлі
Призначення |
Житлова |
Розміщення у будові |
Стоїть окремо |
Типовий об’єкт,індивідуальний |
Індивідуальний проект 9-поверхової односекційної житловой будівлі на 36 квартир |
Конструктивне рішення |
Монолітний залізобетонний каркас |