2.3 Основні деталі розглядуваного обладнання, їх уніфікація, стандартизація та матеріали, з яких вони виготовлені

До превенторної установки безпосереднє відношення має гідравлічне керування, яке потрібне для оперативного дистанційного керування превенторами .

Оперативне дистанційне керування превенторами відбувається гідравлічним приводом з двох пультів –– основного і допоміжного . Основний пульт застосовується для керування превенторами і засувками із безпечної відстані від свердловини . З його допомогою можна відкривати і закривати плашковий превентор і засувки . А універсальний превентор з основного пульта можна тільки закривати .

Гідроакумулятор потрібен для скорочення часу відкриття або закриття превенторів і забезпечення роботи гідрокерування при аварійному відключені електроенергії .

Допоміжний пульт використовують для керування превенторної установкою безпосередньо з робочого місця бурильника . Мастило від головного пульта поступає в нагнітальну лінію регулюючого клапана одного з розподільників . Розподільники, які управляють плашковими превенторами і засувками маніфольда, подають мастило в блокуючи циліндри розподільників на основному пульті . Завдяки чому відбувається закриття превентора і відкриття і відкриття засувки

2.4 Схема мащення обладнання і мастила, які для нього використовуються

Характеристики гідравлічної системи управління превенторами :

• робочий тиск в гідросистемі 10 МПа .

• робоча рідина –– мастило АМГ-10, ДП-8 (ГОСТ 6794-75) .

• вміст масляного бака –– 200 л.

• використовуємий в акумуляторі газ –– азот

• тиск в акумуляторі –– 6-6,5 МПа

• об’єм акумулятора гідроприводу з встановленою діафрагмою –– 168 л

• подача масла за допомогою насоса НШ-10Д

2.5 Техніко-організаційні заходи, що проводяться при експлуатації даного обладнання

Для відкриття газовий, нафтових і газоконденсатних родовищ з високим пластовим тиском (вище гідростатичного), а такою для буріння розвідувальних свердловин, їх устя обладнують превенторами . До місця монтажу противикидне обладнання потрібно транспортувати будь-яким видом вантажного транспорту, але тим, яке забезпечує надійне транспортування .

Після розпакування обладнання, перевіряють належність всіх робочих вузлів . Розконсервування проводиться механічним способом .

Превентори монтують на кондукторі або проміжних обсадних колонах після цементування цих колон . Перед монтажем превентори опресовуються в майстернях на пробний тиск. На першу колону (кондуктор) встановлюють колонний фланець і кріплять до колони за допомогою різьби або зварюють з внутрішньої або зовнішньої сторони . Колонний фланець має кільцеве ущільнення і повздовжній бурт з хвилеподібний торцем для приварювання його до колони з зовнішньої сторони хвилеподібним швом . З внутрішнього боку фланець має конусну поверхню для клинової підвіски наступної колони. До фланця шпильками і хрестовиною встановлюють кільцеве ущільнення із маловуглецевої сталі . На хрестовині монтують превентори . Над превенторами розміщують двофланцеву котушку для встановлення додаткового превентора і роз’ємну воронку, яка жолобом з’єднує устя свердловини з циркуляційною системою .

Про спускові наступної колони для герметизації кільцевого простору застосовують колони головки з клиновою підвіскою і герметизуючим анкерним обладнанням . Колона головка складає із корпуса, котушки, клинів і пакера . Клини потрібні для підвіски наступної колони на усті передостанньої, а пакер –– для герметизації між трубного кільцевого простору . котушку і корпус головки з’єднують шпильками і ущільнюють металевим кільцем . Зверху котушки встановлюють хрестовину, а потім превентори в тій самій послідовності, як і при встановлені на першу колону. Першу колонну головку на кондукторі створюють колонний фланець і котушка .

Першим встановлюють плашковий превентор. Над ним –– універсальний, який з’єднують з плашковим за допомогою шпильок і додатково закріплюють відтяжками за спеціальні серги в корпусі .

Після монтажу превенторів збирають нагнітальні лінії . На кожній лінії ставлять засувки високого тиску : аварійну –– біля хрестовини і робочу на відстані не менше 15 м від основи вишки . між хрестовиною і аварійними засувками монтують відсікачі, а біля робочих засувок –– манометри з триходовим краном і вентилем .

На робочому викиді після відводу в жолоб відводів для з’єднання з нагнітальною лінією бурових насосів і приєднання насосних агрегатів встановлюють третю засувку .

Викидні лінії збирають з невеликим відхилом від устя свердловини і кріплять до металевих стійок хомутами . Стійки встановлюють через кожні 7-8 метрів в котловани розміром 0,6×0,6×1 м і бетонують . довжина викидів повина бут не менше 30 м, а при умові відкриття газових горизонтів –– не менше 100 м .

Основні пульти керування превенторами монтують на відстані не менше 10 м від устя свердловини . Пульти керування і ручні штурвали встановлюють у пересувній металевій будці або біля них будують щит . допоміжні дублюючі пульти встановлюють біля пульта бурильника .

Після закінчення збирання превентори і обв’язку опресовують водою на тиск, який відповідає характеристиці обсадної колони, але не вище тиску, який указаний у паспорті превентора . після виконання всіх цих робіт на монтаж і опресовку складають акт .

Противикидне обладнання монтують по типовій схемі, затвердженій нафтогазовим об’єднанням і за дозволу служб Держгірпромнагляду України.

При експлуатуванні превентора в північних умовах для забезпечення оперативного відкриття і закриття плашкових превенторів всі трубопроводи гідрокерування потрібно утеплити .