2. Приклади відповідей на теоретичні питання білету
Наведемо конкретні приклади побудови відповідей на деякі питання державного екзамену.
При розгляді питання з мікроекономіки “Рівновага (оптимум) споживача з ординалістських позицій : економічна, алгебраїчна, графічна інтерпретація” слід виходити з того, що ціллю споживача є забезпечення максимуму корисності в межах свого бюджетного обмеження.
Рівновага (оптимум) споживача відповідає такій комбінації товарів, що купуються, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні ( I=Px·X+Px·У).
У геометричній інтерпретації задачі споживчого вибору оптимальне рішення досягається у точці, де найвища з можливих кривих байдужості дотична до бюджетної лінії, що й означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту (див. мал.1)
Y
Y/Py
YE E U3
U2
U1
Х
I/Px
Х
Мал. 1 Рівновага споживача з ординалістських позицій
У цій точці (m. E) нахили кривої байдужості та бюджетної лінії збігаються, тому:
=
.
Виходячи
з того, що
=
умова
рівноваги може бути виражена таким
чином:
=
,
або
=
.
Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, приносила таку ж саму корисність.
Виведений еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей є спільним для обох теоретичних підходів: кардиналістського та ординалістського.
Аналітично
умова рівноваги споживача (якщо
вподобання відповідають всім теоретичним
припущенням) виводиться за допомогою
методу множників Лагранжа через
визначення максимуму функції корисності
за допомогою бюджетного обмеження
:
Обчислюємо похідні за кожною змінною та прирівнюємо їх до 0.
(1)
(2)
(3)
Поділивши перше рівняння на друге, отримаємо:
(4)
У лівій частині виразу (Y) – співвідношення граничних корисностей, що є аналітичним визначенням величини граничної норми заміни, у правій – співвідношення цін, що визначає нахил бюджетної лінії.
Таким чином, умовою досягнення максимуму корисності споживача – його рівноваги – є рівність
Шляхом
підстановки отриманого результату до
третього рівняння можна знайти оптимальний
план споживання
.
При розкритті питання з макроекономіки “Сукупний попит та фактори, що його визначають” слід виходити з того, що модель сукупного попиту та пропозиції (АD - АS) є базовою для аналізу коливань обсягів випуску та рівня цін в економіці, причин та наслідків їх змін.
Сукупний попит ( АD, Aggregate demand) – це кількість усіх товарів та послуг, які готові й спроможні купити всі економічні агенти. Сукупний попит дорівнює сумі всіх видатків економічних агентів на кінцеві товари і послуги, вироблені в економіці.
де: С – споживчі витрати домогосподарств,
І – інвестиційні витрати фірм,
G – державні витрати,
NX – чистий експорт країни.
Одні компоненти сукупного попиту відносно стабільні, змінюються повільно, наприклад, споживчі витрати C, інші – більш динамічні, наприклад, інвестиційні витрати I. Їх зміна викликає коливання економічної активності.
Оскільки AD має грошову форму, то зв’язок між рівнем цін P та величиною сукупного попиту AD можна отримати із рівняння кількісної теорії грошей:
звідки:
або
,
де:
– рівень
цін в економіці, в даному випадку –
індекс цін,
– реальний обсяг випуску, на який
пред’явлено попит,
– кількість грошей в економіці, або
номінальні грошові залишки.
Між сукупним попитом АD і ціною Р існує обернена залежність і тому в графічній моделі крива сукупного попиту АD набуває вигляду від’ємно похилої лінії.
Y
Y2
Y1
Мал. 2. Крива сукупного попиту
Але слід зауважити, що сукупний попит істотно відрізняється від однотоварного попиту (попиту на окремі види товарів). Однотоварний попит (D) перебуває в оберненій залежності від ціни безпосередньо, а сукупний попит (AD) – опосередковано. Опосередкована залежність сукупного попиту від ціни виявляється завдяки трьом чинникам: ефекту багатства, ефекту процентної ставки, ефекту імпортних закупівель.
Ефект
багатства полягає в тому, що в ринковій
економіці багатство домашніх господарств
в значній мірі представлено у вигляді
різних фінансових активів (акцій,
облігацій, строкових рахунків). Розмір
багатства залежить від кількості грошей
та рівня цін і вимірюється величиною
реальних грошових залишків (
).
За
зростання рівня цін (P
)
скорочуються реальні грошові залишки
(
).
Отже, купівельна спроможність грошей
зменшується, вартість облігацій падає,
внаслідок зростання процентних ставок.
Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось,
люди починають більше заощаджувати і
менше споживати (C
).
Обсяг сукупного попиту скорочується
(AD
),
що і позначається на від’ємному нахилі
кривої АD (за умови М
V=
).
Ефект
процентної ставки полягає в тому, що із
зростанням цін (P
)
зростає попит на гроші (
);
за незмінної пропозиції грошей (
)
зростає ставка процента (t
).
Як
наслідок, скорочується обсяг інвестицій
в економіці (I
),
а також знижується і обсяг сукупного
попиту скорочується (AD
).
Ефект імпортних закупівель полягає в тому, що зростання цін всередині країни (P ) за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту (X ). Отже, знижується сукупний попит у національній економіці (AD )
Підвищення
рівня цін за інших рівних умов (
)
призведе до зменшення сукупного попиту
на реальний обсяг виробництва. Зниження
рівня цін зумовить збільшення обсягів
виробництва. Це співвідношення подане
на графіку, як рух від однієї точки до
іншої за незмінної кривої АD.
Р
АD
У
Мал. 3. Зміна обсягу сукупного попиту
Крім цінових факторів на сукупний попит справляють вплив нецінові фактори, які викликають зміну характеру АD. Зміна попиту призводить до зміщення кривої АD.
Р
AD2
AD1
AD3
У
Мал. 4. Зміна сукупного попиту
До нецінових факторів АD відноситься все те, що впливає:
На споживчі витрати домогосподарств (добробут споживачів, їх очікування, заборгованість споживачів, зміни в прибутковому податку з громадян);
На інвестиційні витрати фірм (процентні ставки, очікуваний прибуток від інвестицій, субсидії, пільгові кредити інвесторам, податки на бізнес, технологічний прогрес, надлишкові виробничі потужності);
На державні витрати (державна політика);
На чистий експорт (обсяг виробництва в зарубіжних країнах, який впливає на імпорт, коливання валютних курсів, умови на зовнішніх ринках і т.д.);
Крім того, важливо пам’ятати ще два нецінових фактори:
пропозиція грошей MS;
швидкість обертання грошей V, що слідує із кількісної теорії грошей (
).
Відповідаючи на тести з Історії економічних учень та Економічної теорії необхідно вибрати одну правильну відповідь. Наприклад:
1. При визначенні вартості Д. Рікардо дотримується:
а) трудової теорії;
б) теорії витрат;
в) теорії корисності;
г) теорії факторів виробництва.
Правильна відповідь: а) трудової теорії.
2. А. Тюрго єдиним джерелом усякого багатства вважає працю:
а) торгівця;
б) хлібороба (фермера);
в) ремісника;
г) лихваря.
Правильна відповідь: б) хлібороба (фермера).
3 Найвищий рівень диференціації продукту притаманний ринку:
а) досконалої конкуренції;
б) монополістичної конкуренції;
в) олігополії;
г) монополії.
Правильна відповідь: б) монополістичної конкуренції.
4. На ринковий попит не впливає:
а) ціна на ресурси;
б) ціна на взаємозв'язані товари;
в) доход споживачів;
г) чисельність покупців;
Правильна відповідь: а) ціна на ресурси.