- •1. Місце історичної географії в системі географічних наук
- •2. Історико-географічні передумови великих географічних відкриттів
- •3. Охарактеризувати в історико географічному розрізі проблему війни і миру як глобальну проблему сучасності.
- •4. Предмет і об*єкт вивчення Історичної географії. Становлення і методи дослідження .
- •Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
- •Характеристика глобальних проблем природно економічного характеру
- •Історична географія її роль у розумінні законів розвитку Землі і людського суспільства.
- •Причини уповільнення росту населення в епоху Середньовіччя.
- •Еволюція у поглядах провідних вчених-географів на предмет і завдання історичної географії.
- •Дати визначення поняттю «мезолітична криза ресурсів».
- •Історико-географічна характеристика арабо-мусульманської цивілізації.
- •Взаємодія географічного простору і розвитку суспільства на оточуюче середовище.
- •Дати визначення поняттю «доктрина меркантилізму».
- •Географічний фактор в розвитку і розселенні найдавнішого людства. Процес сапієнтації.
- •Географія сільськогосподарського виробництва Давнього Риму, Греції,Єгипту, Фінікії.
- •Пояснити моноцентричний характер світової економіки в XIX ст.
- •19. Географія розселення первісних людей по земній кулі. Теорії полі-, моноцентризму.
- •20. Практика перегляду кордонів і принцип самовизначення у пер.Пол.ХХст.
- •21. Причини і наслідки екологічних криз минулого. Коеволюція людини і навколишнього середовища.
- •22. . Географічне поширення давніх цивілізацій. Пояс рабовласницьких держав
- •23. Географія окремих галузей мануфактурного виробництва епохи Середньовіччя.
- •24. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямів в античній географії. Зародження географічного модернізму.
- •25. Географія і економічний розвиток річкових і не річкових цивілізацій.
- •26. Зміни в економічній карті світу в другій половині хіХст. Втрата прешості Англією.
- •27. Історико-географічні наслідки обєднання Італії і Німеччини в 19 ст.
- •37. Географічне поширення середньовічних цивілізацій. Розвиток продуктивних сил
- •38. Географія господарства Київської Русі. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки .Шлях із варяг у греки
- •39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
- •40. Розширення географії торгових зв’язків середньовічної Європи. Виникнення міст-республік
- •41.Характеристика фізичної історичної географії як одного із напрямів
- •42.Характеристика глобальних проблем наукового характеру
- •43. Географічні відомості про давньоукраїнські землі 6-10 ст. Міграційні процеси
- •44. Характеристика історичної географії населення як одного із напрямів
- •45.Проблема Квебеку
- •55. Відкриття Нової доби
- •57.Курдистан
- •58. Характеристика основних рис географії населення Давніх цивілізацій.
- •59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
- •60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
- •61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
- •62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
- •63. Причини і наслідки вгв
- •64. Новий етап розвитку географії – морські та сухопутні експедиції з науково-дослідною метою кінця нової доби
- •65. Чому римська цивілізація мала планетарний характер і була достатньо універсальною?
- •66. Наслідки географічних відкриттів російськими землепрохідцями.
- •68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
- •69. Проблема Кашміру
- •70. Формування політичної карти світу між Першою та Другою світовими війнами. Єкономічна криза 30 х рр. 20 ст.
- •72. Дати характеристику транспортної системи Римської Імперії.
- •74. Ойкумена в епоху завоювань о. Македонського
- •75. Причини і наслідки англ. І франц. Досліджень в Пн. Ам. В 16-17 ст.
- •85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
- •35. Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.
- •29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
- •88. Значення і наслідки вгв
- •89. Характеристика іст. Економ. Географії
68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
Роль Пн. ПРичорноиоря в МГПП булла очевидною. І в античну і в елліністичну епохи це був перш за все район хлібної торгівлі, який поступався лише за важливістю Єгипту. Була розвинута також транзитна торгівля – головним центром виступав Херсонес Таврійський, Ольвія, Феодосія. Наприклад, через Ольвію вивозились худоба, зерно, шкіра та інші продукти, які отрмувалися від місцевих степових племен, а ввозились – вино, оливкова олія, предмети розкоші та домашнього господарства (З МАКСАКОВСЬКОГО!)
В містах розв. металургійне, каменярське, деревообробне, гончарне, ювелірне, кісткорізн, рибальство промисел і виноробство. Економ.основою античних міст-держав Пн. Причорн. були с/г (ячмінь, просо, пшениця, жито, гречка – рівень роз. зернового давав можл. не лише забезп. свої потреби, але й вивозити в Середземн).Виноградарство було основою виноробства та виноторгівлі. Ринками для продажу вина були землі Скіфії, потім Сарматії. Розводили ВРХ, дрібну рогату худобу, свиней, коней, віслюків. Важливе місце посідав рибний промисел. У Середзем. був великий попит на понтійську рибу. Основні міста Пн. Причор мали розвинені монетні системи. Монети карбували Тіра, Ольвія, Пантікапей, Німфей, Феодосія, Фанагорія.
69. Проблема Кашміру
Кашмірська проблема — територ. спір щодо приналежності терит. колишнього князівства Джамму і Кашмір між Респуб. Індія та Іслам. Респуб. Пакистан.
Сьогодні Кашмір поділений на індійський штат Джамму і Кашмір (разом з провінцією Ладакх – 10,1 млн. ос); напівавтономну пакистанську провінцію Азад Кашмір («вільний Кашмір» - 1,3 млн.ос); і терени під владою Китаю із декількома тисячами мешканців.
Держави Індія і Пакистан виникли одночасно в 1947 р після того, як ВБ відмовилася від своїх прав на Індію. У 1947 р лорд Моунтбаттен, останній віце-король Індії, прийняв рішення про розділення досі єдиної країни на 2 част. - індуїстську і мусульманську. Розділ відбувався за принципом: провінції з мусульман. н-нням - до Пакистану, з індуїстським- до Індії.
Саме в 1947 р виникла проблема Кашміру. Більшість н-ння Кашміру становили мусульмани, однак правляча династія була індуїстською. Кашмір опинився між кордонів двох майбутніх незалежних держав. Кашмірський махараджа Харі Сінгх був налаштований приєднатися до Індії, а впливові мусульманські лідери Кашміру виступали за включення провінції до складу Пакист. В умовах військового краху магараджа звернувся по допомогу до Індії. Як передумову надання такої допомоги індійський уряд висунув вимогу приєднання Кашміру до Інд. Союзу.У січні 1948 р питання Кашміру було передано Пакист. на розгляд Ради Безп. ООН. Під наглядом ООН встановлено лінію припинення вогню, уточнену Угодою підписаною в Карачі 27 липня 1949 р. Ця угода закріпила позиції армій сторін і розподілила терит. Кашміру на 2 част. — інд. та пакист. Впродовж усіх років п-ня залишається неврегульованим: Індія й Пакистан залишаються на порозі війни.