
- •1. Місце історичної географії в системі географічних наук
- •2. Історико-географічні передумови великих географічних відкриттів
- •3. Охарактеризувати в історико географічному розрізі проблему війни і миру як глобальну проблему сучасності.
- •4. Предмет і об*єкт вивчення Історичної географії. Становлення і методи дослідження .
- •Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
- •Характеристика глобальних проблем природно економічного характеру
- •Історична географія її роль у розумінні законів розвитку Землі і людського суспільства.
- •Причини уповільнення росту населення в епоху Середньовіччя.
- •Еволюція у поглядах провідних вчених-географів на предмет і завдання історичної географії.
- •Дати визначення поняттю «мезолітична криза ресурсів».
- •Історико-географічна характеристика арабо-мусульманської цивілізації.
- •Взаємодія географічного простору і розвитку суспільства на оточуюче середовище.
- •Дати визначення поняттю «доктрина меркантилізму».
- •Географічний фактор в розвитку і розселенні найдавнішого людства. Процес сапієнтації.
- •Географія сільськогосподарського виробництва Давнього Риму, Греції,Єгипту, Фінікії.
- •Пояснити моноцентричний характер світової економіки в XIX ст.
- •19. Географія розселення первісних людей по земній кулі. Теорії полі-, моноцентризму.
- •20. Практика перегляду кордонів і принцип самовизначення у пер.Пол.ХХст.
- •21. Причини і наслідки екологічних криз минулого. Коеволюція людини і навколишнього середовища.
- •22. . Географічне поширення давніх цивілізацій. Пояс рабовласницьких держав
- •23. Географія окремих галузей мануфактурного виробництва епохи Середньовіччя.
- •24. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямів в античній географії. Зародження географічного модернізму.
- •25. Географія і економічний розвиток річкових і не річкових цивілізацій.
- •26. Зміни в економічній карті світу в другій половині хіХст. Втрата прешості Англією.
- •27. Історико-географічні наслідки обєднання Італії і Німеччини в 19 ст.
- •37. Географічне поширення середньовічних цивілізацій. Розвиток продуктивних сил
- •38. Географія господарства Київської Русі. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки .Шлях із варяг у греки
- •39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
- •40. Розширення географії торгових зв’язків середньовічної Європи. Виникнення міст-республік
- •41.Характеристика фізичної історичної географії як одного із напрямів
- •42.Характеристика глобальних проблем наукового характеру
- •43. Географічні відомості про давньоукраїнські землі 6-10 ст. Міграційні процеси
- •44. Характеристика історичної географії населення як одного із напрямів
- •45.Проблема Квебеку
- •55. Відкриття Нової доби
- •57.Курдистан
- •58. Характеристика основних рис географії населення Давніх цивілізацій.
- •59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
- •60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
- •61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
- •62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
- •63. Причини і наслідки вгв
- •64. Новий етап розвитку географії – морські та сухопутні експедиції з науково-дослідною метою кінця нової доби
- •65. Чому римська цивілізація мала планетарний характер і була достатньо універсальною?
- •66. Наслідки географічних відкриттів російськими землепрохідцями.
- •68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
- •69. Проблема Кашміру
- •70. Формування політичної карти світу між Першою та Другою світовими війнами. Єкономічна криза 30 х рр. 20 ст.
- •72. Дати характеристику транспортної системи Римської Імперії.
- •74. Ойкумена в епоху завоювань о. Македонського
- •75. Причини і наслідки англ. І франц. Досліджень в Пн. Ам. В 16-17 ст.
- •85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
- •35. Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.
- •29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
- •88. Значення і наслідки вгв
- •89. Характеристика іст. Економ. Географії
61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
У початковий період нового часу у внутрішньо європейській торгівлі зберігалися два головних напрямки:Схід-Захід н Північ-Південь. У напрямку Схід-Захід першість перейшла до Балтійського і Північного морів. Спочатку на них панували Нідерланди, що вивозили оселедця, сукно і сири і ввозили хліб, ліс і метали. У їхніх руках перебувала й посередницька торгівля, в тому числі з Росією. Важливу роль у цій торгівлі грала і Швеція. Але в XVIII в. їх витіснила Англія, яка вивозила свої товари та ввозила з Швеції та Росії залізо, з Росії також льон, прядиво, смолу, парусину.
У торгівлі на напрямку Північ-Південь спочатку також першість здобули голландці, які виступали як посередники. Вони закуповували зерно в Прибалтиці і продавали його на ринках середземноморських країн. Вироби французьких мануфактур, фрукти та вина з країн Південної Європи перевозилися в її північну частину майже виключно за їх посередництвом. Але в XVIII і XIX ст. у міру зміцнення економічної самостійності європейських країн зовнішня торгівля все більше переходить в руки кожної з них. З початком парового судноплавства та особливо залізничного будівництва в регіоні виникає єдиний загальноєвропейський ринок зі складними внутрішніми зв'язками, що відображають поглиблення міжнародного географічного розподілу праці.
62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
Пр-с формування давніх людиноподібних мавп – дріопітеків – почався 45 млн р. тому в тропічних і екваторіальних районах Африки. На початкових стадіях пр-с еволюції всього суспільства проходить під визначальним впливом природно-кліматичних факторів. На ранніх фазах виникнення людини екологічні кризи і флуктуації (періодичні видозміни клімату) надавали потужних поштовхів розвитку людства. Так, зниження кількості опадів, аридизація клімату =>скорочення тропічних лісів призвело до утворення рамапітеків (вважаються одними з давніх предків людини). Освоєння саван, без лісовий спосіб життя, розвиток прямоходіння призвів до появи 4-5 млн р. австралопітеків, які є перехідними від людиноподібних мавп до древніх людей – архантропів.
Протягом тисяч років австралопітеки і архантропи існували одночасно, про що свідчать знахідки в ущелині Олдувай (Африка). Еволюція тривала і близько 1,7 млн р. тому ще один вид – презинджантроп (Homo habilis – людина вміла), який розселився по Африці і почав опановувати Європу й Азію. Ведучи боротьбу за виживання, первісні істоти пристосовувалися до виживання, їхня праця ставала усвідомленішою, знаряддя праці ставали зручнішими. Зовнішність також поступово змінювалась: постава рівнішала, збільшувався обсяг мозку, руки ставали коротшими і вправнішими, в результаті мутацій з’являлась мова, мисливські угрупування. Все це зробило можливим появу бл. 1,5 млн р. тому пітекантропа. Його залишки знаходять на пд.Європи. Такі ж знахідки в Азії дістали назву синантроп. Однак хода в нього була стійкішою – синантропи були рухливішими. Ця істота вважається вже не твариною, а людиною, бо їй властиве вміння виготовляти знаряддя праці й користуватися ними.
Велика екологічна криза – т.зв. «велике зледеніння» Євразії (1 млн – 12 тис р. тому) і в результаті адаптації до нових умов і бл.100 тис р. тому утворився новий вид первісної людини – неандерталець (назва за знахідкою в долині річки Неандер, Німеччина). Вони навчилися самі видобувати вогонь, використовувати прийоми загінного полювання. Згодом і з’явилася людина сучасного фізичного типу – Homo sapiens. Протягом п’яти тисяч років неандертальці і Homo sapiens існували одночасно, проте з часом неандертальці зникли, програвши боротьбу Homo sapiens, які були рухливішими і кмітливішими. Ранніх Homo sapiens інакше називають кроманьйонцями (печера Кро-Маньйон, Франція). Пр-с формування людей сучасного виду прийнято називати сапієнтацією. Сапієнтація - процес виникнення сучасного виду людини Homo sapiens, що полягає як в біологічній перебудові - збільшенні мозку, округленні черепа, зменшенні розмірів особи, появі підборіддя виступу, - так і в соціокультурних нововведеннях - виникненні мистецтва, символічного поведінки, технічному прогресі, розвитку мов.
Починаючи з пізнього палеоліту в результаті адаптації до природних умов стали формуватись і людські раси (і вторинні ознаки - колір шкіри, очей, форма черепа та ін.): європеоїдна (регіон формування - пд-зх.Азія, пн.Африка, пн.Європа), монголоїдна (Азія) , негроїдна (на пд від Сахари) та австралоїдна ( менша за кількістю).
Починаючи з пізнього палеоліту і протягом мезоліту та неоліту (10-4 тис. р. до н.е) формуються великі мовні сім'ї:
- індоєвропейська (Сердньоріччя Волги і Дунаю);
- фіно-угрська (Приуралля, Зх.Сибір);
- алтайська (центр. Азія – Азія, Саяни);
- китайсько-тибетська (центр. і зх. Китай);
- австралійська (пд-зх Азія, Океанія).