
- •1. Місце історичної географії в системі географічних наук
- •2. Історико-географічні передумови великих географічних відкриттів
- •3. Охарактеризувати в історико географічному розрізі проблему війни і миру як глобальну проблему сучасності.
- •4. Предмет і об*єкт вивчення Історичної географії. Становлення і методи дослідження .
- •Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
- •Характеристика глобальних проблем природно економічного характеру
- •Історична географія її роль у розумінні законів розвитку Землі і людського суспільства.
- •Причини уповільнення росту населення в епоху Середньовіччя.
- •Еволюція у поглядах провідних вчених-географів на предмет і завдання історичної географії.
- •Дати визначення поняттю «мезолітична криза ресурсів».
- •Історико-географічна характеристика арабо-мусульманської цивілізації.
- •Взаємодія географічного простору і розвитку суспільства на оточуюче середовище.
- •Дати визначення поняттю «доктрина меркантилізму».
- •Географічний фактор в розвитку і розселенні найдавнішого людства. Процес сапієнтації.
- •Географія сільськогосподарського виробництва Давнього Риму, Греції,Єгипту, Фінікії.
- •Пояснити моноцентричний характер світової економіки в XIX ст.
- •19. Географія розселення первісних людей по земній кулі. Теорії полі-, моноцентризму.
- •20. Практика перегляду кордонів і принцип самовизначення у пер.Пол.ХХст.
- •21. Причини і наслідки екологічних криз минулого. Коеволюція людини і навколишнього середовища.
- •22. . Географічне поширення давніх цивілізацій. Пояс рабовласницьких держав
- •23. Географія окремих галузей мануфактурного виробництва епохи Середньовіччя.
- •24. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямів в античній географії. Зародження географічного модернізму.
- •25. Географія і економічний розвиток річкових і не річкових цивілізацій.
- •26. Зміни в економічній карті світу в другій половині хіХст. Втрата прешості Англією.
- •27. Історико-географічні наслідки обєднання Італії і Німеччини в 19 ст.
- •37. Географічне поширення середньовічних цивілізацій. Розвиток продуктивних сил
- •38. Географія господарства Київської Русі. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки .Шлях із варяг у греки
- •39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
- •40. Розширення географії торгових зв’язків середньовічної Європи. Виникнення міст-республік
- •41.Характеристика фізичної історичної географії як одного із напрямів
- •42.Характеристика глобальних проблем наукового характеру
- •43. Географічні відомості про давньоукраїнські землі 6-10 ст. Міграційні процеси
- •44. Характеристика історичної географії населення як одного із напрямів
- •45.Проблема Квебеку
- •55. Відкриття Нової доби
- •57.Курдистан
- •58. Характеристика основних рис географії населення Давніх цивілізацій.
- •59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
- •60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
- •61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
- •62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
- •63. Причини і наслідки вгв
- •64. Новий етап розвитку географії – морські та сухопутні експедиції з науково-дослідною метою кінця нової доби
- •65. Чому римська цивілізація мала планетарний характер і була достатньо універсальною?
- •66. Наслідки географічних відкриттів російськими землепрохідцями.
- •68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
- •69. Проблема Кашміру
- •70. Формування політичної карти світу між Першою та Другою світовими війнами. Єкономічна криза 30 х рр. 20 ст.
- •72. Дати характеристику транспортної системи Римської Імперії.
- •74. Ойкумена в епоху завоювань о. Македонського
- •75. Причини і наслідки англ. І франц. Досліджень в Пн. Ам. В 16-17 ст.
- •85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
- •35. Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.
- •29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
- •88. Значення і наслідки вгв
- •89. Характеристика іст. Економ. Географії
85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
Тоді в Європі - 2 головні р-ни морської торгівлі - Північний і Південний. У обох осн напрямом торгових зв'язків було сх-західний. Пн р-н: акваторії Північного і Балтійського морів з прилеглими обл-ми. Вже в XI - XIII ст. тут велася досить велика торгівля, зх форпостом якої було м. Брюгге у Фландрії, а сх - Новгород. Пн-германські міста в XIII ст. почали ф-ння великого торгового і політ союзу, який був остаточно оформлений в 1356 р., мав назву Ганзейського союзу/ Ганзи. Ініціатор союзу - м. Любек в пд-зх частині узб-жя Балтійського м. Інш місто-засновник Ганзи - Гамбург. Ганза об'єднувала бл. 80 міст. На зх її гол торг форпостами були Лондон, Брюгге, Берген, в центральній - Любек, Гамбург, Бремен, Штральэунд, Росток, Щецін - на сх - Рига, Ревель, Новгород, Псков. Ганзейський союз фактично монополізував усю торгівлю між Англією, Нідерландами, Німеччиною, Скандинавією, Прибалтикою і Росією. Зі сх на зх ганзейские купці везли хліб, рибу, мед, віск, смолу, ліс, хутра, а у зворотному напрямі - сукно з Англії і Фландрії, метал вироби, вина.
Пд р-н - Середземноморський. Гол роль – міста-республіки Пн Італії - Венеція і Генуя. Помітна роль: італ. міста як Бари, Амальфи, Гаета, Піза, Палермо, а також Дубровник, Марсель, Барселона.
Багатства Венеції виросли під час хрестових походів, і особливо 4 походу, під час якого хрестоносці замість Єрусалиму відправилися в Константинополь і розграбували його. Венеція захопила ряд важл опорних пунктів в Сх Середземномор'ї - на Кріті, Кіпрі, узб Балкан пів-ва, заснувала свої факторії на Чорному і Азовському.. Вона стала власницею найбільшого на ті часи торгового флоту, володаркою морів. І Генуя збагатилась під час хрест походів. Вона мала великий флот і колонії на берегах Середз і Чорн м-в (Феодосія, Судак). Суперництво Генуї з Венецією в ХІУ ст. - перемога Венеції. Але на торг шляхах Зх Середземномор'я гол – Генуя.Генуезькі мореплавці першими пройшли через Гібралтар і встановили торговий зв'язок з Фландрією і з Англією.
Склад вантажів в середземноморській торгівлі був значною мірою іншим, чим в північних морях. Зі сходу йшли тканини і спеції, а у зворотному - вироби європ ремесла. З Пн Причорномор'я і з Африки - хліб. 2 головні р-ни європ морськ торгівлі були пов'язані між собою декількома торговими шляхами меридіонального напрямку. Переважали серед них річкові шляхи, але усі вони так чи інакше поєднувалися з сухопутними (від Ла-Маншу до Середземного моря, від Пн. моря в Італію, і т.д.)
86. Хар-ка історичної фізичної географії, як одного з напрямів ІГ
Історична фізична географія (іст землезнавство), яка вивчає загальні питання розвитку і змін географічного середовища за історичний час. Історична фізична географія вивчає всі зведення про зміну клімату, рельєфу, рослинного покриву, ґрунтів, вод, корисних копалин і їхньому впливі на людське суспільство.
87. Хар-ка глобальних проблем наукового характеру (мирне освоєння космосу, дослідження внутрішньої будови землі, довгострокові кліматичні прогнози)
Проблеми мирного освоєння космосу вимагають концентрації технічних, економічних, інтелектуальних зусиль багатьох країн і народів для співробітництва в космічному виробництві та космічному землезнавстві. Ці проблеми пов'язані з удосконаленням міжнародних систем зв'язку, довготерміновим прогнозом погоди та інших явищ, розвитком навігації морського й повітряного простору, вирішенням глобальних енергетичних проблем, побудовою глобальної геофізичної інформаційної системи, утилізацією уламків супутників і ракет-носіїв тощо.
Проблема зміни клімату сьогодні надзвичайно актуальна. Клімат на нашій планеті змінюється і змінюється досить швидко, що не заперечує вже жоден учений. Однак на порядку денному стоять побоювання, що до природних змін клімату додалося потепління, викликане діяльністю людини.
У прогнозуванні клімату найважливішими даними є майбутні зміни в парникових газах і інших радіаційно активних речовинах. Вони змінюють радіаційний вплив на планету і викликають кліматичні зміни в дуже тривалих тимчасових масштабах. Фізичні процеси, що не є важливими для прогнозів загальної циркуляції на термін 5-7 діб і навіть при довгостроковому прогнозуванні стають визначальними при моделюванні клімату. Особливо це стосується динаміки океанічної циркуляції, зміни ландшафту підстилаючої поверхні і еволюції сніжно-льодового покриву.
Наслідки кліматичних змін проявляються вже зараз, в тому числі у вигляді збільшення частоти та інтенсивності небезпечних погодних явищ, поширення інфекційних захворювань. Вони завдають значних економічних збитків, загрожують стабільному існуванню екосистем, а також здоров’ю та життю людей. Висновки вчених говорять про те, що кліматичні зміни, які зараз тривають, можуть у майбутньому привести до ще більш небезпечних наслідків, якщо людство не вживе відповідних попереджувальних заходів. Прогно́зи що́до змі́ни клі́мату на Землі́ готує у вигляді доповіді Міжурядова група експертів зі зміни клімату, одного з найавторитетніших учених співтовариств ООН, про загрозу, яку несе для людства глобальне потепління.