
- •1. Місце історичної географії в системі географічних наук
- •2. Історико-географічні передумови великих географічних відкриттів
- •3. Охарактеризувати в історико географічному розрізі проблему війни і миру як глобальну проблему сучасності.
- •4. Предмет і об*єкт вивчення Історичної географії. Становлення і методи дослідження .
- •Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
- •Характеристика глобальних проблем природно економічного характеру
- •Історична географія її роль у розумінні законів розвитку Землі і людського суспільства.
- •Причини уповільнення росту населення в епоху Середньовіччя.
- •Еволюція у поглядах провідних вчених-географів на предмет і завдання історичної географії.
- •Дати визначення поняттю «мезолітична криза ресурсів».
- •Історико-географічна характеристика арабо-мусульманської цивілізації.
- •Взаємодія географічного простору і розвитку суспільства на оточуюче середовище.
- •Дати визначення поняттю «доктрина меркантилізму».
- •Географічний фактор в розвитку і розселенні найдавнішого людства. Процес сапієнтації.
- •Географія сільськогосподарського виробництва Давнього Риму, Греції,Єгипту, Фінікії.
- •Пояснити моноцентричний характер світової економіки в XIX ст.
- •19. Географія розселення первісних людей по земній кулі. Теорії полі-, моноцентризму.
- •20. Практика перегляду кордонів і принцип самовизначення у пер.Пол.ХХст.
- •21. Причини і наслідки екологічних криз минулого. Коеволюція людини і навколишнього середовища.
- •22. . Географічне поширення давніх цивілізацій. Пояс рабовласницьких держав
- •23. Географія окремих галузей мануфактурного виробництва епохи Середньовіччя.
- •24. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямів в античній географії. Зародження географічного модернізму.
- •25. Географія і економічний розвиток річкових і не річкових цивілізацій.
- •26. Зміни в економічній карті світу в другій половині хіХст. Втрата прешості Англією.
- •27. Історико-географічні наслідки обєднання Італії і Німеччини в 19 ст.
- •37. Географічне поширення середньовічних цивілізацій. Розвиток продуктивних сил
- •38. Географія господарства Київської Русі. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки .Шлях із варяг у греки
- •39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
- •40. Розширення географії торгових зв’язків середньовічної Європи. Виникнення міст-республік
- •41.Характеристика фізичної історичної географії як одного із напрямів
- •42.Характеристика глобальних проблем наукового характеру
- •43. Географічні відомості про давньоукраїнські землі 6-10 ст. Міграційні процеси
- •44. Характеристика історичної географії населення як одного із напрямів
- •45.Проблема Квебеку
- •55. Відкриття Нової доби
- •57.Курдистан
- •58. Характеристика основних рис географії населення Давніх цивілізацій.
- •59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
- •60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
- •61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
- •62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
- •63. Причини і наслідки вгв
- •64. Новий етап розвитку географії – морські та сухопутні експедиції з науково-дослідною метою кінця нової доби
- •65. Чому римська цивілізація мала планетарний характер і була достатньо універсальною?
- •66. Наслідки географічних відкриттів російськими землепрохідцями.
- •68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
- •69. Проблема Кашміру
- •70. Формування політичної карти світу між Першою та Другою світовими війнами. Єкономічна криза 30 х рр. 20 ст.
- •72. Дати характеристику транспортної системи Римської Імперії.
- •74. Ойкумена в епоху завоювань о. Македонського
- •75. Причини і наслідки англ. І франц. Досліджень в Пн. Ам. В 16-17 ст.
- •85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
- •35. Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.
- •29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
- •88. Значення і наслідки вгв
- •89. Характеристика іст. Економ. Географії
29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
У другій половині XIX ст. розвиток географії в Росії відбувався завдяки діяльності вченого-географа П.П. Семенова Тянь-Шанського (1827-1914 рр.). Протягом 41 року він очолював Географічне товариство і був організатором ряду блискучих за своїми наслідками експедицій, зокрема М.М. Миклухо-Маклая, М.М. Пржевальського, Г.Н. Потаніна, М.В. Певцова, П.К. Козлова, І.Д. Черського, І.В. Мушкетова, А.П. Федченка та ін. Це був золотий час Географічного товариства (1845р) Створювалися карти геологічні, кліматичні, грунтів, економічні.. Проте успіхам у цій справі сприяли окремі вчені, зокрема у Росії В. В. Докучаєву і П. П. Семенову-Тян-Шанському стосовно карт грунтів і економічних карт. Семенов-Тянь-Шанський написав книгу "Путешествие в Тянь-Шань"., був ініціатором і співавтором 5-томного "Географічно-статистичного словника Росії", де знайшли відображення великі частини країни, губернії, волості, міста, народи, ріки, озера, льодовики та ін. Він першим почав районування Європейської Росії, основою якого були природні відмінності. Вирішальний поворот у розвитку російської географії пов'язаний з ідеями В.В. Докучаєва. Його праця "Наши степи прежде и теперь" (1892) є відображення ідей комплексного вивчення природи конкретних територій. Він створив школу географів, що розвивали його ідеї: А.Н.Краснов, Г.Н.Висоцький, Г.І.Танфільєв, Б.Б.Полинов та ін. У Московському університеті сформувалась наукова школа Д.М.Анучина (1843-1923 рр.). До сфери його інтересів входила антропологія, етнографія, археологія, фізична географія, геоморфологія, гідрологія та ін. Він написав підручники "Курс физической географии" (1907), "Землеведение" (1895-1909). У 1894 р. організував і довгий час був редактором журналу "Землеведение". Після революції почалось складання карти мільйонного масштабу для території всієї країни, яке було завершене у 1946 році. Таким чином, була наново нанесена берегова лінія Північно-Льодовитого океану, відкриті деякі нові острови. Уточнений хребет Черського, нанесений на карту хребет Сунтар-Хаята, детально вивчена Камчатка та інші регіони. Були організовані дрейфуючі станції "Північний полюс". М.М. Баранський розробив економічне районування країни. Для школи і вузів Баранський написав підручники "Экономическая география СССР", "Экономическая география. Экономическая картография" (1956).Фундамент географічної науки на Україні та географічної освіти заклав академік П.А.Тутковський (1858-1930 рр.). Основна праця "Краєвиди України у зв'язку з її природою і людністю", яка лежить в основі природного районування території. У 1924-1928 рр. він заснував національний геологічний музей у Києві. Для студентів написав підручник "Загальне землезнавство" (1927). Рудницький активно сприяв виданню у Відні 1918 р. перших настінних карт України. Був постійним співредактором збірників математично-природописно-лікарської секції Наукового Товариства ім.Шевченка. Кубійович опублікував праці: "Атлас України й суміжних країн" (1937) та "Географія України й суміжних країв" (1938). З 1934 р. значно підвищилася роль географічних карт на шкільних заняттях. У складанні й виданні навчальних карт і атласів брали участь кращі методисти-географи М. М. Баранський, Ю. М. Шокальський, О. О. Борзов, В. А. Каменецький та картографи І. П. Заруцька, Т. М. Гунбіна та ін. У 1937 р. РНК СРСР прийняла спеціальне рішення про видання для школи високоякісних настінних навчальних карт. У 1938 р. їх було випущено близько 3 млн. примірників. Видатних успіхів досягнуто в розробці й створенні комплексних географічних атласів. Діапазон їх дуже широкий: від атласів окремих областей до атласів світу в цілому, від комплексних атласів по окремих галузях географії до всеохоплюючих атласів з фізичної, економічної і політичної географії. Особливий інтерес становлять тритомний Морський атлас, Фізико-географічний атлас світу, Атлас Антарктики, а також Атлас океанів, який підняв услід за Великим радянським атласом світу (1937) комплексне картографування Землі на високий ступінь розвитку. Першу вищу картографічну школу було засновано в 1923 р. на геодезичному факультеті Московського державного університет у геодезії і картографії, а в 1929—1930 рр. були відкриті картографічні спеціальності при географічних відділеннях Московського і Ленінградського університетів.