5 Сільськогосподарські машини

1. ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПОЯВИ ПЛУЖНОЇ ПІДОШВИ ВИ ВИБЕРЕТЕ ЛЕМІШ

1. трапецеїдальний

2. зубчастий

3. долотоподібний

2. КУЛЬТУРНИЙ КОРПУС ПЛУГА ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ РОБОТИ НА ШВИДКОСТЯХ

1. більш 7 км/год

2. 7 км/ч

3. до 7 км/год

3. ШВИДКІСНИЙ КОРПУС ПЛУГА ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ РОБОТИ НА ШВИДКОСТЯХ

1. більш 7км/год

2. до 7 км/год

3. 7 км/год

4. НА КУЛЬТИВАТОРІ-ПЛОСКОРІЗІ КУТ ВХОДЖЕННЯ ПЛОСКОРІЗУ В ҐРУНТ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ

1. механізмом навіски

2. опорним колесом

3. упорним гвинтом

5. ВИКОНАННЯ ПЕРШОЇ БОРОЗНИ МОЖНА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПЛУГОМ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. за 2, 4 і 5 проходи

2. за 2, 3 і 4 проходи

3. за 1, 3 і 4 проходи

6. ПЛУГИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАВІШУЮТЬСЯ НА НАВІСКУ ТРАКТОРА ЗА

1. двоточковою схемою

2. одноточковою схемою

3. триточковою схемою

7. ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ

1. якістю обробітку

2. глибиною обробітку

3. брилистістю оброблюваного шару

8. ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ЦЕ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ НА ГЛИБИНУ

1. 10...12 см

2. 12...16 см

3. 16 см і більш

9. ПОВЕРХНЕВИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ЦЕ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ НА ГЛИБИНУ

1. 10...12 см

2. 16 см і більш

3. 12...16 см

10. ДО ПІДРІЗАЮЧИХ РОБОЧИХ ОРГАНІ ВІДНОСИТЬСЯ

1. фреза

2. списоподібна лапа

3. однобічна лапа-бритва

11. У ҐРУНТОЗАХИСНОМУ БЕЗПЛУЖНОМУ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ЗАСТОСОВУЮТЬ

1. диск сферичний

2. диск голчастий

3. диск вирізний

12. ВИРІВНЮВАННЯ ПОВЕРХНІ ПОЛЯ ЗА РАХУНОК СПОСОБУ КРІПЛЕННЯ РОБОЧИХ ОРГАНІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ

1. жорсткий

2. одношарнірний

3. чотириланковий

13. ЗНИЖЕННЯ ОПОРУ ЗА РАХУНОК СПОСОБУ КРІПЛЕННЯ РОБОЧИХ ОРГАНІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ

1. чотириланковий

2. пружний

3. одношарнірний

14. У ЗНАЧНІЙ МІРІ ВИНОСУ ВОЛОГИХ ШАРІВ НА ПОВЕРХНЮ ПОЛЯ СПРИЯЄ СПОСОБІВ КРІПЛЕННЯ РОБОЧИХ ОРГАНІВ

1. чотириланковий

2. жорсткий

3. одношарнірний

15. НЕ ВИНОСИТЬ ВОЛОГИХ ШАРІВ НА ДЕННУ ПОВЕРХНЮ ҐРУНТУ СПОСІБ КРІПЛЕННЯ РОБОЧИХ ОРГАНІВ

1. чотириланковий

2. одношарнірний

3. пружний

16. ДЛЯ ЛУЩИЛЬНИКІВ КУТ АТАКИ ПОВИНЕН БУТИ

1. 10...25 град

2. 25…35 град

3. 0…10 град

17. ГЛИБИНА ОБРОБІТКУ ДИСКОВИХ ЛУЩИЛЬНИКІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ

1. зміною кута атаки

2. регулюванням механізму навіски

3. зміною довжини тяги

18. РІВНОМІРНІСТЬ ХОДУ ДИСКОВИХ РОБОЧИХ ОРГАНІВ ЛУЩИЛЬНИКІВ ПО ГЛИБИНІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК

1. кута атаки

2. швидкості руху агрегату

3. знижувача

19. ДОБРИВА ПО КОНСТРУКЦІЇ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО КОМБІНОВАНИХ ЗА РАХУНОК ЗМІШУВАННЯ

1. декількох простих

2. більш двох видів добрив

3. простих і складних добрив

20. ДАЛЬНІСТЬ ПОЛЬОТУ ЧАСТОК ДОБРИВ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД

1. швидкість руху агрегату

2. кута нахилу туконапрямляча

3. величина відкриття заслінки

21. НАНЕСЕННЯ НА РОСЛИНУ РІДКИХ ПЕСТЕЦИДІВ, ЦЕ

1. обприскування

2. хемотарапія

3. фумігація

22. ВНЕСЕННЯ ХІМІЧНОГО ПРЕПАРАТУ НЕШКІДЛИВОГО ДЛЯ РОСЛИНИ, АЛЕ ШКІДЛИВОГО ДЛЯ ШКІДНИКІВ, ЦЕ

1. обпилювання

2. хемотарапія

3. обприскування

23. ОТРУТИ, ЩО ПРИЗНАЧЕНІ, ДЛЯ ЗНИЩЕННЯ БУР'ЯНИСТИХ РОСЛИН, ЦЕ

1) фунгіциди 2)гербіциди 3) інсектициди

24. НОРМА ВНЕСЕННЯ ХІМІЧНОГО ПРЕПАРАТУ НА СУЧАСНИХ МАШИНАХ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ

1. робочим тиском і швидкістю руху агрегату

2. робочим тиском і змінними розпилювачами

3. змінними розпилювачами і швидкістю руху агрегату

25. НАЙБІЛЬШЕ ПОШИРЕННЯ В СУЧАСНИХ МАШИНАХ ДЛЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН ОДЕРЖАЛИ РОЗПИЛЮВАЧІ

1. відцентрові

2. дефлекторні

3. щілинні

26. РЯДОВИМ СПОСОБОМ ПОСІВУ Є

1. 3 2) 1 3) 2

27. ВУЗЬКОРЯДНИМ СПОСОБОМ ПОСІВУ Є

1. 1 2) 2 3) 3

28. СТРІЧКОВИМ СПОСОБОМ ПОСІВУ Є

1. 2 2) 1 3) 3

29. ПОСІВ І ПОСАДКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ГЛАДКУ ПОВЕРХНЮ ПРОВОДИТЬСЯ У РАЙОНАХ

1. посушливих

2. з підвищеною зволоженістю

3. з нормальною зволоженістю

30. ПОСІВ І ПОСАДКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ГРЕБЕНІ ПРОВОДИТЬСЯ У РАЙОНАХ

1. з нормальною зволоженістю

2. з підвищеною зволоженістю

3. посушливих

31. ПОСІВ І ПОСАДКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У БОРОЗНУ ПРОВОДИТЬСЯ У РАЙОНАХ

1. посушливих

2. з нормальною зволоженістю

3. з підвищеною зволоженістю

32. ПОСІВ І ПОСАДКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПО СТЕРНІ ПРОВОДИТЬСЯ У РАЙОНАХ

1. з нормальною зволоженістю

2. підданих вітрової ерозії

3. посушливих

33. ВЕЛИЧИНА ВІДКРИТТЯ КЛАПАНА ВИСІВНОГО АПАРАТА ЗЕРНОВОЇ СІВАЛКИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД

1. норми висіву насінь

2. частоти обертання вала котушки

3. фракції насінного матеріалу

34. НАСІННЄПРОВОДИ ЗЕРНОВИХ СІВАЛОК ПРИЗНАЧЕННІ ДЛЯ

1. вирівнювання пульсуючого потоку насінь

2. підтримання сошника у робочому положенні

3. для забезпечення заданої норми висіву насінь

35. НА ЗЕРНОВИХ СІВАЛКАХ З ОДНОШАРНІРНИМ СПОСОБОМ КРІПЛЕННЯ СОШНИКІВ НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ НАСІННЄПРОВІД

1. гофрований

2. спіральний стрічковий

3. трубчастий гладкий

36. ДВОДИСКОВИЙ СОШНИК ВУЗЬКОРЯДНОЇ СІВАЛКИ МАЄ КУТ РОЗХИЛУ ДИСКА

1. 8…10°

2. 23°

3. 23°

37. ДВОДИСКОВИЙ СОШНИК РЯДОВОЇ СІВАЛКИ МАЄ КУТ РОЗХИЛУ ДИСКА

1. 8…10°

2. 23°

3. 23°

38. ОДНОДИСКОВИЙ СОШНИК СІВАЛКИ ЛУЩИЛЬНИКА ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ПОСІВУ ЗЕРНОВИХ У ЗОНАХ

1. з помірним зволоженням

2. підданих вітрової ерозії

3. з надлишковим зволоженням

39. ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПЕРЕДБАЧАЄ

1. нарізки щілин і водіння по них агрегату

2. проведення великомасштабних меліоративних робіт

3. створення технологічної колії

40. АСТРАХАНСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПЕРЕДБАЧАЄ

1. нарізки щілин і водіння по них агрегату

2. проведення великомасштабних меліоративних робіт

3. створення технологічної колії

41. ПРЯМЕ КОМБАЙНУВАННЯ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ НА ПОЛЯХ

1. з перестоялим хлібостоем

2. з сильно полеглим хлібостоем

3. з сильно засмічених бур'янами

42. РОЗДІЛЬНЕ КОМБАЙНУВАННЯ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ НА ПОЛЯХ

1. з перестоялим хлібостоем

2. з сильно засмічених бур'янами

3. з сильно полеглим хлібостоем

43. НЕДОЛІК ПРЯМОГО КОМБАЙНУВАННЯ ПОЛЯГАЄ У

1. розтягнутих строках збирання

2. необхідності більш пізніх строках початку збирання

3. необхідності більш ранніх строках початку збирання

44. В ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНА НАЙБІЛЬШЕ ПОШИРЕННЯ ОДЕРЖАЛИ РІЖУЧІ АПАРАТИ

1. безпальцеві

2. сегментно-пальцеві

3. ротаційні

45. СЕГМЕНТНО-ПАЛЬЦЕВИЙ РІЖУЧИЙ АПАРАТ НОРМАЛЬНОГО РІЗАННЯ МАЄ ФОРМУЛУ

1. S = 2t = 2t₀ = 152,4мм

2. S = t = 2t₀ = 76,2мм

3. S = t = t₀ = 76,2мм

46. СЕГМЕНТНО-ПАЛЬЦЕВИЙ РІЖУЧИЙ АПАРАТ ДВОПРОБІЖНИЙ НОРМАЛЬНОГО РІЗАННЯ МАЄ ФОРМУЛУ

1. S = 2t = 2t₀ = 152,4мм

2. S = 140мм, 2t = 2t₀ = 152,4мм

3. S = t = 2t₀ = 76,2мм

47. В ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНАХ СК-5, СК-6 В ЖНИВАРЦІ ЖВН-6 ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ РІЖУЧИЙ АПАРАТ З ФОРМУЛОЮ

1. S = 88, t = t₀ = 76,2мм

2. S = t = 2t₀ = 76,2мм

3. S = t = t₀ = 76,2мм

48. НА ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОМУ КОМБАЙНІ ДОН-1500 ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ РІЖУЧИЙ АПАРАТ З ФОРМУЛОЮ

1. S = t = 2t₀ = 76,2мм

2. S = 88, t = t₀ = 76,2мм

3. S = 2t = 2t₀ = 152,4мм

49. НА ШВИДКІСНИХ ЖНИВАРКАХ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ РІЖУЧИЙ АПАРАТ З ФОРМУЛОЮ

1. S = 140мм, 2t = 2t₀ = 152,4мм

2. S = 88, t = t₀ = 76,2мм

3. S = t = 2t₀ = 101,6мм

50. ЕКСЦЕНТРИКОВЕ МОТОВИЛО ПРИЗНАЧЕНЕ ДЛЯ ЗБИРАННЯ

1. високостебельних культур

2. зернових культур

3. трав’яних культур

51. КОПІЮВАЛЬНЕ МОТОВИЛО ПРИЗНАЧЕНО ДЛЯ ЗБИРАННЯ

1. високостебельних культур

2. зернових культур

3. трав’яних культур

52. ВАЛКОВА ЖНИВАРКА ПОВИННА ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ УКЛАДАННЯ СТЕБЕЛ У ВАЛОК ПІД КУТОМ

1. 10...20 град

2. 20...30 град

3. Більш 30 град

53. КЛАВІШНИЙ СОЛОМОТРЯС Є

1. 3 2) 1 3) 2

54. РОТОРНИЙ СОЛОМОТРЯС Є

1. 1 2) 2 3) 3

55. У ВІТЧИЗНЯНИХ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНАХ НА ОЧИЩЕННІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ВЕНТИЛЯТОРИ

1. відцентрові

2. осьові

3. діаметральні

56. КАЛІБРУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПРОВОДИТЬСЯ З МЕТОЮ ПОДІЛУ НАСІНЬ

1. на фракції по ознаках

2. на фракції по розмірах

3. культурної рослини від домішок

57. ПОДІЛ ЗЕРНОВОГО ВОРОХУ ПО ПАРУСНОСТІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ

1. насіння певної культури

2. найбільш великих насінь

3. легких домішок

58. ПОДІЛ НАСІННЯ ПО ТОВЩИНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА

1. решетах із круглою формою отвору

2. трієрах

3. решетах із пробивними отворами прямокутного перетину

59. ПОДІЛ НАСІННЯ ПО ДОВЖИНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА

1. трієрах

2. решетах із круглою формою отвору

3. решетах із пробивними отворами прямокутного перетину

60. ЗАСТОСУВАННЯ ДІАМЕТРАЛЬНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ ОБУМОВЛЕНО

1. широким діапазоном регулювання тиску повітряного потоку

2. високою рівномірністю повітряного потоку по всій ширині каналу

3. найнижчою собівартістю з усіх типів вентиляторів

61. КОНДУКТИВНИЙ СПОСІБ СУШКИ ПОЛЯГАЄ

1. у безпосередньому контакті зерна з нагрітою поверхнею

2. за рахунок передачі променистої енергії, або під дією сонячних променів

3. за рахунок теплообміну

62. СУБЛІМАЦІЙНИЙ СПОСІБ СУШКИ ПОЛЯГАЄ У СУШІННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАТЕРІАЛІВ

1. за рахунок поглинання вологи більш гигроскопичным матеріалом

2. за рахунок передачі променистої енергії, або під дією сонячних променів

3. в умовах глибокого вакууму

63. ЗЛАКОВІ КУЛЬТУРИ НА КОРМ ЗБИРАЮТЬ У ПЕРІОД

1. виходу в трубку

2. колосіння

3. молочно-воскової стиглості

64. БОБОВІ КУЛЬТУРИ НА КОРМ ЗБИРАЮТЬ У ПЕРІОД

1. бутонізації

2. появи перших бобів

3. перед початком дозрівання нижніх бобів

65. ДЛЯ ЗБИРАННЯ ГРУБОСТЕБЕЛЬНИХ КУЛЬТУР ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ СЕГМЕНТНО-ПАЛЬЦЕВИЙ РІЖУЧИЙ АПАРАТ З ФОРМУЛОЮ

1. S = t = t₀ = 76,2мм

2. S = t = 76,2мм

3. S = t = t₀ = 90мм

66. АКСІАЛЬНИЙ ПРИВОД РІЖУЧОГО АПАРАТУ, Є

1. 3 2) 1 3) 2

67. ДЕЗАКСИАЛЬНИЙ ПРИВОД РІЖУЧОГО АПАРАТУ, Є

1. 2 2) 3 3) 1

68. ДВОФАЗНЕ ЗБИРАННЯ КАРТОПЛІ ПОЛЯГАЄ У

1. підкопуванні шару з кущем, повному відділенні бульб від ґрунту, і відкиданні бульб, бадилля і бур'янів

2. підкопуванні шару з кущем, частковому очищенні бульб і укладанні у валок, потім підборання комбайном

3. підкопуванні шару з кущем і повному відділенні бульб від ґрунту, бадилля і бур'янів

69. ПРОДОВОЛЬЧА ФРАКЦІЯ БУЛЬБ КАРТОПЛІ, ЦЕ БУЛЬБИ МАСОЮ

1. 50...80 гр

2. менш 50 гр

3. більш 80 гр

70. ДО СЕПАРУЮЧИХ РОБОЧИХ ОРГАНІВ КАРТОПЛЕЗБИРАЛЬНИХ МАШИН ВІДНОСИТЬСЯ

1. елеватор

2. струшувач елеватора

3. лемеш

71. НА ГИЧКОЗБИРАЛЬНІЙ МАШИНІ ВИСОТА ЗРІЗУ БАДИЛЛЯ КОРЕНЕПЛОДІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ

1. вертикальним виправленням ріжучого апарата

2. тягою вертикального виправлення

3. гвинтовим механізмом опорного колеса

72. КОСИЙ ЗРІЗ КОРЕНЕПЛОДУ НА ГИЧКОЗБИРАЛЬНІЙ МАШИНІ УСУВАЄТЬСЯ

1. вертикальним виправленням ріжучим апарата

2. горизонтальним зазором між копіром і ріжучим апаратом

3. тягою вертикального виправлення змінюючи кут нахилу ріжучого апарата

73. РЕГУЛЮВАННЯ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ПОПРАВКИ БОДИЛЛЯРІЖУЧОГО АПАРАТА ПРОВОДИТЬСЯ У ВИПАДКУ ЯКЩО

1. зріз проходить нижче сплячих вічок, дуже багато залишається бадилля на корені

2. потребується усунення рваної, сколеної поверхні зрізу

3. потребується усунення косого зрізу коренеплоду

74. ПІСЛЯ ПРОХОДУ БОДИЛЛЯРІЖУЧОГО АПАРАТА КОСИЙ ЗРІЗ ЗНИЗУ ВГОРУ УСУВАЄТЬСЯ

1. зменшенням горизонтального зазору між копіром і ріжучим апаратом

2. збільшенням горизонтального зазору між копіром і ріжучи апаратом

3. вертикальним виправленням ріжучого апарата і тягою вертикального виправлення

75. ПІСЛЯ ПРОХОДУ БОДИЛЛЯРІЖУЧОГО АПАРАТА КОСИЙ ЗРІЗ ЗВЕРХУ ВНИЗ УСУВАЄТЬСЯ

1. збільшенням горизонтального зазору між копіром і ріжучим апаратом

2. вертикальним виправленням ріжучого апарата і тягою вертикального виправлення

3. зменшенням горизонтального зазору між копіром і ріжучим апаратом

76. НАПРЯМОК РІВНОДІЮЧОЇ ВЗАЄМОДІЇ КЛИНА З ҐРУНТОМ ПРАВИЛЬНО ПОКАЗАНИЙ НА МАЛЮНКУ

1. 

2. 

3. 

77. ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ПЛУЖНОЇ ПОВЕРХНІ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЗАЛЕЖНІСТЬ ЗМІНА КУТА

1. . по висоті поверхні  = f (H)

2. . по висоті поверхні = f (H)

3. . по висоті поверхні  = f (H)

78. В ОСНОВІ ПОБУДОВИ ФРОНТАЛЬНОЇ ПРОЕКЦІЇ РОБОЧОЇ ПОВЕРХНІ КОРПУСА ПЛУГА ЛЕЖИТЬ

1. його профільна проекція

2. поперечний профіль борозни

3. його горизонтальна проекція

79. ШИРИНА ЗАХВАТА КОРПУСА ПЛУГА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ З УМОВИ

1. перекриття ширини захвату

2. мінімального опору знаряддя

3. стійкого положення відваленої скиби

80. СТІЙКІСТЬ СКИБИ, ЩО ВІДВАЛЮЄТЬСЯ ПЛУЖНИМ КОРПУСОМ, ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ

1. правильним співвідношенням ширини захвату корпуса плуга і глибини обробки ґрунту

2. довжиною польової дошки корпуса плуга

3. вільним проходженням ґрунту між корпусами

81. ПРИЧИНОЮ НЕРІВНОМІРНОСТІ ХОДУ ПО ГЛИБИНІ ПРИ РОБОТІ ПЛУГА Є

1. не використовування гідропідсилювача зчіпної ваги трактора

2. злам або відсутність польові дошки

3. затуплення носків і лез лемешів

82. ПРИЧИНОЮ ВИГЛИБЛЕННЯ КОРПУСІВ ПРИ РОБОТІ ПЛУГА Є

1. злам або відсутність польові дошки

2. затуплення носків і лез лемешів

3. не використовування гідропідсилювача зчіпної ваги трактора

83. ДОВЖИНА ПОЛЬОВОГО БОКУ КОРПУСА ПЛУГА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ З УМОВИ

1. стійкості руху корпуса в горизонтальній площині

2. рівноваги плуга у вертикальній площині

3. вільного проходження ґрунту між корпусами

84. ПРИ РОБОТІ ПЛУГА ПЛН-5-35 СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ЗМИНАННЯ СТІНКИ БОРОЗНИ ТОМУ ЩО

1. зламані або відсутні одна або кілька польових дошок

2. затуплені носки і леза лемешів

3. обрана марка плуга не відповідає фізико-технологічним властивостям ґрунту

85. ВІДСУТНІСТЬ ПОЛЬОВОЇ ДОШКИ КОРПУСА ПЛУГА ВПЛИВАЄ НА

1. нерівномірність ходу плуга по глибині

2. збільшення тягового опору корпуса

3. стійкІсть руху плуга в горизонтальній площині

86. НАЙБІЛЬШ ТОЧНО ТЯГОВИЙ ОПІР ПЛУГА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ

1. .

2. 

3. .

87. КУТ РОЗХИЛУ ЛЕЗ СТРІЛЧАСТОЇ КУЛЬТИВАТОРНОЇ ЛАПИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ З УМОВИ

1. самозагострювання леза культиваторної лапи

2. перекриття зон розпушування

3. скидання зрізаних бур'янів з крила лапи

88. НА ГЛИНИСТИХ ҐРУНТАХ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТОВУВАТИ КУЛЬТИВАТОРНІ ЛАПИ З КУТОМ РОЗХИЛУ ЛЕЗ 2 γ

1. 2 = 50...58⁰

2. 2 = 70...112⁰

3. 2= 60...68⁰

89. НА ПІЩАНИХ ҐРУНТАХ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТОВУВАТИ КУЛЬТИВАТОРНІ ЛАПИ З КУТОМ РОЗХИЛУ ЛЕЗ 2 γ

1. 2= 60...68⁰

2. 2 = 50...58⁰

3. 2 = 70...112⁰

90. ДЛЯ ПОЛІЛЬНИХ ЛАП ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

1. нижня заточка

2. верхня заточка

3. комбінована заточка

91. ДЛЯ РОЗПУШУВАЛЬНИХ ЛАП ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

1. нижня заточка

2. верхня заточка

3. комбінована заточка

92. ДЛЯ УНІВЕРСАЛЬНИХ ЛАП ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

1. верхня заточка

2. комбінована заточка

3. нижня заточка

93. ВІДСТАНЬ МІЖ РЯДАМИ КУЛЬТИВАТОРНИХ ЛАП ВИЗНАЧАЄТЬСЯ З УМОВИ

1. перекриття зон розпушування

2. мінімальної металоємності і перекриття зон розпушування

3. незабивання культиватора ґрунтом і бур'янами

94. ТЯГОВИЙ ОПІР КУЛЬТИВАТОРА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ

1. Р=f + каВ + εаВυ²

2. Р=К₀аВ

3. Р=К₁В

95. ПІСЛЯ ЗАТОЧКИ І УСТАНОВКИ НА КУЛЬТИВАТОР КРН-5,6 ПОЛІЛЬНИХ ЛАП СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ЇХ ВИГЛИБЛЕННЯ І НЕСТІЙКІСТЬ ХОДУ ПО ГЛИБИНІ ТОМУ ЩО ЗАМІСТЬ

1. нижньоі заточки зроблена верхня чи комбінована заточка

2. верхньої заточки зроблена нижня чи комбінована заточка

3. комбінованої заточки зроблена нижня заточка

96. АНАЛІТИЧНО ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ТАКІ ПАРАМЕТРИ СФЕРИЧНОГО ДИСКА:

1. .D-діаметр диска, R-радіус сфери диска

2. .β₀-кут різання; ε_а - затилковий кут на глибині обробітку ґрунту

3. .β - кут атаки диска, i - кут заточки кромки диска

97. СТІЙКІСТЬ ХОДУ НЕСИМЕТРИЧНИХ ДИСКОВИХ БОРІН У ГОРИЗОНТАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ ДОСЯГАЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК

1. збільшення довжини причепу і кута атаки задньої батареї

2. збільшення довжини причепу і кута атаки передньої батареї

3. правильного вибору кутів атаки передньої і задньої батарей

98. СТІЙКІСТЬ ХОДУ ДИСКОВОГО ЗНАРЯДДЯ У ВЕРТИКАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ

1. збільшенням довжини причепа і навантаженням на ходові колеса

2. регулюванням положення рамки батареї в отворах понижувачів

3. правильним вибором кута атаки і довжини причепа

99. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВРОЖАЙНОСТІ С/Г КУЛЬТУР ВІД ЩІЛЬНОСТІ ҐРУНТУ НАДАНА НА РИСУНКУ

1. 1 2) 2 3) 3

100. ЗАЛЕЖНІСТЬ ПИТОМОГО ОПОРУ ҐРУНТУ ВІД ЙОГО ВОЛОГОСТІ НАДАНА НА РИСУНКУ

1. 2 2) 1 3) 3