- •Визначте центральну проблему філософського знання. Наведіть приклади аналізу цієї проблеми в історії філософії.
- •Назвіть основні специфічні риси філософського знання.
- •3. Що таке світогляд? Назвіть основні типи світогляду і дайте їх порівняльну характеристику
- •4. Назвіть основні складові філософського знання та проблеми, які вони досліджують
- •5.Яке місце філософія займає серед інших форм світогляду.
- •6. Дайте характеристику основних функцій філософії
- •7. В чому полягає внесок античної філософії в розвиток світової філософської думки?
- •В чому полягає внесок філософії Відродження в розвиток світової філософської думки?
- •Які підходи до пізнання світу склалися в філософії Нового часу? Які «ідоли», на думку ф.Бекона, заважають людині пізнавати світ?
- •Раціоналізм р. Декарта і сучасний ірраціоналізм, їх протистояння.
- •1 Не треба ставити межу перед людським розумом: немає нічого настільки далекого, чого не можна було б досягнути, і нічого настільки таємничого, чого не можна було б відкрити.
- •Назвіть видатних представників німецької класичної філософії та основні ідеї їхніх вчень.
- •19. Матеріальне і ідеальне, їх співвідношення в основних напрямках філософського знання.
- •20. Як співвідносяться між собою свідоме і несвідоме? Охарактеризуйте складові психіки індивіда за Фрейдом.
- •21 В чому полягає новизна поглядів Фрейда та Юнга на структуру і функції свідомості? Що б ви визначили як архетип українського народу?
- •22 Свідомість і мова. Чи тотожні поняття мова і мовлення? Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови і мислення?
- •23 Чи існує межа між людським розумом і штучним інтелектом? Чим може визначатися ця межа?
- •24. Пізнання як процес. Роль практики в пізнанні людиною світу.
- •25. Що таке агностицизм? Назвіть представників цього напрямку в історії філософії. Чи є агностики серед матеріалістів.
- •26. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні. Основні форми чуттєвого і раціонального пізнання, їх взаємодія.
- •27. Що таке істина? Провідні риси істинного знання.
- •28. В чому полягає діалектика абсолютної і відносної істини? Критерії істини.
- •29. Наведіть докази тези, що з появою мови люди набувають принципово нове і надзвичайно могутнє знаряддя розвитку свідомості.
- •30.Філософська антропологія про сутність людини. Дух, душа, духовність, їх співвідношення.
- •31. Біологічне і соціальне в людині. Чому Шелер і Масуда вважають людину парадоксальною, анти природною істотою?
- •32. Чи співпадають поняття «праця», «діяльність», «практика»? Чому саме діяльність вважається способом буття людини?
- •33. Й Гейзінга вважає гру, а не працю, необхідним способом соц. Життя, синонімом власне людського, що визначає духовну культуру епохи. Як ви ставитесь до його думок?
- •34. Як співвідносяться з собою поняття індивід, людина, особистість? в чому полягає зміст процесу соціалізації?
- •35. Відома тема екзистенціалізму: «Екзистенція передує сутності». Охарактеризуйте співвідношення сутності та існування людини в творах ж.П.Сартра і а.Камю.
- •36. В німецькому екзистенціалізмі м.Гайдеггера і к.Ясперса поширена тема: «Мова-це дім буття». Ваше ставлення до цієї тези.
- •37. Особистістю народжуються чи стають? Ваші пропозиції щодо шляхів становлення особистості в сучасну добу.
- •38. Розмірковуючи про сенс людського життя видатний український філософ г.Сковорода повчав(пізнай себе, сродна праця)…..Які принципи духовної само розбудови особистості викладені в словах Сковороди?
- •45 Дайте визначення предмету соціальної філософії. Які функції виконує соціальна філософія в сучасному світі?
- •46 В чому полягає специфіка пізнання соціальної реальності? Яке місце займає соціальна філософія по відношенню до всіх наук, що вивчають суспільні явища?
- •47 Чи тотожні поняття «суспільство» і «соціум»? в чому Ви вбачаєте особливості біологічного і соціального вимірів сучасного українського соціуму?
- •48 Що таке суспільне буття? Що таке суспільна свідомість? Які концепції щодо співвідношення суспільного буття і суспільної свідомості існують в соціальній філософії?
- •49. В чому полягає протилежність ідеалістичного і матеріалістичного розуміння історії?
- •50. Як співвідносяться між собою людська діяльність і закони історії? в чому полягає специфіка законів історії?
- •54. Що таке соціальна структура особистості? Назвіть основні компоненти етнічної та класової структури суспільства.
- •55. Як соціальна філософія визначає зміст суспільного прогресу? Які концепції щодо визначення критеріїв суспільного прогресу вам відомі?
- •56. К. Ясперс в роботі Сенс і призначення історії пише про єдину долю людства
- •58. Ваші міркування щодо покращення екологічного буття та засад екологічного виховання.
- •59. Зростання ролі індивідуальної відповідальності людини перед історією. Чи має сенс рух антиглобалістів як спосіб протистояння глобалізації?
- •60 Особливості сучасного інформаційного суспільства. Глобалізація як тенденція сучасного розвитку суспільства.
4. Назвіть основні складові філософського знання та проблеми, які вони досліджують
1.Онтологічний (онтологія — вчення про буття).
У цьому аспекті світогляду розглядається узагальнена картина походження світу й людини, розкриваються їхні структурні особливості, характер взаємозв'язків, основні закономірності. Найсуттєвішою тут є проблема співвідношення буття світу і людського буття, тобто те, яким чином і якою мірою зовнішні фактори (Бог, природа, соціальне середовище) визначають сутність людини, мету, цінності та способи її існування.
2.Гносеологічний (гносеологія — вчення про пізнання). У цьому аспекті розкривається пізнавальне ставлення людини до світу і самої себе. Визначаються можливості пізнання, його межі, найоптимальніші форми і методи пізнавальної діяльності. З'ясовуються критерії істинності здобутого знання.
Гносеологічний аспект світогляду дає вирішення проблеми співвідношення форм і методів пізнання, їхньої оптимальності. Наприклад, проблема співвідношення чуттєвого і раціонального пізнання, віри й розуму. Цей світоглядний аспект покликаний відповісти на питання про мету пізнання світу й самопізнання людини.
3. Практичний, або праксіологічний. У цьому аспекті світогляду розкривається ставлення людини до світу і самої себе з погляду можливості, меж і способів її діяльності. Найсуттєвішим тут є питання про свободу волі людини і те, як вона має діяти, щоб досягнути своєї мети, сенсу життя в цілому.
У праксіологічному аспекті пропонується вирішити питання про вибір найбільш значущих для реалізації сутності людини способів людської діяльності — пізнавальної, виробничої (наприклад, ставлення до праці у протестантизмі), моральної.
4. Аксеологічний (аксеологія — вчення про цінності). Це центральний аспект світогляду. Крізь нього переломлюється решта світоглядних знань про світ і людину. У цьому аспекті відбувається осмислення цінностей людського життя (моральних, естетичних, соціально-політичних і т. д.). Через аксеологічний аспект пропонується вирішення проблеми сенсу життя людини, тобто те, як вона повинна жити, будувати свою долю, до якої мети прагнути, як оцінювати себе і своє існування, на що сподіватися.
5. антропологічний – про сутність людини, її місце, призначення, сенс існування.
6. Соціальна філософія – про суспільство, його походження, закони існування, тенденції
5.Яке місце філософія займає серед інших форм світогляду.
Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, уявлень людини про світ, багатоманітність і взаємодію явищ цього світу, про місце самої людини, її призначення, норми поведінки і відношення з іншими людьми і суспільством у цілому. Філософія – теоретична серцевина світогляду.
Історичні типи світогляду:
Міфологічний: первісне суспільство – перші етапи рабовласницького суспільства (віра в предка з тваринного чи рослинного світів, фетишизм – віра в магічну силу речей).
Релігійний: пропагується особливими організаціями (а не є стихійним, як міфологічний), боги антропоморфні, місце людини у світі залежить від богів, людина не розпоряджається своєю долею (поняття «фатум»).
Науковий: співвідношення наукового і філософського світоглядів, пошуки фундаментальних підстав буття (вчені-науковці вивчають причини конкретних явищ; філософи вивчають, що являє собою причина).