
- •1. Місце історичної географії в системі географічних наук
- •2. Історико-географічні передумови великих географічних відкриттів
- •3. Охарактеризувати в історико географічному розрізі проблему війни і миру як глобальну проблему сучасності.
- •4. Предмет і об*єкт вивчення Історичної географії. Становлення і методи дослідження .
- •Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
- •Характеристика глобальних проблем природно економічного характеру
- •Історична географія її роль у розумінні законів розвитку Землі і людського суспільства.
- •Причини уповільнення росту населення в епоху Середньовіччя.
- •Еволюція у поглядах провідних вчених-географів на предмет і завдання історичної географії.
- •Дати визначення поняттю «мезолітична криза ресурсів».
- •Історико-географічна характеристика арабо-мусульманської цивілізації.
- •Взаємодія географічного простору і розвитку суспільства на оточуюче середовище.
- •Дати визначення поняттю «доктрина меркантилізму».
- •Географічний фактор в розвитку і розселенні найдавнішого людства. Процес сапієнтації.
- •Географія сільськогосподарського виробництва Давнього Риму, Греції,Єгипту, Фінікії.
- •Пояснити моноцентричний характер світової економіки в XIX ст.
- •19. Географія розселення первісних людей по земній кулі. Теорії полі-, моноцентризму.
- •20. Практика перегляду кордонів і принцип самовизначення у пер.Пол.ХХст.
- •21. Причини і наслідки екологічних криз минулого. Коеволюція людини і навколишнього середовища.
- •22. . Географічне поширення давніх цивілізацій. Пояс рабовласницьких держав
- •23. Географія окремих галузей мануфактурного виробництва епохи Середньовіччя.
- •24. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямів в античній географії. Зародження географічного модернізму.
- •25. Географія і економічний розвиток річкових і не річкових цивілізацій.
- •26. Зміни в економічній карті світу в другій половині хіХст. Втрата прешості Англією.
- •27. Історико-географічні наслідки обєднання Італії і Німеччини в 19 ст.
- •37. Географічне поширення середньовічних цивілізацій. Розвиток продуктивних сил
- •38. Географія господарства Київської Русі. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки .Шлях із варяг у греки
- •39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
- •40. Розширення географії торгових зв’язків середньовічної Європи. Виникнення міст-республік
- •41.Характеристика фізичної історичної географії як одного із напрямів
- •42.Характеристика глобальних проблем наукового характеру
- •43. Географічні відомості про давньоукраїнські землі 6-10 ст. Міграційні процеси
- •44. Характеристика історичної географії населення як одного із напрямів
- •45.Проблема Квебеку
- •55. Відкриття Нової доби
- •57.Курдистан
- •58. Характеристика основних рис географії населення Давніх цивілізацій.
- •59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
- •60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
- •61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
- •62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
- •63. Причини і наслідки вгв
- •64. Новий етап розвитку географії – морські та сухопутні експедиції з науково-дослідною метою кінця нової доби
- •65. Чому римська цивілізація мала планетарний характер і була достатньо універсальною?
- •66. Наслідки географічних відкриттів російськими землепрохідцями.
- •68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
- •69. Проблема Кашміру
- •70. Формування політичної карти світу між Першою та Другою світовими війнами. Єкономічна криза 30 х рр. 20 ст.
- •72. Дати характеристику транспортної системи Римської Імперії.
- •74. Ойкумена в епоху завоювань о. Македонського
- •75. Причини і наслідки англ. І франц. Досліджень в Пн. Ам. В 16-17 ст.
- •85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
- •35. Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.
- •29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
- •88. Значення і наслідки вгв
- •89. Характеристика іст. Економ. Географії
59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
Історична соціальна географія – вивчає соціальний склад суспільства, взаємовідносини різних верств суспільства і класів, зміну суспільних формацій протягом історичного минулого.
Соціальна географія - напрям соціально-економічної географії, що вивчає просторові процеси і форми організації життя людей і суспільного виробництва насамперед з точки зору людини - умов його праці, побуту, відпочинку, розвитку особистості і відтворення життя. У силу цього категорії можливості, необхідності, раціональності розвитку і т. п. в соціально-географічних дослідженнях розкриваються передусім через оцінку умов життя окремої людини (як біологічного виду і як особистості), різних спільнот людей, суспільства в цілому, а вже потім - для пояснення причин явища, обгрунтування того чи іншого рішення проблеми - отримують свою економічну, політичну, технологічну та іншу інтерпретацію. Просторові аспекти поведінки людей (в першу чергу процес розселення), пояснення і прогнозування цієї поведінки складають основний предмет дослідження соціальної географії. В якості об'єктів дослідження виступають різні територіальні спільності людей, їх історичні особливості розвитку, внутрішня структура, зв'язки з виробництвом і навколишнім середовищем, взаємозв'язки між різними територіальними спільнотами, різні групи населення всередині цих спільнот (об'єднуються за ознаками класової, національної, професійної приналежності і т. п.) - в частині, що стосується просторового поведінки цих груп. Соціальна географія досліджує також регіональні відмінності в умовах життя людей (природні, економічні, соціальні) і шляхи вирівнювання рівнів життя між різними районами і типами поселень; регіональні відмінності відтворення населення і трудових ресурсів, просторові переміщення людей - в останньому випадку соціальна географія безпосередньо замикається з регіональної демографією та екологією людини. Конкретними об'єктами спостереження соціальної географії є поселення (їх типи, форми, мережі та системи), райони, країни. Основною одиницею спостереження служить людина (у разі необхідності характеризується за своєю класовою, національної, сімейної, виробничої приналежності, статі, віку, освіти, професії, стану здоров'я і т. п.). Слід зазначити, що об'єкти, відносини і процеси, що вивчаються соціальною географією, вимагають інтегрального підходу, що включає економічні та екологічні оцінки, і чіткої межі між нею і економічною географією при дослідженні конкретних явищ часто провести не вдається.
60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
Історична географія Нової доби сформувалась під впливом ряду факторів, найважливішим з яких були світові війни та розпад соціал. системи наприкінці ХХ. Після І світ війни в результ розпаду Австро-Угорської ат Російської імперій утвор 9 нових незалежниї держав: Фінляндія, Польща, Естонія, Литва, Латвія, Чехословаччина, Австрія, Угорщина та Югославія.
Особливості цього етапу - початок застосув принципу націон самовизначення.
Після 2 світ війни в сонову терит врегулюв поклали статус Кво. Однак зазначене врегулювання було ускладнене протистоянням двох супердержав — США І СРСР. Навколо цих держав в кін 40 — в пер пол 50 рр формуються 2 військово-пролітичні блоки — НАТО (1949) та організація Варшавсього договору (1955), а Німеччина розколюється на ФРН І НДР У 1949 р. Індія — 1947 незалежна. 1948 створення Ізраїлю. ДО кін 40-х рр незалежність отримали всі держави Арабського світу. ДО 1957 р країни ПД-СХ Азії+Туніс, Судан і Марокко. Між 1960-1964 рр звільнився майже весь континент — Африка. В результ Португальської революції 1974 зникла остання колоніальна імерія — Португалія.
Якщо проаналізувати географію колоніальних імперій, то це були переважно такі материки, як Африка, Південна та Північна Америка частково, Пд-Зх Азія, Австралія та низка островів. Найчисленнішими та наймогучішими були Британська колоніальна імперія, Іспанська та Французька.
Французька колоніальна імперія (фр. L’Empire colonial français) — сукупність колоніальних володінь Франції в період між 1546 — 1962 роками, що перетворили Францію в третю за величиною державу, що будь-коли існувала на планеті (після Британської і Російської імперій). Як і Британська імперія, Франція мала колоніальні території у всіх регіонах світу, але її колоніальна політика значно відрізнялася від британської. На піку свого процвітання, вона займала площу 13 мільйонів км² і населення в них (крім метрополії) 110 млн осіб (1914). - володіла пн-зх Африкою, сх частиною нинішньої територі США, та изкою країн в Азії та острови.
Британська імперія — найбільша в історії людства колоніальна імперія, що підпорядковувалася британській короні. На час найбільшого розквіту (1921 рік) населення Британської імперії становило 458 млн осіб або чверть світового.
Після Другої світової війни більшість колоній Британії стали незалежними. Спадкоємицею Британської імперії вважається Британська Співдружність. - Канада, Пд та Сх Африка, Австралія, Пд Азіята острови.