
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1. Загальна частина
- •1.1 Аналіз конструкції свердловини
- •1.2 Визначення максимальних навантажень на підйомний гак бурової лебідки
- •1.3 Вибір категорії, класу, виду та основних параметрів бурової установки
- •1.4 Вибір талевого каната та максимальної кратності талевої системи
- •1.5 Основні характеристики насосно-циркуляційного комплексу
- •1.6 Визначення оптимальних швидкостей спуску і підйому
- •1.7 Кінематика підйомної системи
- •1.8 Визначення потужності спуско-підйомного комплексу
- •1.9 Розрахунок барабана лебідки
- •1.10 Розрахунок бочки барабана
- •2.Технічна частина
- •2.1 Призначення, виконувані функції, умови роботи розглянутого обладнання
- •2.2 Конструктивні варіанти, і порівняльний аналіз розглядуваного обладнання
- •2.3 Основні деталі розглядуваного обладнання, їх уніфікація, стандартизація та матеріали, з яких вони виготовлені
- •2.4 Схема мащення обладнання і мастила, які для нього використовуються
- •2.5 Техніко-організаційні заходи, що проводяться при експлуатації даного обладнання
- •3. Спеціальна частина
- •3.1 Опис можливого напрямку розвитку удосконаленого обладнання
- •3.2 Удосконалення заданого типу обладнання
- •3.3 Умови роботи удосконаленого обладнання
- •4 Охорона праці
- •4.1 Забезпечення безпечних умов праці
- •4.2 Запобігання забруднення навколишнього середовища при веденні бурових робіт
- •5. Розрахункова частина
- •5.1 Розрахунок гідроциліндра
- •5.2 Розрахунок кришки гідроциліндра
- •Висновок
- •Список посилань
3.3 Умови роботи удосконаленого обладнання
Для заміни плашок або для внутрішнього огляду превентора потрібно викрутити послідовно всі шпильки . Потім зняти бокову кришку, слідкуючи за тим, щоб не випав ущільнювач, розташований на цій кришці .
Після заміни плашок повернути кришку на місце і прикрутити її шпильками . Перед закручуванням кришки, прослідкувати, щоб ущільнювальна манжета знаходилась в пазах кришки .
Умови роботи удосконаленого обладнання не змінилися після модернізації .
4 Охорона праці
4.1 Забезпечення безпечних умов праці
Аналізи нещасних випадків в бурінні свідчать проте, що більша частина їх відбувається внаслідок застосування не правильних прийомів праці.
При веденні робіт нерідко порушують діючі правила з техніки безпеки. Це обумовлено незадовільним інструктажем, не правильною організацією охорони праці або недостатнім технічним наглядом з боку інженерно-технічних працівників.
Значне число нещасних випадків пов'язано з тим, що при веденні робіт застосовується несправний інструмент та обладнання, не використовуються захисні засоби, недостатньо використовуються пристосування з техніки безпеки і малої механізації, що полегшують працю і запобігають небезпеці праці під час виконання робіт.
Для того щоб максимально знизити травматизм, необхідні висока кваліфікація робітників, знання або технологічних особливостей буріння свердловин, призначення, конструкція і правил експлуатації обладнання та механізмів, правильних і безпечних прийомів виконання робіт,а також високий рівень технічного нагляду з боку керівників робіт.
Поліпшення організації праці, механізація важких і трудомістких робіт, раціоналізація технологічних процесів, впровадження нових, досконаліших видів устаткування,механізмів та інструменту - основні напрями щодо підвищення продуктивності праці та створення здорового та безпечного виробничої обстановки на бурових підприємствах.
За останні роки досягнуті значні успіхи в галузі створення безпечних умов праці в бурінні внаслідок впровадження нової техніки, пневматичних систем управління, розробки і оснащення виробництв контрольно-вимірювальної, обмежувальної та іншої апаратури багатьох видів.
Подальше впровадження нових видів обладнання, автоматизація і механізація технологічних процесів буріння зіграють чималу роль в справі зниження травматизму.
При бурінні нафтових і газових свердловин значне число нещасних випадків відбувається в процесі експлуатації обладнання.
Правильний монтаж, своєчасний огляд устаткування та догляд за ним створюють умови для подальшої безпечної роботи.Тому перед введенням в експлуатацію знову змонтованої бурової установки необхідно перевірити укомплектованість її пристосуваннями і пристроями з техніки безпеки, елементами малої механізації, КВП і запасними ємкостями.
Безпека роботи буде забезпечена, якщо бурове обладнання та інструмент будуть відповідати нормам і правилам техніки безпеки.
4.2 Запобігання забруднення навколишнього середовища при веденні бурових робіт
Процес будівництва свердловин охоплює кілька етапів:
- Підготовчі роботи, буріння, кріплення, освоєння, заключні роботи, що включають ліквідацію шламових комор і рекультивацію земель, порушених при бурінні. Звести до мінімуму забруднення навколишнього середовища при бурінні можна тільки шляхом комплексного вирішення цієї проблеми. В даний час забезпечення нормативної якості природного середовища при бурінні свердловини можливо за двома основними напрямками:
- Вдосконалення основних технологічних процесів по різкому підвищенню рівня їх екологічної безпеки;
- Створення спеціальних технологій з утилізації відходів буріння та нейтралізації їх шкідливого впливу при скиданні в об'єкти навколишнього середовища з оптимальним розсіюванням залишкового забруднення в літо-гідросфері.
При бурінні свердловини необхідно проводити наступний комплекс заході з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів:
- Впровадження кущового способу буріння свердловин з метою скорочення зайняття сільськогосподарських земель;
- Збереження родючого шару грунту, рекультивація тимчасово відведених земель після закінчення буріння;
- Очищення і повторне використання бурових розчинів;
- Ізоляція поглинаючих і прісноводних горизонтів для виключення їх забруднення;
- Застосування нетоксичних реагентів для приготування промивальних рідин;
- Цементування свердловин до гирла для виключення забруднення прісноводних горизонтів;
- Ліквідація бурових відходів і ПММ без нанесення шкоди природі;
- Здійснення інструктажу водіїв усіх транспортних засобів і спеціальної техніки про маршрути проїзду до об'єктів і неприпустимість заїзду на сільськогосподарські угіддя.
На захист і відновлення земельних ділянок наданих геологорозвідувальним організаціям у тимчасове користування, повинні бути складені і затверджені проекти і кошториси, що передбачають наступні заходи:
- Підготовчі (до процесу буріння);
- З охорони (в процесі буріння);
- З відновлення земельних ділянок.
Підготовчими заходами передбачається:
- Встановлення місць складування рослинного та грунтового шару або шунтів, що підлягають виїмці;
- Видалення родючого шару грунту в місцях забруднення нафтопродуктами і іншими рідинами, хімічними реагентами, глиною, цементом та іншими речовинами, які погіршують стан грунту та його складування.
Охоронні заходи в процесі буріння свердловини полягають у наступному:
- При наявності підземних грунтових вод, водоносні горизонти обов'язково повинні перекриватися обсадними трубами з метою запобігання від забруднення і зараження;
- Попутні води очищаються на фільтрувальному установці від зважених часток і домішок нафти і залежно від концентрації розчинених у ній солей та інших домішок: при допускаються концентраціях скидаються у різні джерела або по рельєфу; при підвищених - розбавляються в межах норм і скидаються. Самовиливні свердловини повинні бути обладнані регулюючими пристроями.
- Злив використаного розчину для промивання і хімічних реагентів у відкриті водні басейни і безпосередньо на грунт забороняється.
Заходи щодо відновлення земельних ділянок.
Після закінчення буріння на свердловині повинна бути проведена технічна і біологічна рекультивація.
Гірничотехнічна рекультивація включає в себе підготовку звільняється від бурових робіт території для подальшого землекористування:
- Сира нафта вивозиться для подальшого використання або спалювання, залишки дизельного палива і моторного масла спалюються;
- Відпрацьований глинистий розчин вивозиться для подальшого використання на інших свердловинах і регенерується;
- Обладнання і залізобетонні покриття демонтуються і вивозяться;
- Перекриття комор для скидання шламу і нафти засипаються шаром грунту не менше 0,6 метрів;
- Земельні відводи, порушені виробничою діяльністю, покриваються грунтовим шаром і дерном;
- Укоси в гірських місцевостях зміцнюються бітумними емульсіями, силікатними шарами і засипаються привізним грунтом шаром не менше 0,1 метра.
Біологічна рекультивація передбачає заходи по відновленню порушених земель, їх озеленення та повернення в сільськогосподарське і лісове користування.
Проектування та проведення робіт з рекультивації здійснюється відповідно до інструкцій або технічними умовами, погодженими з місцевими сільсько-, лісо-, водогосподарськими органами.