29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.

У другій половині XIX ст. розвиток географії в Росії відбувався завдяки діяльності вченого-географа П.П. Семенова Тянь-Шанського (1827-1914 рр.). Протягом 41 року він очолював Географічне товариство і був організатором ряду блискучих за своїми наслідками експедицій, зокрема М.М. Миклухо-Маклая, М.М. Пржевальського, Г.Н. Потаніна, М.В. Певцова, П.К. Козлова, І.Д. Черського, І.В. Мушкетова, А.П. Федченка та ін. Це був золотий час Географічного товариства (1845р) Створювалися карти геологічні, кліматичні, грунтів, економічні.. Проте успіхам у цій справі сприяли окремі вчені, зокрема у Росії В. В. Докучаєву і П. П. Семенову-Тян-Шанському стосовно карт грунтів і економічних карт. Семенов-Тянь-Шанський написав книгу "Путешествие в Тянь-Шань"., був ініціатором і співавтором 5-томного "Географічно-статистичного словника Росії", де знайшли відображення великі частини країни, губернії, волості, міста, народи, ріки, озера, льодовики та ін. Він першим почав районування Європейської Росії, основою якого були природні відмінності. Вирішальний поворот у розвитку російської географії пов'язаний з ідеями В.В. Докучаєва. Його праця "Наши степи прежде и теперь" (1892) є відображення ідей комплексного вивчення природи конкретних територій. Він створив школу географів, що розвивали його ідеї: А.Н.Краснов, Г.Н.Висоцький, Г.І.Танфільєв, Б.Б.Полинов та ін. У Московському університеті сформувалась наукова школа Д.М.Анучина (1843-1923 рр.). До сфери його інтересів входила антропологія, етнографія, археологія, фізична географія, геоморфологія, гідрологія та ін. Він написав підручники "Курс физической географии" (1907), "Землеведение" (1895-1909). У 1894 р. організував і довгий час був редактором журналу "Землеведение". Після революції почалось складання карти мільйонного масштабу для території всієї країни, яке було завершене у 1946 році. Таким чином, була наново нанесена берегова лінія Північно-Льодовитого океану, відкриті деякі нові острови. Уточнений хребет Черського, нанесений на карту хребет Сунтар-Хаята, детально вивчена Камчатка та інші регіони. Були організовані дрейфуючі станції "Північний полюс". М.М. Баранський розробив економічне районування країни. Для школи і вузів Баранський написав підручники "Экономическая география СССР", "Экономическая география. Экономическая картография" (1956).Фундамент географічної науки на Україні та географічної освіти заклав академік П.А.Тутковський (1858-1930 рр.). Основна праця "Краєвиди України у зв'язку з її природою і людністю", яка лежить в основі природного районування території. У 1924-1928 рр. він заснував національний геологічний музей у Києві. Для студентів написав підручник "Загальне землезнавство" (1927). Рудницький активно сприяв виданню у Відні 1918 р. перших настінних карт України. Був постійним співредактором збірників математично-природописно-лікарської секції Наукового Товариства ім.Шевченка. Кубійович опублікував праці: "Атлас України й суміжних країн" (1937) та "Географія України й суміжних країв" (1938). З 1934 р. значно підвищилася роль географічних карт на шкільних заняттях. У складанні й виданні навчальних карт і атласів брали участь кращі методисти-географи М. М. Баранський, Ю. М. Шокальський, О. О. Борзов, В. А. Каменецький та картографи І. П. Заруцька, Т. М. Гунбіна та ін. У 1937 р. РНК СРСР прийняла спеціальне рішення про видання для школи високоякісних настінних навчальних карт. У 1938 р. їх було випущено близько 3 млн. примірників. Видатних успіхів досягнуто в розробці й створенні комплексних географічних атласів. Діапазон їх дуже широкий: від атласів окремих областей до атласів світу в цілому, від комплексних атласів по окремих галузях географії до всеохоплюючих атласів з фізичної, економічної і політичної географії. Особливий інтерес становлять тритомний Морський атлас, Фізико-географічний атлас світу, Атлас Антарктики, а також Атлас океанів, який підняв услід за Великим радянським атласом світу (1937) комплексне картографування Землі на високий ступінь розвитку. Першу вищу картографічну школу було засновано в 1923 р. на геодезичному факультеті Московського державного університет у геодезії і картографії, а в 1929—1930 рр. були відкриті картографічні спеціальності при географічних відділеннях Московського і Ленінградського університетів.