Тема №4. Об*єктивна реальність та шляхи її відображення в журналістиці

Для того, щоб жур-ці бути правдивою необхідні передумови: політичні, економічні, правові. Вони вивчаються, аналізують в процесі розгляду місця і ролі ЗМІ у політичній структурі суспільства, їх функцій і принципів. Загальний принцип правдивості і об*єктивності реалізується: 1 – на рівні конкретних реакцій на явище, 2 – на рівні кожного конкретного журналіста (редактора). Оскільки практично всі принципи журн-ки втілюють у життя журн-ти-професіонали, варто узагальнити процеси відображення об*єктивної дійсності у різних журналістських творах.

Факти, що впливають на відображення об реальності:

1. міра об*єктивності залежить від позиції журн-та, тобто від його ставлення до явища, що виражається у відборі матеріалу, фактів тощо. Абсолютно об*єктивно відображувати явище неможливо, елемент оцінки присутній завжди і безпосередньо у відборі фактів. Журн-т повинен врахувати при відборі вагомість відображеної події, співвіднести її з нормативними уявленнями, ідеалами окремих людей або певних соц груп і суспільства вцілому. Однак, це не дає право журналісту перекрутити, замовчати або спотворити інф.

2. феномен інф сусп – при відображенні б-я інф ж-т повинен врахувати, що змінюється уявлення людини про інф, змінюється саме сусп і світ. Світ не тільки плюралістичний, тобто існує багато каналів інф, а також у цьому світі неможливо приховати б-я інф, і неможливо дезінформувати.

11.03.13.

Умови об*єктивної подачі інф:

1. право вибору журналіста. Регулюється самим жур-м і редакцією ЗМІ.

2. законодавче забезпечення захисту прав жур-та. Парвовий захист ж-в в Укр регулюється відповідно до законів Укр: «Про друк ЗМІ (пресу в Укар)», «Про ТБ та радіомовлення» та інш.

3. бізнес та влада, їхні інтереси та поведінка стосовно підпорядкованих їм журналістів.

4. професійний обов*язок журналіста зобов*язує його уникати ситуацій, коли б він навмисно говорив неправду.

На сьогодні на об*єктивність претендують ті ЗМІ, які спеціалізуюються на інф жанрах, журн-ці фактів, яка вимагає мінімум коментарів. Факт завжди багатший, багатозначніший, ніж судження, він легше запам*ятовується. Зрештою, він створює ілюзію самостійного мислення реципієнта. Однак, принцип відбору фактів, їх вибір теж не позбавлений суб*єктивності. Тобто, навіть фактологічна журн-ка повністю не позбавлена об*єктивності, оскільки вона дає можливість маніпуляції за допомогою факту.

При подачі інф ж-т має бути цілком відстороненим від інф, у самому тексті подавати мін власних думок, оцінок, суджень, не виявляти симпатій чи антипатій до об*єкта відображення, треба дотримуватись принципу неупередженості й діловитості.

Тема №5. Задум, тема, концепція, ідея твору

Поява задуму, яка передує написанню журн тексту, підготовці можлива з 2-х джерел. В першу чергу, для його появи потрібен факт або подія, яку ж-т повинен описати. Після цього розпочин певний відбір інф, її зіставлення, яке потім реалізується вербально, в образах, композиції журн тексту. Реальні явища та факти є об*єктом відображення в журналістиці.

У психології виділяють різні етапи творчого процесу. Їхня кількість теж відносна, тому що хтось нарахову 4, 3, 7 етапів. Загалом їх нарахов від 3 до 7. В науці прийнято виділяти 1 етап – зародження задуму, 2 – процес нагромадження матеріалу і його осмислення, 3 – творче осяяння або власне відкриття, 4 – перевірка правдивості одержаних результатів, 5 –редагування матеріалу.

18.03.13.

Здоровега у публіцистиці виділяє такі умовні етапи:

1. виникнення задуму,

2. процес збору, вивчення і систематизації матеріалу (чіткіше формулюється тема, створюється концепція, пошук і збір матеріалу)

3. реалізація творчого задуму (написання матеріалу)

4. дехто з дослідників виділяє «соціальна дія твору» - рецепція на твір (прочитане, не прочитане, анкетування, опитування, відгуки на матеріал в суспільств (обговорення, телефонні дзвінки в студію і т.д.) – не обов*язковий етап.

Шляхи виникнення задуму

• безпосередньо реальне життя, факти і події, явища, які особисто журналіст бере для своїх текстів

• публічні особи

• документ (будь-який)

• редакційна пошта

• прес-конференції, зустрічі, з*їзди і т.д.

• особисті контакти журналіста (як з оф, так і не з оф особами, з фахівцями в різних галузях)

Вибір теми

Одним із етапів реалізації задумів є вибір теми.

Тема виростає із задуму, як процес глибшого осмислення, заповнення додаткової інф, фактами, думками.

Тему може сформулювати і сам редактор, у замовленні редакції. Однак, ця тема під впливом індивідуальної творчості журналіста може конкретизуватися, трансформуватися, в тому разі, якщо журн вибирає сам кут подачі інф.

В широкому значенні тема твору, тексту – це те, що зображено у творі. Існує думка, що тема –це головна думка, яка виражає ставлення автора до явища. (підтримував Максим Горький)

На думку Здоровеги, тема літ твору – це певне коло життєвих явищ і пов*язаних з ним проблем. (в інф жанрох – система новин, факту, тоді поняття факт і тема збігаються – висвітлюється одна проблема).

Формування концепції твору (кут подачі, гіпотеза)

Після задуму, тематики, з*явл ще один компонент творчого мислення – концепція, гіпотеза або версія. В рос журн-ці одним із першим заявив публіцист Валерій Аграновський: «Концепція –це рівна сестра теми, молодша за віком, тому що народжується пізніше, а за значенням, за грунтовнісю – старша. Тему можна сформулювати без доказів, а концепція неодмінно містить обгрунтування, докази, резони. Від задуму до теми – півкроку, до концепції – повний крок».

Концепція потребує аргументації, це авторська точка зору.

Концепція публ тексту, на відміну від літ, полягає, насамперед, у соціальному ефекті і безпосередньо відображає хід авторської думки, т.з. автора, його думки з приводу проблеми і її вирішення. Особливість концепції публ тексту – в аргументації, у її послідовності, у пошукові проблемності матеріалу.

Концепція або версія – це не тільки попереднє бачення проблеми, можливого її розв*язання, а кут подачі або напрямок, який потрібен у процесі реалізації задуму, теми, є необхідним і дає можливість журналістові знайти потрібні ходи, деталі, образи.

Що таке ідея?

Ідея журн тексту, на думку Здоровеги, - це головна думка літературного, мистецького та публіцистичного тексту. Залежно від природи тексту (худ, публ чи наук) вона має свої способи реалізації: у худ тексті – образ, у публ – есе, нарис – образ, аналіт, публ – впливає аргумент, стиль автора. Ідея наукового твору виражається у формі висновку, дефініції, формули, схеми, графіка і т.д. Ідея публ тексту має певні особливості: це теж висновок твору, поданий у понятійній, а іноді в образно-понятійній формі. На відміну від худ тексту, у публ ідея чітко формулюється, логічно, недвозначно, це більшою мірою стосується аналіт текстів. У публ, на кштал есеїв і нарисів, може втілитись в образній системі чи ситуації.