
- •1. Місце історичної географії в системі географічних наук
- •2. Історико-географічні передумови великих географічних відкриттів
- •3. Охарактеризувати в історико географічному розрізі проблему війни і миру як глобальну проблему сучасності.
- •4. Предмет і об*єкт вивчення Історичної географії. Становлення і методи дослідження .
- •Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
- •Характеристика глобальних проблем природно економічного характеру
- •Історична географія її роль у розумінні законів розвитку Землі і людського суспільства.
- •Причини уповільнення росту населення в епоху Середньовіччя.
- •Еволюція у поглядах провідних вчених-географів на предмет і завдання історичної географії.
- •Дати визначення поняттю «мезолітична криза ресурсів».
- •Історико-географічна характеристика арабо-мусульманської цивілізації.
- •Взаємодія географічного простору і розвитку суспільства на оточуюче середовище.
- •Дати визначення поняттю «доктрина меркантилізму».
- •Географічний фактор в розвитку і розселенні найдавнішого людства. Процес сапієнтації.
- •Географія сільськогосподарського виробництва Давнього Риму, Греції,Єгипту, Фінікії.
- •Пояснити моноцентричний характер світової економіки в XIX ст.
- •19. Географія розселення первісних людей по земній кулі. Теорії полі-, моноцентризму.
- •20. Практика перегляду кордонів і принцип самовизначення у пер.Пол.ХХст.
- •21. Причини і наслідки екологічних криз минулого. Коеволюція людини і навколишнього середовища.
- •22. . Географічне поширення давніх цивілізацій. Пояс рабовласницьких держав
- •23. Географія окремих галузей мануфактурного виробництва епохи Середньовіччя.
- •24. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямів в античній географії. Зародження географічного модернізму.
- •25. Географія і економічний розвиток річкових і не річкових цивілізацій.
- •26. Зміни в економічній карті світу в другій половині хіХст. Втрата прешості Англією.
- •27. Історико-географічні наслідки обєднання Італії і Німеччини в 19 ст.
- •37. Географічне поширення середньовічних цивілізацій. Розвиток продуктивних сил
- •38. Географія господарства Київської Русі. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки .Шлях із варяг у греки
- •39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
- •40. Розширення географії торгових зв’язків середньовічної Європи. Виникнення міст-республік
- •41.Характеристика фізичної історичної географії як одного із напрямів
- •42.Характеристика глобальних проблем наукового характеру
- •43. Географічні відомості про давньоукраїнські землі 6-10 ст. Міграційні процеси
- •44. Характеристика історичної географії населення як одного із напрямів
- •45.Проблема Квебеку
- •55. Відкриття Нової доби
- •57.Курдистан
- •58. Характеристика основних рис географії населення Давніх цивілізацій.
- •59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
- •60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
- •61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
- •62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
- •63. Причини і наслідки вгв
- •64. Новий етап розвитку географії – морські та сухопутні експедиції з науково-дослідною метою кінця нової доби
- •65. Чому римська цивілізація мала планетарний характер і була достатньо універсальною?
- •66. Наслідки географічних відкриттів російськими землепрохідцями.
- •68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
- •69. Проблема Кашміру
- •70. Формування політичної карти світу між Першою та Другою світовими війнами. Єкономічна криза 30 х рр. 20 ст.
- •72. Дати характеристику транспортної системи Римської Імперії.
- •74. Ойкумена в епоху завоювань о. Македонського
- •75. Причини і наслідки англ. І франц. Досліджень в Пн. Ам. В 16-17 ст.
- •85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
- •35. Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.
- •29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
- •88. Значення і наслідки вгв
- •89. Характеристика іст. Економ. Географії
Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
Третій етап (з початку 90-х років до нинішнього часу). Зміни на політичній карті світу, що істотно вплинули на соціально-економічне і суспільно-політичне життя світового співтовариства, відбувалися майже на всіх континентах:
— березень 1990 р. — одержання незалежності Намібією (остання із значних колоній в Африці);
— травень 1990 р. — об'єднання Народної Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ) зі столицею в Адені та Єменської Арабської Республіки зі столицею в Сані в Єменську Арабську Республіку (столиця Сана);
— З жовтня 1990 р. — об'єднання ФРН і НДР в єдину державу — Федеративну Республіку Німеччина (з 1991 р. столицею знову стає м. Берлін);
— 1991 р. — припинення діяльності Організації Варшавського Договору (ОВД) і Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ);
— вересень 1991 р. — одержання незалежності Литвою, Латвією й Естонією, відокремлення від Югославії колишніх її союзних республік: Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговини та Македонії;
— осінь 1991 р. — одержання суверенітету Федеративними Штатами Мікронезії (колишні Каролінські Острови), Республікою Маршаллові Острови, Палау;
— грудень 1991 р. — розпад СРСР і СФРЮ;
— початок 1992 р. — утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД);
— квітень 1992 р. — утворення Союзної Республіки Югославія у складі Сербії й Чорногорії;
— 1 січня 1993 р. — мирний розпад за підписаною угодою Чехо-Словаччини на Чехію (столиця Прага) і Словаччину (столиця Братислава);
— 24 травня 1993 р. — одержання незалежності Еритреєю, яка була провінцією Ефіопії на узбережжі Червоного моря і боролася за самовизначення впродовж майже 30 років;
— листопад 1993 р. — декларування автономії Палестини (370 км2 сектору Газа, м. Єрихон і Західний берег річки Йордан);
— осінь 1993 р. — проголошення королівства Камбоджа;
— 1995 р. — перенесення столиці Нігерії з м. Лагос до м. Абуджа;
— 1996 р. — перенесення столиці Танзанії з м. Дар-ес-Салама до м. Додома;
— січень 1997 р. (офіційно з01.01.98р.)— перенесення столиці Казахстану з м. Алмати до м. Астана;
— 1997 р. — перейменування африканської держави Заїр у Демократичну Республіку Конго;
— 1 липня 1997 р. перехід під суверенітет Китаю Сянгану (Гонконг), а 20 грудня 2000 р. — Аоминю (Макао).
На 2002 р. у світі існувало майже 250 політико-територіальних утворень; 191 суверенна держава, з них члени 00Н ~ 190 (3 березня 2002 р. жителі Швейцарії 55 % кількістю голосів проголосували за вступ своєї країни до 00Н і 10 вересня 2002 р. країна офіційно прийнята останньою до цієї організації, не входить Ватикан) і до 50 територій із різним статусом (колонії, заморські департаменти, спірні території, протекторати тощо).
протягом XX ст. було перенесено столиці багатьох країн:
— Росія — із Санкт-Петербурга до Москви;
— Туреччина — із Стамбула до Анкари;
— Бразилія — із Ріо-де-Жанейро до Бразиліа;
— Пакистан — із Карачі до Ісламабада;
— Нігерія — із Лагоса до Абуджі;
— Танзанія — із Дар-ес-Салама до Додоми;
— Казахстан — із Алмати до Астани;
— ФРН — із Бонна до Берліна тощо.
зміна назв держав, столиць і населених пунктів. Велика хвиля перейменувань охопила терени колишніх соціалістичних країн на початку 90-х років XX ст., коли багатьом населеним пунктам, столицям та адміністративно-територіальним одиницям було повернуто первинні історичні назви. Прикладом перейменування держав є: Бірма - М'янма, Берег Слонової Кістки — Кот-д'ївуар, Острови Зеленого мису — Кабо-Верде, Кампучія - Камбоджа, Заїр — Демократична Республіка Конго та ін.
Наприкінці XX — на початку XXI ст. кількісних змін на політичній карті світу відбувається дедалі менше, а якісні набувають більшого значення, що передусім пов'язане з посиленням інтеграційних процесів.