3 Технічні системи технологій тваринництва

1. МІКРОКЛІМАТ У ТВАРИННИЦЬКОМУ ПРИМІЩЕННІ ФОРМУЄТЬСЯ ПАРАМЕТРАМИ:

1. тривалість процесу доїння

2. температура повітря

3. якість води

4. поживність корму

2. ПІД ЧАС САМОПЛИВНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬ НАСТУПНІ ЗАСОБИ:

1. вентилятори

2. теплообмінники

3. витяжні труби

4. фільтри

3. ЗНИЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ В СВИНАРНИКАХ ВИКОНУЄТЬСЯ:

1. подачею нагрітого повітря

2. обробленням інфрачервоними променями

3. очищенням повітря

4. подачею холодного повітря

4. ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ РОБОЧОГО ПРОЦЕСУ КОРЕНЕБУЛЬБОМИЙКИ Є:

1. порційні

2. барабанні

3. відцентрові

4. гвинтові

5. ЗА КОНСТРУКТИВНИМИ ОЗНАКАМИ КОРЕНЕБУЛЬБОМИЙКИ Є:

1. порційні

2. барабанні

3. безперервні

4. безперервної дії

6. КРУПНІСТЬ ПРОДУКТУ В МОЛОТКОВІЙ ДРОБАРЦІ КДУ-2 (ДКМ-5) РЕГУЛЮЮТЬ:

1. зміною кількості молотків на роторі

2. зміною схеми розміщення молотків

3. зміною решета

4. регулювальною заслінкою

7. КРУПНІСТЬ ПРОДУКТУ (ДРУГА СТУПІНЬ) У ПОДРІБНЮВАЧІ ИКВ-5 "ВОЛГАРЬ-5" РЕГУЛЮЮТЬ ЗМІНОЮ:

1. решета

2. шлюзового затвора

3. гвинтового живильного органу

4. кута встановлення першого ножа відносно шнека

8. СТУПІНЬ ПОДРІБНЕННЯ КОРМОВОЇ СИРОВИНИ, ЦЕ:

1. кратність зменшення розміру часток або кратність збільшення площі відкритої поверхні матеріалу

2. крупність часток продукту

3. рівномірність фракційного складу продукту

4. модуль помелу

9. МОДУЛЬ ПОМЕЛУ ПРОДУКТІВ ПОДРІБНЕННЯ, ЦЕ:

1. крупність часток продукту

2. кратність збільшення площі відкритої поверхні матеріалу

3. кратність зменшення розміру часток

4. середньозважений розмір часток продуктів подрібнення

10. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ МОЛОТКІВ НА БАРАБАНІ ДРОБАРКИ:

1. забезпечувати задану крупність продукту

2. зменшувати масу барабана

3. зберігати балансування барабану

4. збільшувати частоту обертання барабана

11. ТЕОРЕТИЧНА ВЕЛИЧИНА РОБОТИ ПОДРІБНЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

1. вибору типу машини

2. виду сировини, що переробляється

3. швидкості робочого органа

4. виду завантажувального пристрою

12. ВИДІЛИТИ ОСНОВНІ СПОСОБИ ПОДРІБНЕННЯ КОРМІВ:

1. різання

2. пресування

3. очищення

4. дозування

13. ПОДРІБНЮЄТЬСЯ СИРОВИНА ВАЛЬЦЬОВОЮ ПЛЮЩИЛКОЮ ЗА ПРИНЦИПОМ:

1. розбивання

2. перетирання

3. різання

4. роздавлювання

14. ПОДРІБНЮЮТЬСЯ КОРМИ В МОЛОТКОВОМУ АПАРАТІ КОРМОДРОБАРОК ЗА ПРИНЦИПОМ:

1. роздавлювання

2. плющення

3. розбивання

4. різання

15. ВИДІЛИТИ ТИПИ МОЛОТКОВИХ ДРОБАРОК ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ:

1. відкритого виконання камери подрібнення

2. універсальні

3. закритого виконання камери подрібнення

4. решітні та безрешітні

16. ОЦІНЮЮТЬ ГОТОВНІСТЬ КОРМУ ПІД ЧАС ЗАПАРЮВАННЯ В АГРЕГАТАХ С-12 (С-2), ЗПК-4,0 ЗА:

1. виходом пари крізь зливний патрубок

2. зміною тиску пари

3. зміною температури пари

4. виходом конденсату крізь зливний патрубок

17. МОЛОТКОВІ ДРОБАРКИ ЗА ПОДАЧЕЮ СИРОВИНИ Є:

1. відкритого та закритого типу

2. з пристроєм для попереднього оброблення та одностадійні

3. решітні та без решітні

4. периферійного та центрального варіантів

18. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ МОЛОТКІВ НА БАРАБАНІ ДРОБАРКИ, ЦЕ:

1. зменшувати масу барабана

2. забезпечувати задану крупність продукту

3. рівномірно перекривати робочий простір за шириною камери

4. сприяти очищенню кормових компонентів

19. ТИПИ ПОДРІБНЮВАЧІВ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ПОДРІБНЕННЯ ФУРАЖНОГО ЗЕРНА:

1. ножові (різання клином)

2. молоткові

3. штифтові (дисмембратори)

4. ножові (різання пуансоном)

20. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЯКІСТЬ ПОДРІБНЕННЯ КОРМІВ:

1. середньозважений розмір часток продуктів подрібнення

2. крупність часток продукту

3. кратність збільшення площі відкритої поверхні матеріалу

4. кратність зменшення розміру часток

21. КУЛІСНО-ХРАПОВИЙ МЕХАНІЗМ РОЗДАВАЧА КТУ-10А ВИКОНУЄ ФУНКЦІЇ:

1. забезпечує привід літерів

2. регулює норму видачі

3. реверсує хід поперечного транспортера

4. забезпечує привід поперечного транспортера

22. БЛОК БІТЕРІВ РОЗДАВАЧА КТУ-10А (РММ-Ф-6) ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

1. регулювання норми видачі корму

2. реверсування напряму подавання корму

3. вирівнювання потоку корму

4. зміну напряму видачі корму

23. ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ РОЗДАВАЧА КТУ-10А:

1. мішалка

2. електропривід

3. шибер

4. блок бітерів

24. ОПЕРАЦІЇ, ЩО ВИКОНУЄ ГНОЄТРАНСПОРТЕР КСГ-7 (ТСН-160А):

1. видалення гною з приміщень

2. очищення стійл

3. транспортування гною у сховища

4. розділення гною на фракції

25. ОПЕРАЦІЇ, ЩО ВИКОНУЄ НАСОС УТН-10:

1. очищення стійл

2. видалення гною з приміщень

3. розділення гною на фракції

4. транспортування гною у сховища

26. ОПЕРАЦІЇ, ЩО ВИКОНУЄ СКРЕПЕРНА УСТАНОВКА (УС-Ф-170, УС-15):

1. очищення стійл

2. транспортування гною у сховища

3. видалення гною з приміщень

4. розділення гною на фракції

27. ПЕРЕВАГИ МЕХАНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПРИБИРАННЯ ГНОЮ ПОРІВНЯНО З ГІДРАВЛІЧНИМИ СИСТЕМАМИ:

1. низькі експлуатаційні затрати

2. можливість використання підстилки

3. висока довговічність

4. менші затрати ручної праці

28. ПЕРЕВАГИ ГІДРАВЛІЧНИХ СИСТЕМ ПОРІВНЯНО З МЕХАНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ:

1. низькі експлуатаційні затрати

2. можливість використання підстилки

3. можливість завантаження на транспортні засоби

4. кращі умови утримання тварин

29. ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ГНОЄПРИБИРАЛЬНОГО ТРАНСПОРТЕРА КСГ-7 (ТСН-160А):

1. мішалка

2. горизонтальний конвеєр

3. подрібнювач стеблових часток

4. скрепери

30. ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ НАСОСА УТН-10:

1. мішалка

2. подрібнювач стеблових часток

3. поршневий насос

4. горизонтальний конвеєр

31. ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ВІДСТІЙНО-ЛОТКОВОЇ СИСТЕМИ:

1. мішалка

2. подрібнювач стеблових часток

3. скрепери

4. колектор

32. ВУЗЛИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ДОЇЛЬНОГО АПАРАТА:

1. колектор

2. вакуумрегулятор

3. вакуумметр

4. лічильник молока

33. ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ДОЇЛЬНОЇ МАШИНИ:

1. охолодник молока

2. вакуумна установка

3. відцентровий очисник молока

4. лічильник молока

34. ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ВАКУУМНОЇ УСТАНОВКИ:

1. колектор

2. молочний насос

3. регулятор вакууму

4. пульсатор

35. УМОВИ, ЗА ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ В ДОЇЛЬНИХ СТАКАНАХ ТАКТ ВІДПОЧИНКУ:

1. вакуум у піддійкових і атмосферний тиск у міжстінкових камерах

2. вакуум в обох камерах

3. атмосферний тиск у піддійкових і вакуум у міжстінкових камерах

4. атмосферний тиск в обох камерах

36. УМОВИ, ЗА ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ В ДОЇЛЬНИХ СТАКАНАХ ТАКТ СТИСКАННЯ:

1. вакуум у піддійкових і атмосферний тиск у міжстінкових камерах

2. вакуум в обох камерах

3. атмосферний тиск в обох камерах

4. атмосферний тиск у піддійкових і вакуум у міжстінкових камерах

37. УМОВИ, ЗА ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ В ДОЇЛЬНИХ СТАКАНАХ ТАКТ ССАННЯ:

1. вакуум у піддійкових і атмосферний тиск у міжстінкових камерах

2. вакуум в обох камерах

3. атмосферний тиск в обох камерах

4. атмосферний тиск у піддійкових і вакуум у міжстінкових камерах

38. ЕЛЕМЕНТ ТРИТАКТНОГО ДОЇЛЬНОГО АПАРАТА, ЩО ВІДПОВІДАЄ ЗА ЗДІЙСНЕННЯ ТАКТУ ВІДПОЧИНКУ:

1. регулятор вакууму

2. молочний насос

3. колектор

4. пульсатор

39. РЕГУЛЮЮТЬ ВАКУУММЕТРИЧНИЙ ТИСК У ДОЇЛЬНИХ УСТАНОВОК:

1. зміною частоти обертання ротора насоса

2. зміною кількості підключених доїльних апаратів

3. зменшенням маси вакуумного насоса

4. збільшенням маси тягаря регулятора

40. ОПЕРАЦІЇ ПРОЦЕСУ ДОЇННЯ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ВРУЧНУ НА АВТОМАТИЗОВАНИХ ДОЇЛЬНИХ УСТАНОВКАХ УДА-8А "ТАНДЕМ ", УДА-16А "ЯЛИНКА", УДА-100А "КАРУСЕЛЬ":

1. встановлення доїльних стаканів на вим’я

2. зняття доїльних стаканів із вимені

3. контроль процесу виведення молока з вимені

4. облік кількості видоєного молока

41. ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ТРИТАКТНИЙ ДОЇЛЬНИЙ АПАРАТ ВІД ДВО-ТАКТНОГО ЗА БУДОВОЮ:

1. більша маса підвісної частини

2. відмінність конструкції доїльних стаканів

3. двокамерний колектор

4. відмінність конструкції колектора

42. ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ДВОТАКТНИЙ ДОЇЛЬНИЙ АПАРАТ ВІД ТРИ-ТАКТНОГО В ПРОЦЕСІ РОБОТИ:

1. відмінністю конструкції доїльних стаканів

2. відмінністю конструкції колектора

3. відсутністю такту відпочинку

4. відмінністю конструкції пульсатора

43. ПЕРЕВАГИ ДВОТАКТНОГО ДА ПОРІВНЯНО З ТРИТАКТНИМ:

1. менше наповзання стаканів на дійки

2. простіша конструкція

3. менша маса підвісної частини

4. безпечніша робота

44. ВІДМІННІСТЬ ДА З ПОПАРНОЮ СХЕМОЮ РОБОТИ ДОЇЛЬНИХ СТАКАНІВ ВІД ОДНОЧАСНОЇ:

1. відмінність конструкції розподільника колектора

2. наявність такту відпочинку

3. одночасне протікання тактів у доїльних стаканах

4. двокамерний колектор

45. ПЕРВИННЕ ОБРОБЛЕННЯ МОЛОКА ВКЛЮЧАЄ ОПЕРАЦІЇ:

1. гомогенізація

2. очищення

3. відділення вершків (сепарація)

4. нормалізація

46. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ОХОЛОДНИКА ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ МОЛОКА:

1. фільтр

2. барабан

3. пластинчастий теплообмінник

4. водопідігрівач

47. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ОЧИСНИКА ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ МОЛОКА:

1. пластинчастий теплообмінник

2. водяний насос

3. водопідігрівач

4. барабан

48. ДО СКЛАДУ ТЕПЛО-ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ ВХОДЯТЬ:

1. випарник

2. пульсатор

3. вакуумний насос

4. перемішувач молока

49. ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ СТРИГАЛЬНОГО АГРЕГАТУ:

1. вакуумний насос

2. стригальні апарати

3. класифікатор вовни

4. транспортер зерна

50. ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОСТРИЖЕНОЇ ВОВНИ НА СТРИГАЛЬНОМУ ПУНКТІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОНВЕЄРА:

1. норія

2. скребкового

3. стрічкового

4. шнекового

51. РЕГУЛЮВАННЯ, ЩО ПЕРЕДБАЧЕНІ В СТРИГАЛЬНІЙ МАШИНЦІ:

1. частота руху ножа

2. швидкість обертання ротора двигуна

3. подача

4. положення гребінки відносно ножа

52. НАЗВАТИ ТИП ТРАНСПОРТЕРА ДЛЯ ЗБИРАННЯ ЯЄЦЬ В КЛІТКОВИХ БАТАРЕЯХ:

1. стрічковий

2. гвинтовий

3. скребковий

4. тросо-шайбовий

53. ЯЙЦЕСОРТУВАЛЬНІ МАШИНИ СОРТУЮТЬ ЯЙЦЯ ЗА:

1. найбільшим діаметром

2. кольором

3. забрудненістю

4. вагою

54. ТРАНСПОРТУВАННЯ ЯЄЦЬ ІЗ ЯРУСІВ КЛІТКОВИХ БАТАРЕЙ ДО МІСЦЯ ЗБИРАННЯ ВИКОНУЄТЬСЯ ТРАНСПОРТЕРОМ:

1. скребковим

2. шнековим

3. прутковим

4. стрічковим

55. Оцінювання якості яєць виконують за допомогою:

1. мийки

2. овоскопа

3. завантажувального столу

4. маркувального пристрою

56. ЕЛЕМЕНТИ МАШИН, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ОПЕРАЦІЮ СОРТУВАННЯ ЯЄЦЬ:

1. ваговий пристрій

2. штамп

3. очисник

4. овоскоп

57. ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ ОБРОБКИ ЯЄЦЬ:

1– пакування 2 – сортування на категорії 3 – очищення 4 – оцінювання якості

1. 2, 3, 1, 4

2. 3, 4, 2, 1

3. 4, 2, 1, 3

4. 1, 2, 4, 3

58. ЕЛЕМЕНТИ МАШИН, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ОПЕРАЦІЮ ОЧИЩЕННЯ ЯЄЦЬ:

1. штамп

2. ваговий пристрій

3. очисник

4. укладальний механізм

59. ДЛЯ ВОЛОГОЇ ОБРОБКИ ШКІРЯНОГО ПОКРИВУ (КУПАННЯ) ТВАРИН ВИКОРИСТОВУЮТЬ:

1. опалювальні установки

2. установки для знезараження води

3. установки для опромінення

4. ванни для купання

60. ОСНОВНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОРТАТИВНИХ ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ АПАРАТІВ:

1. обробка великих тваринницьких приміщень

2. обробка окремих тварин в умовах пасовищ

3. обробка великих ділянок

4. обробка всього поголів’я

61. ЗАСТОСОВУЮТЬ ПІД ЧАС ЛІКУВАННЯ ТВАРИН:

1. кормороздавачі

2. доїльні апарати

3. напувалки

4. діагностичні апарати

62. ВИКОНАВЧИЙ РОБОЧИЙ ОРГАН АЕРОЗОЛЬНИХ ГЕНЕРАТОРІВ – ЦЕ:

1. форсунка-розпилювач

2. насос

3. горілка

4. дросель

63. ВКАЖІТЬ ДІЮ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ОБПРИСКУВАННЯ:

1. коронний розряд

2. подача речовини під тиском

3. обробка ультрафіолетовими променями

4. обробка інфрачервоним промінням

64. ВКАЖІТЬ ДІЮ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ОБПИЛЮВАННЯ:

1. коронний розряд

2. обробка ультрафіолетовими променями

3. перенесення речовини потоком повітря

4. обробка інфрачервоним промінням

65. ВКАЖІТЬ ДІЮ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ОПРОМІНЮВАННЯ:

1. коронний розряд

2. подача речовини під тиском

3. перенесення речовини потоком повітря

4. обробка ультрафіолетовими променями

66. ЗАЛЕЖНО ВІД ЦІЛЬОВОГО НАПРЯМУ ТВАРИННИЦЬКІ ФЕРМИ КЛАСИФІКУЮТЬ НА:

1. репродуктивні, товарні, племінні

2. відгодівельні, молочні, дорощування

3. ВРХ, свинарські, птахівничі, звірівницькі, вівчарські

4. з виробництва яловичини, свинини, баранини, молока, яєць, вовни

67. ОСОБЛИВІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ НА ТВАРИННИЦЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Є:

1. сезонний характер технологічних операцій

2. всі вищеперераховані

3. сезонний характер виробництва продукції

4. переважають стаціонарні процеси та операції, наявність біотехнічної системи

68. СПОСОБИ УТРИМАННЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ:

1. індивідуальний, груповий

2. привязний, безпривязний

3. всі вищеперераховані

4. стійлово-вигульний; безвигульний

69. ЕЛЕМЕНТИ ОБЛАДНАННЯ, З ЯКИХ СКЛАДАЄТЬСЯ СТІЙЛОВЕ ОБЛАДНАННЯ ЗА ПРИВ’ЯЗНОГО УТРИМАННЯ КОРІВ:

1. трубчаста рама з водопроводом, кронштейн для кріплення молоковакуумної магістралі, механізм для прив’язі, вакуум-молокопровід доїльної установки

2. трубчаста рама з водопроводом, кронштейн для кріплення молоковакуумної магістралі, механізм для прив’язі

3. напувалка, прив’язь

4. всі перераховані

70. СТРОКИ ВІДЛУЧЕННЯ ПОРОСЯТ (ДНІВ) ВІД СВИНОМАТКИ: у клітковій батареї ОСМ-60

1. 35

2. 60

3. 30

4. 120

71. СТРОКИ ВІДЛУЧЕННЯ ПОРОСЯТ (ДНІВ) ВІД СВИНОМАТКИ: у клітковій батареї ОСМ-120

1. 30

2. 60

3. 35

4. 120

72. СИСТЕМА УТРИМАННЯ СВИНЕЙ:

1. станкову

2. безвигульну, вигульну

3. всі вищеперераховані

4. на глибокій підстилці

73. СТАНОК ССД-2 ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ УТРИМАННЯ:

1. відлучених поросят

2. кнурів-плідників

3. однієї свиноматки з поросятами

4. 2-х свиноматок із поросятами

74. ОБЛАДНАННЯ СТАНКІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ МЕХАНІЗАЦІЮ НАСТУПНИХ ПРОЦЕСІВ:

1. приготування кормів

2. напування, створення мікроклімату, видалення гною

3. приготування кормів; роздавання кормів

4. роздавання кормів; видалення гною

75. СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ПТИЦІ:

1. інтенсивна, напівінтенсивна (комбінована)

2. вільновигульна, безвигульна

3. підлогова, кліткова

4. всі вищеперераховані

76. НАЗВАТИ СПОСОБИ УТРИМАННЯ ПТИЦІ:

1. інтенсивний, напівінтенсивний

2. індивідуальний, груповий

3. ручний, автоматизований

4. підлоговий, клітковий, без пересадки та з пересадкою, вільновигульний, безвигульний

77. ДЛЯ УТРИМАННЯ ПТИЦІ ІСНУЮТЬ НАСТУПНІ СИСТЕМИ:

1. інтенсивна, напівінтенсивна

2. підлогова, кліткова, без пересадки та з пересадкою, вільновигульна, безвигульна

3. індивідуальна, групова

4. вигульна, безвигульна

78. У РАЗІ ПІДЛОГОВОГО (НАПІЛЬНОГО) УТРИМАННЯ ПТИЦІ ПОСЛІД ПРИБИРАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:

1. скреперної установки

2. скребкового транспортера

3. пневматичної установки

4. бульдозера

79. ВИДИ, ДО ЯКИХ ВІДНОСЯТЬ НАВЕДЕНІ КОРМОВІ КОМПОНЕНТИ:

А. концентровані корми; Б. соковиті корми; В. грубі корми; Г. мінеральні; Д. побічні продукти харчової промисловості.

1. зерно; 2. коренеплоди; 3. сіно; 4. солома; 5. висівки; 6. жом; 7. сіль; 8. силос.

1. А 1,3,4; Б 2; В 8; Г 7; Д 5,6

2. А 1,5; Б 2,8; В 3,4; Г 7; Д 6

3. А 1; Б 2,8; В 3,4; Г 7; Д 5,6

4. А 1,6; Б 2,8; В 3,4; Г 7; Д 5

80. ВИД ПРОЕКТУВАННЯ, ЯКИЙ ПЕРЕДБАЧАЄ ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОСНАЩЕННЯ ТВАРИННИЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА:

1. Перспективне

2. виконавче

3. перспективне, виконавче

4. ні один із вищеперерахованих

81. ДЛЯ РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА НЕОБХІДНО МАТИ ВИХІДНІ ДАНІ:

1. всі вищеперераховані

2. структура стада і поголівя тварин, спосіб утримання тварин

3. добові раціони годівлі, розпорядок дня

4. планова продуктивність

82. ВИДИ, ДО ЯКИХ ВІДНОСЯТЬ НАВЕДЕНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ КОРМІВ:

А. Біологічні Б. Електричні В. Механічні Г. Теплові Д. Хімічні

1. подрібнення 2. амонізація 3. силосування 4. обробка УФ-променями 5. дріжджування 6. обробка кислотою 7. запарювання 8. змішування

1. А 3; Б 4; В 1,8; Г 7; Д 2,5,6

2. А 3,5; Б 4; В 1,8; Г 7; Д 2,6

3. А 1; Б 2,4; В 8; Г 3,7; Д 5,6

4. А 3,5; Б 1,4; В 8; Г 7; Д 2,6

83. РОЗДІЛИТИ ВИРОБНИЧІ ПРОЦЕСИ, ОПЕРАЦІЇ ТА ЗАСОБИ ЇХ МЕХАНІЗАЦІЇ НА ГРУПИ ЗА ТРИВАЛІСТЮ ДІЇ:

А. Неперервної дії Б. Періодичної дії В. Регламентовано-періодичної дії

1. Стрижка овець 2.Напування 3. Роздавання кормів 4. Стійлове, станкове, кліткове обладнання 5. Видалення гною 6. Доїння

1. А. 2,4; Б. 1,3,6; В. 1,2;

2. А. 2,6; Б. 1,5, 6; В. 1;

3. А. 2,4; Б. 1; В 3,5,6

4. А. 2,6; Б. 1,4,5; В. 3

84. ВІДМІТЬТЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ГРАФІКА СПОЖИВАНОЇ ПОТУЖНОСТІ І ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ:

1. визначення трудомісткості робіт

2. своєчасна підготовка кормів до згодовування

3. визначення загальної тривалості приготування кормів

4. зменшення піків споживаної потужності і електроенергії, раціонального використання машин

85. РОЗРОБЛЯЮТЬ ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТИ ДЛЯ КАТЕГОРІЇ ПРАЦІВНИКІВ ФЕРМИ:

1. спеціаліста, керівника підприємства

2. оператора

3. працівника охорони об’єкта

4. всіх вищеперерахованих

86. РОЗРОБЛЯЮТЬ ОПЕРАЦІЙНІ КАРТИ ДЛЯ КАТЕГОРІЇ ПРАЦІВНИКІВ ФЕРМИ:

1. спеціаліста, керівника підприємства

2. оператора

3. працівника охорони об’єкта

4. всіх вищеперерахованих

87. РОЗРОБЛЯЮТЬ ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ КАРТИ ДЛЯ КАТЕГОРІЇ ПРАЦІВНИКІВ ФЕРМИ:

1. оператора, працівника охорони об’єкта

2. працівника охорони об’єкта

3. спеціаліста, керівника підприємства, оператора

4. всіх вищеперерахованих

88. ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ ПІД ЧАС РОЗРОБКИ СХЕМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИБИРАННЯ ПРИМІЩЕННЯ, ВИДАЛЕННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЇ ГНОЮ:

1. доставка підстилки до приміщень; 2. завантаження підстилки; 3. зважування підстилки; 4. внесення підстилки; 5. подрібнення підстилки; 6. очищення стійл; 7. видалення гною; 8. завантаження гною; 9. доставка до сховища; 10. утилізація гною

1. 1,2,3,4,5,6,7,8,9

2. 2,1,4,6,7,8,9,10

3. 1,2,3,4,6,7,9,10,9

4. 2,1,4,6,7,8,3,9,10

89. ОПЕРАЦІЯ В ЛІНІЇ ПІДГОТОВКИ КОРЕНЕПЛОДІВ ДО ЗГОДОВУВАННЯ ПІСЛЯ ЇХ ОЧИЩЕННЯ:

1. подрібнення

2. змішування

3. зважування

4. дозування

90. ВІДМІТЬТЕ НАСТУПНУ ОПЕРАЦІЮ В ЛІНІЇ ПІДГОТОВКИ КАРТОПЛІ ДО ЗГОДОВУВАННЯ ПІСЛЯ ОЧИЩЕННЯ:

1. змішування

2. запарювання

3. дозування

4. розминання

91. ВІДМІТЬТЕ ПРОПУЩЕНУ ОПЕРАЦІЮ В ЛІНІЇ ПІДГОТОВКИ ЗЕРНА ПІСЛЯ ДОЗУВАННЯ:

1. змішування

2. запарювання

3. дозування

4. розминання

92. ВІДМІТЬТЕ ПРОПУЩЕНУ ОПЕРАЦІЮ В ЛІНІЇ ПІДГОТОВКИ СТЕБЛОВИХ КОРМІВ ПІСЛЯ ПОДРІБНЕННЯ (ДО ПОДРІБНЕННЯ):

1. змішування

2. запарювання

3. дозування

4. зважування

93. ВІДМІТЬТЕ ПРОПУЩЕНУ ОПЕРАЦІЮ В ЛІНІЇ ПІДГОТОВКИ СИЛОСУ ПІСЛЯ ДОЗУВАННЯ:

1. запарювання

2. подрібнення (до подрібнення)

3. зважування

4. змішування

94. ВІДМІТЬТЕ ПРОПУЩЕНУ ОПЕРАЦІЮ В ЛІНІЇ ПІДГОТОВКИ СІНАЖУ ПІСЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ЖИВИЛЬНИКА:

1. змішування

2. дозування

3. запарювання

4. подрібнення (до подрібнення)

95. ПІСЛЯ ВІДЛУЧЕННЯ СВИНОМАТКИ В ОСМ- 120 ПОРОСЯТ УТРИМУЮТЬ:

1. у цій самій клітці до 90-денного віку

2. у цій самій клітці до 60-денного віку

3. у цій самій клітці до 30-денного віку

4. переводять у приміщення для відлучених поросят

96. ПІСЛЯ ВІДЛУЧЕННЯ СВИНОМАТКИ В ОСМ -60 ПОРОСЯТ УТРИМУЮТЬ

1. у цій самій клітці до 60-денного віку

2. переводять в приміщення для відлучених поросят

3. у цій самій клітці до 30-денного віку

4. у цій самій клітці до 90-денного віку

97. ЗОНИ З ЯКИХ СКЛАДАЄТЬСЯ БОКС ЗА БЕЗПРИВ’ЯЗНОГО УТРИМАННЯ КОРІВ:

1. відпочинку, годівлі

2. моціону, годівлі

3. відпочинку, моціону, годівлі

4. всі перераховані

98. ЗОНИ, З ЯКИХ СКЛАДАЄТЬСЯ ІНДИВІДУАЛЬНЕ СТІЙЛО ЗА ПРИВ’ЯЗНОГО УТРИМАННЯ КОРІВ:

1. відпочинку, моціону, годівлі

2. моціону, годівлі

3. всі перераховані

4. відпочинку, годівлі

99. ДЛЯ РОЗДАВАННЯ КОРМІВ ПРИ НАПІЛЬНОМУ УТРИМАННІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ТРАНСПОРТЕР:

1. спіральний

2. скреперний

3. скребковий

4. тросово-шайбовий

100. КІЛЬКІСТЬ ДОЇЛЬНИХ УСТАНОВОК УДМ-100 ДЛЯ ДОЇННЯ 100 ГОЛІВ НА ФЕРМІ ВРХ ЗА ПРИВ’ЯЗНОГО УТРИМАННЯ:

1. 4 2)2 3) 1 4)100