3. Приклади розв'язування задач та визначення категорій

І. Задача 1.

В інформаційній програмі «ЧАС» журналіст телеканалу НВС у репортажі про стан світового ринку нафти говорив про те, що в результаті зростання світових цін на нафту слід очікувати падіння світового попиту на цей ресурс. Що є некоректним у такій позиції журналіста? Як слід коректно сформулювати наслідки для світового ринку зростання ціни на нафту?

Приклад відповіді:

Зміна попиту (падіння попиту або його зростання) є результатом дії нецінових деретмінант на ринку конкретного товару і відбивається на графіку зсувом кривої ринкового попиту (див.рис.1а,б).

Зміна ціни даного товару викликає зміну величини попиту, що відбивається у русі уздовж кривої ринкового попиту. При цьому відповідно до закону попиту величина попиту змінюється у напрмку протиложному зміні ціни (див.рис.1в). Оскільки у цьому випадку мова йде про зміну ціни на світовому ринку нафти, то вірним формулюванням наслідків зміни ціни є: «у результаті зростання світових цін на нафту слід очікувати падіння величини світового попиту на цей ресурс».

Задача 2.

Існує загальноекономічна проблема обмеженості виробничих ресурсів.

Визначте:

а) яким чином вона проявляється на ринку трудових ресурсів;

б) які напрямки розв`язання даної проблеми існують на ринку трудових ресурсів;

в) чи існує обмеженість трудових ресурсів у сучасних умовах розвитку України.

Приклад відповіді:

а) Проблема обмеженості виробничих ресурсів є загальною, тому вона властива й для ринку трудових ресурсів. Обмеженість виражається в неможливості задовольнити існуючий попит. На ринку праці існує попит не просто на здатність виконувати які-небудь трудові функції, а на трудові ресурси певної кваліфікації, професії. Тому існує відносна обмеженість трудових ресурсів на окремих ринках.

б) Проблема абсолютної обмеженості трудових ресурсів розв`язується шляхом міграції робочої сили, а саме завдяки спрощенню національних міграційних процедур. Обмеженість певної професії або рівня кваліфікації можна подолати як завдяки залученню іноземних трудових ресурсів, так і за рахунок вдосконалення місцевої системи освіти.

в) Оскільки проблема обмеженості виробничих ресурсів є загальною проблемою, то вона характерна й для ринку праці в сучасних умовах розвитку економіки України. Навіть за високого рівня безробіття існує обмеженість трудових ресурсів певних спеціальностей, наприклад, зварників, кранівників, монтажників та ін. з високим рівнем професійних навичок.

За умов вкладання в економіку країни іноземних інвестицій виникає відносна обмеженість на ринку праці робітників із знаннями декількох іноземних мов.

Задача 3.

Країни-члени Світової організації торгівлі (СОТ) уклали угоду про поступову ліквідацію експортних субсидій на сільськогосподарську продукцію і зниження розміру імпортних мит. Договір було підписано у 2004 році в Женеві на переговорах стосовно Світової угоди про торгівлю.

Досягнуті домовленості є ключовими для укладення Світової торговельної угоди, переговори щодо якої тривають від 2001 року.

Від переговорів у Женеві залежала подальша доля світової економіки і самої СОТ. Якщо б країнам-членам цієї організації домовитися не вдалося, це не лише загальмувало б розвиток діалогу між бідними та багатими країнами, а й поставило б під сумнів репутацію СОТ як світового торговельного арбітра.

Якщо переговори стосовно Світової торгівельної угоди закінчаться успішно, це дозволить залучити багатомільярдні інвестиції у світову економіку. За оцінками Світового банку, додатковий обсяг інвестицій у разі зниження тарифів становитиме близько 520 млрд. доларів до 2015 року. Найбільше, безумовно, виграють від цього найбідніші країни. Якщо ж укласти Світову торговельну угоду не вдасться, світова торгівля, вочевидь, регулюватиметься реґіональними та двосторонніми угодами. Тоді бідні країни залишаться за бортом.

До того ж графік скасування експортних субсидій ще доведеться узгодити, повідомляє ВВС. Розвинуті країни натякнули, що не мають наміру скасовувати експортні сільськогосподарські субсидії, якщо не отримають ширшого доступу на ринки промислових товарів країн, які розвиваються. Щоправда, згідно з досягнутими домовленостями, найбідніші країни ніхто не змушуватиме відкривати свої ринки.

Задоволеними результатами залишилися як представники країн, що розвиваються, так і розвинутих країн. "Це історичний момент для СОТ", -- заявив генеральний секретар СОТ Супачай Панічпакді. Бразильський міністр іноземних справ Сельсо Аморіма назвав переговори у швейцарській столиці "початком кінця субсидій". Власне Бразилія, а також Індія найбільше долучилися до провалу переговорів у Канкуні, де вони розкритикували систему експортних субсидій для фермерів у розвинутих країнах, передовсім у Штатах та Євросоюзі. Індійський міністр торгівлі Камал Нат підкреслив: "Розвинуті країни визнали, що субсидування сільського господарства перешкоджає вільній торгівлі".

1.Що таке субсидії? Чим вони відрізняються від тарифів? До яких заходів державного регулювання ринку – прямих або непрямих – їх відносять?

2. Яким чином субсидування виробників у сільському господарстві у розвинених країнах впливає на ринкову рівновагу? Як змінюються ціни на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції для покупців та виробників?

3. Який вплив на внутрішні ринки аграрної сировини та продовольства ЄС та США справляють високі тарифи на продукцію країн, що розвиваються?

Приклад відповіді:

1. Субсидії – це грошові виплати з боку держави покупцям або продавцям товару. Тарифи – це обов`язкові збори, які стягуються без зустрічних зобов`язань держави із продавців або покіпців товару. Коли держава встановлює тарифи та субсидії покупцям та / або продавцям, то справляє вплив на попит або пропозицію товару і таким чином опосередковано впливає на його ціну та обсяг продажу. Тарифи та субсидії є опосередкованими заходами державного регулювання ринку.

2. Субсидії, що виплачують сільськогосподарським виробникам у розвинених країнах компенсують їм частину витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Пропозиція таким чином зростає (рис.1). У результаті ціни на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції для покупців знижуються із Р^* до Р*_1. Оскільки на кожну продану одиницю товару державою до ціни, яку сплачує за товар покупець, виплачується субсидія у розмірі sub, то ціна товару сільгоспвиробників зростає з Р^* до Р_s, тобто (Р*₁ + sub).

Рис. 1

3. Високі тарифи на продукцію із країн, що розвиваються підвищують витрати селян із країн, що розвиваються на експорт аграрної сировини, а також продукції харчової та легкої промисловості. Експорт цієї продукції у розвинені країни знижується, тягне за собою зниження пропозиції аграрної сировини, продукції харчової та легкої промисловості на внутрішніх ринках країн ЄС та США (рис. 2). У результаті ціни на внутрішніх ринках цих продуктів зростуть із Р^* до Р*₁, а обсяг продажів зменшиться із Q^* до Q^*₁.

Таким чином, високі тарифи на експорт продукції із країн, що розвиваються підвищують ціни внутрішнього ринку у країнах ЄС та США. Вони є вигідними виробникам продукції у розвинених країнах та невигідними для покупців.

Рис. 2.

Задача 4.

Попит на продукцію фірми-монополіста заданий рівнянням Р = 40-Q. Функція витрат фірми має вигляд TС=50 + Q^2..

Визначте: а) обсяг виробництва, який дозволяє монополії максимізувати прибуток; б) величину економічного прибутку.

Розв'язок задачі:

а) Обсяг виробництва, який дозволяє монополії максимізувати прибуток, можна визначити використовуючи правило MR=MC. Величини MR та MC знаходимо за допомогою похідних функцій TR і TC.

MR: MR= TR’(Q)

Загальний доход визначається за формулою:

TR=Р Q = (40-Q) Q=40Q- Q² , тоді MR= TR’(Q)= 40-2Q.

MC: MС= TС’(Q)=2Q.

Отже, MR=MC; 40-2Q=2Q; 4Q=40; Q=10.

б). Величину економічного прибутку визначаємо за формулою:

ЕР= TR-TC=(40 10-10²) - (50+10²) = 300-150=150.

Отже, обсяг виробництва, який дозволяє монополії максимізувати прибуток, становить 10 одиниць; економічний прибуток 150 грошових одиниць.

Задача 5.

Припустимо, що пропозиція на товар представлена у вигляді рівняння , а попит -

Визначте рівноважну ціну і рівноважну кількість товару па ринку. Знайдіть еластичність попиту і пропозиції у точці рівноваги.

Розв'язок задачі:

Визначимо рівноважну кількість і рівноважну ціну з рівності :

, звідси , а .

Еластичність попиту в точці визначається за формулою:

де - похідна функції попиту у точці

Аналогічно визначимо еластичність пропозиції у точці:

У точці Р=3,8

Задача 6.

Припустимо, що в галузі діють 2 фірми. Функції витрат для фірм: ; . Функція попиту на ринку задана: .

Якими будуть рівноважні ціна і випуск для галузі в цілому? Яким буде випуск для кожної фірми?

Розв'язок задачі:

Розрахуємо граничні і середні витрати фірм:

; ;

; .

Граничні витрати при будь-якому рівні випуску продукції більше середніх витрат.

Розрахуємо пропозицію галузі:

Оскільки рівновага галузі має місце за умови рівності попиту і пропозиції, отримуємо рівноважну ціну і кількість товару, що випускається:

од.

Підставляючи Q у функцію попиту, отримуємо рівноважну ціну Р = 5 грн.

Знайдемо кількість продукції, що випускається, для кожної фірми:

Рівноважний випуск продукції для галузі складає 25 од. (перша фірма – 20 од.. друга фірма – 5 од.), рівноважна ціна при цьому буде рівною 5 грн.

Задача 7.

Державна комісія з метою визначення перспектив подальшого розвитку національної економіки та пріоритетних напрямів державної політики аналізує наступні дані:

• функція заощаджень: ;

• інвестиційна функція: ;

• державні видатки становлять 566,

• гранична ставка оподаткування ;

Ви – член державної комісії, якому доручили визначити рівноважний рівень доходу.

Розв'язок задачі:

Для визначення рівноважного рівня доходу використаємо умову макроекономічної рівноваги: .

Використовуваний доход: .

Згідно умови задачі: ,

знаходимо функцію споживання:

, звідси .

.

Знаходимо рівноважний рівень доходу :

Відповідь: рівноважний рівень доходу становить 2040 гр. од.

Задача 8.

Економіка країни характеризується наступними показниками:

• фрикційне безробіття - 6 млн. чол.;

• структурне безробіття - 6 млн. чол.;

• циклічне безробіття - 8 млн. чол.;

• чисельність зайнятих - 180 млн. чол.;

• загальна чисельність населення - 400 млн. чол.;

• потенційний ВВП - 4000 млрд. грн.

Визначте природний та циклічний рівні безробіття. На скільки відсотків фактичний ВВП буде відставати від потенційного за даного рівня безробіття?

Розв'язок задачі:

Робоча сила = Зайняті + безробітні =180 + 8 + 6 + 6 = 200 млн. чол.

Фактичний рівень безробіття = (фрикційне безробіття + структурне безробіття + циклічне безробіття) / робоча сила, % = 20 / 200 * 100% = 10%.

Природний рівень безробіття = (фрикційне безробіття + структурне безробіття) / робоча сила, % = 12 / 200 * 100% = 6%.

Циклічний рівень безробіття = фактичний рівень - природний рівень= 10% - 6% = 4%.

Згідно закону Оукена, 1% циклічного безробіття спричиняє відставання фактичного ВВП від потенційного на 2,5%, отже 4% циклічного безробіття спричинять відставання на 10%.

Відповідь: природний рівень безробіття становить 6 %, циклічний рівень безробіття – 4 %, фактичний ВВП буде відставати від потенційного за даного рівня безробіття на 10 %.

Задача 9.

Урядова комісія констатувала, що рівень споживання в економіці минулого року становив 800 млрд. грн.; інвестиційний попит склав 900 млрд. грн.; обсяг урядових закупівель товарів і послуг досяг 300 млрд. грн. Припустимо, що на всі види доходів було встановлено ставку пропорційного податку на рівні 10%. Бюджет був дефіцитним, і уряд фінансував його за рахунок позик Національного банку України. НБУ встановив норму обов'язкового резервування на рівні 12% й на суму позики, наданої уряду на покриття дефіциту державного бюджету, здійснив додаткову емісію готівкових грошей, які цілком залишилися на руках у населення. Визначте, як змінилася пропозиція грошей в країні?

Розв'язок задачі:

Визначаємо обсяг ВВП (Y) = 800C + 900І + 300G = 2000 млрд. грн.;

Визначаємо суму податкових надходжень:

T= t * Y = 0,1 * 2000 = 200 млрд. грн.

Дефіцит бюджету B = G – T = 300 – 200 = 100 млрд. грн.

Оскільки позика здійснюється за рахунок емісії готівки, на ці гроші не впливає норма обов'язкового резервування, депозитний мультиплікатор не діє стосовно грошей, які перебувають поза межами банківської системи. Тому позика збільшує пропозицію грошей на величину дефіциту бюджету (наданої позики): Ms= 100 млрд. грн.

Відповідь: позика збільшує пропозицію грошей на величину дефіциту бюджету - 100 млрд. грн.

Задача 10. Нехай функція споживання має вигляд: C=250+0,6Y, І = 400. Визначте рівноважний НД та його зміни при зростанні інвестицій на 120 (у.г.о.).

Розв'язок задачі:

Рівновага на ринку благ встановлюється при умові І = S. Функція заощадження має вигляд S = -a + МРS Y S=- 250+0,4Y. Отже 400 = - 250 + 0,4Y Y = 1625.

Зміну рівноважного НД при зростанні інвестицій можна знайти використовуючи формули мультиплікатора m = ΔΥ/ΔІ та m=1/(1-MPC).

Отже m = 1/(1 – 0,6) = 2,5 ΔΥ = ΔІ m = 120 2,5 = 300.

Відповідь: рівноважний НД становить 1625; зміна НД при зростанні інвестицій складатиме 300.

Задача 11. Сумарні резерви комерційного банку складають 220 млн.грн. Депозити дорівнюють 950 млн. грн. Обов’язкова норма резервування депозитів дорівнює 20%. Як може змінитися пропозиція грошей, якщо банк вирішить використати всі свої надлишкові резерви для видачі позик?

Розв'язок задачі:

Сума обов’язкових резервів R_r= 950 0.2 = 190

Надлишкові резерви дорівнюють R_e= 220 – 190 = 30

Отже, додаткова пропозиція грошей складе:

М = 30 1/0,2 = 150 (млн. грн.).

Відповідь: пропозиція грошей зросте на 150 млн.грн.

ІІ. 1. Дайте визначення категорій “валовий внутрішній продукт”, “граничні витрати”, “домогосподарство”, “інновація”, “крива виробничих можливостей”.

Відповідь:

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період.

Граничні витрати (МС) — це приріст сукупних витрат підприємства, пов’язаний із виробництвом додаткової одиниці продукції.

Домогосподарство – інституційна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, основними функціями якої є пропозиція робочої сили та використання своїх доходів для купівлі споживчих товарів і послуг.

Інновація - запровадження у виробництво нового продукту, впровадження нового виробничого методу або застосування нової форми організації бізнесу.

Крива виробничих можливостей – графічна модель, яка є геометричним місцем точок, що характеризують оптимальні обсяги виробництва предметів споживання і засобів виробництва за умов обмеженості ресурсів.