19. Матеріальне і ідеальне, їх співвідношення в основних напрямках філософського знання.

Основне питання філософії - питання відношення світогляду до буття: що є первинним (першоосновою світу) – свідомість чи буття?

Матеріалізм – це такий напрямок філософського знання, який вважає буття (об'єктивну реальність) первинним, а свідомість вторинною і похідною від буття. Грецький філософ Фалес (матерія – вода: все походить з води) – засновник матеріалізму, Геракліт, Демокріт.

Ідеалізм виходить із первинності свідомості, а буття вважає вторинним і похідним.

Ідеалізм:

1. об'єктивний – в основі надлюдська свідомість (Платон - засновник: ідея панує над світом, усе навколо – втілення ідей; Гегель: абсолютна ідея; сучасна школа об'єктивного ідеалізму; неотомізм (Тома Аквінський); Ватикан (християнська релігія));

2. суб'єктивний – в основі людська свідомість – найпопулярніший варіант ідеалізму: світ існує як створений людською свідомістю, думками, почуттями (засновником визнано Арістотеля (дуаліст); нім. філософ І.Кант).

Основні школи суб'єктивного ідеалізму:

1. Неопозитивізм – Кант;

2. Екзистенциалізм – дат. С.К'єргетор, Сартр, Камю, Гайдеггер;

3. Прагматизм (шляхи, що ведуть до успіху).

Матеріалізм:

1. діалектика – такий підхід до світу (буття) і пізнання буття, що дозволяє досліджувати світ у його мінливості та розвитку, джерелом якого є протиріччя (Геракліт – засновник; Гегель);

2. метафізика – рух по колу, що визначає кількісні, не визнає протиріч, джерелом є перший поштовх, що закладений невідомою силою.

Чи можна пізнати світ? (Що я можу знати?)

• «Так» - оптимісти: всі матеріалісти, об'єктивні ідеалісти, релігійний варіант філософії.

• «Ні» - агностики: суб'єктивні ідеалісти. Теоретики агностики: Кант («Сутність і явище не співпадають»), Д.Юм, Дж.Берклі (англ.).

Агностицизм – філософський напрямок, що не визнає можливості набуття адекватного знання про світ.

Скептицизм – більш м'який варіант агностицизму (не заперечує, а сумнівається).

20. Як співвідносяться між собою свідоме і несвідоме? Охарактеризуйте складові психіки індивіда за Фрейдом.

Фрейд виділив дві складові психічного життя людини:свідоме і несвідоме.

Несвідоме представляє собою більшу частину психіки.

Свідоме – процеси і стани психіки, які усвідомлюються людиною, якими вона може керувати.

Несвідоме – ті процеси та стани психіки,я кі не усвідомлюються людиною, проте постійно впливають на неї. До несвідомого входять сексуальні потяги, сновидіння, інтуція, неусвідомлюємі мотиви.

Ще є підсвідоме – образи, що раніше були свідомим, а в наслідок частого вживання перейшли на автоматичний рівень.

Фрейд порівнював свідоме з вершником, якийнамагається приборкати коня-несвідомість.

Існує два антогонистичних начала: Ерос і Танатас.

Ерос – потяг до життя, продовження існування, причому не лише через лібідо, але і творчість (сублімація лібідо).

Танатос – потяг до смерті.

Фрейд виділив три складові свідомості: Воно, Я та Над-Я.

Воно – це підсвідомі потяги, бажання людини.

Я – власне особистість людини, її самоактуалізація, усвідомлення себе суб’єктом.

Над-Я – надбудова соціального походження: це набір моральних принципів, обмежень, які стримують людину. Її совість.

Між цими частинами також присутній антогонізм (наприклад, Над-Я намагається стримати потяги Воно).