
- •1. Місце історичної географії в системі географічних наук
- •2. Історико-географічні передумови великих географічних відкриттів
- •3. Охарактеризувати в історико географічному розрізі проблему війни і миру як глобальну проблему сучасності.
- •4. Предмет і об*єкт вивчення Історичної географії. Становлення і методи дослідження .
- •Зміни на політичній та економічній карті світу в кінці хх – початку ххі ст.
- •Характеристика глобальних проблем природно економічного характеру
- •Історична географія її роль у розумінні законів розвитку Землі і людського суспільства.
- •Причини уповільнення росту населення в епоху Середньовіччя.
- •Еволюція у поглядах провідних вчених-географів на предмет і завдання історичної географії.
- •Дати визначення поняттю «мезолітична криза ресурсів».
- •Історико-географічна характеристика арабо-мусульманської цивілізації.
- •Взаємодія географічного простору і розвитку суспільства на оточуюче середовище.
- •Дати визначення поняттю «доктрина меркантилізму».
- •Географічний фактор в розвитку і розселенні найдавнішого людства. Процес сапієнтації.
- •Географія сільськогосподарського виробництва Давнього Риму, Греції,Єгипту, Фінікії.
- •Пояснити моноцентричний характер світової економіки в XIX ст.
- •19. Географія розселення первісних людей по земній кулі. Теорії полі-, моноцентризму.
- •20. Практика перегляду кордонів і принцип самовизначення у пер.Пол.ХХст.
- •21. Причини і наслідки екологічних криз минулого. Коеволюція людини і навколишнього середовища.
- •22. . Географічне поширення давніх цивілізацій. Пояс рабовласницьких держав
- •23. Географія окремих галузей мануфактурного виробництва епохи Середньовіччя.
- •24. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямів в античній географії. Зародження географічного модернізму.
- •25. Географія і економічний розвиток річкових і не річкових цивілізацій.
- •26. Зміни в економічній карті світу в другій половині хіХст. Втрата прешості Англією.
- •27. Історико-географічні наслідки обєднання Італії і Німеччини в 19 ст.
- •37. Географічне поширення середньовічних цивілізацій. Розвиток продуктивних сил
- •38. Географія господарства Київської Русі. Внутрішні та зовнішні економічні зв’язки .Шлях із варяг у греки
- •39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
- •40. Розширення географії торгових зв’язків середньовічної Європи. Виникнення міст-республік
- •41.Характеристика фізичної історичної географії як одного із напрямів
- •42.Характеристика глобальних проблем наукового характеру
- •43. Географічні відомості про давньоукраїнські землі 6-10 ст. Міграційні процеси
- •44. Характеристика історичної географії населення як одного із напрямів
- •45.Проблема Квебеку
- •55. Відкриття Нової доби
- •57.Курдистан
- •58. Характеристика основних рис географії населення Давніх цивілізацій.
- •59.Характеристика історичної соціальної географії, як одного з напрямів історичної географії.
- •60. Географія формувань колоніальних імперій Нової Доби.
- •61. Географічний поділ праці і торгові зв'язки нової доби. Формування національних ринків.
- •62. Предки людини розумної. Пр-с сапієнтації. Утворення рас і мовних сімей.
- •63. Причини і наслідки вгв
- •64. Новий етап розвитку географії – морські та сухопутні експедиції з науково-дослідною метою кінця нової доби
- •65. Чому римська цивілізація мала планетарний характер і була достатньо універсальною?
- •66. Наслідки географічних відкриттів російськими землепрохідцями.
- •68. Роль Пн. Причорноморя у мгпп епохи давніх цивілізацій
- •69. Проблема Кашміру
- •70. Формування політичної карти світу між Першою та Другою світовими війнами. Єкономічна криза 30 х рр. 20 ст.
- •72. Дати характеристику транспортної системи Римської Імперії.
- •74. Ойкумена в епоху завоювань о. Македонського
- •75. Причини і наслідки англ. І франц. Досліджень в Пн. Ам. В 16-17 ст.
- •85. Географія торг зв'язків Європи у Середньовіччі. Міста-республіки.
- •35. Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.
- •29. Картографування Землі. Видання карт і атласів. Створення географічних товариств. Диференціація географічних досліджень у хх ст.
- •88. Значення і наслідки вгв
- •89. Характеристика іст. Економ. Географії
39. Роль іспанських конкістадорів увідкритті та дослідженні земель Нового Світу
За відкриттям Нового Світу почалась конкіста (від ісп. - завоювання) -загарбницькі походи іспанців кінця XV—XVI ст. Золото та влада - тільки це цікавило тих, хто ставав конкістадорами: вчорашніх воїнів, монахів, розорених ідальго, жебраків, злочинців. Невеликі загони із 300-400 чоловік вирушали проти союзів племен і цілих держав. їхньому успішному просуванню сприяла не тільки наявність вогнепальної зброї, а й уміле використання міжусобної боротьби в індіанському середовищі. У розправах з підкореними народами завойовники не знали жалю.Єдина і справжня причина того, чому християни розорили і знищили безліч ні в чому не винних людей, - це прагнення захопити їхнє золото. Християни хотіли за короткий час збагатитися їхніми скарбами... Вони йшли з хрестом у руці та з ненаситною жадобою золота в серці.На півострові Юкатан конкістадори несподівано зустрілися з високорозвиненою цивілізацією. Перед їхнім здивованим поглядом з'явилися обнесені мурами прекрасні міста, величні ряди пірамід і вишукано оздоблені храмові споруди. Територія належала народу майя і була поділена між декількома містами-державами з добре налагодженою системою управління. Постійна ворожнеча між містами значно полегшила їхнє завоювання іспанцями. Від майя конкістадори довідались, що на північ від Юкатану розташована могутня країна ацтеків, де є багато золота. У 1519 р. на завоювання цих земель вирушив іспанський загін у складі 400 піхотинців і 15 вершників при 6 гарматах. Його вів небагатий іспанський ідальго ЕрнанКортес — мужній воїн і вмілий дипломат, але жорстока і підступна людина. Це був перший похід іспанців у глиб материка.
Водночас із завоюванням Мексики іспанські конкістадори шукали казкову країну Ельдорадо. В основі легенди про неї лежав реальний звичай народу чібча-муїска, що жив колись у гірських районах сучасної Колумбії і створив одну з найрозвиненіших цивілізацій. Перед тим як прийняти владу, кожний новий правитель цього племені виконував певну церемонію. Він намащував смолою і покривав золотим порошком тіло, а потім на сході сонця випливав на плоті на середину священного озера Гуатавіта і в його водах усе з себе змивав. Після цього присутні кидали в озеро коштовності. На думку іспанців, таке могло відбуватися тільки в країні, дуже багатій на золото. Конкістадори поринули на її завоювання. Один із загонів очолив колишній свинопас, напівписьменний ФрансіскоПісарро. Він вторгся в Перу, де розкинулася держава інків з центром у місті Куско, розташованим високо в горах.. Наприкінці XVI ст. в руках іспанських конкістадорів знаходилась уся Центральна і Південна Америка, за винятком Бразилії, захопленої португальцями.Новий Світ після конкісти. Якщо на першому етапі конкісти відбувалося звичайне загарбання коштовностей, то з середини XVI ст. завойовники перейшли до постійної розробки рудників. Новий Світ давав уже половину світового видобутку дорогоцінних металів, і в Іспанію потягнулися багатотонні «золоті» і «срібні» флотилії. Усі завойовані землі стали власністю іспанського короля, а їхні жителі — його підданими. Для навернення індіанців у католицьку віру за океан прибули численні місіонери. Іспанська колоніальна імперія простягалась на тисячі кілометрів - від Каліфорнії до Вогняної Землі. Вона була найбільшою у тогочасному світі й складалася з двох віце-королівств, якими управляли призначені іспанським монархом віце-королі. Іспанія ревно охороняла свою монополію (виключне право) на торгівлю із заокеанськими володіннями. Іноземних купців у Новий Світ не допускали, і вони могли придбати колоніальні товари (колонія - територія, яка втратила незалежність і перебуває під владою іншої держави) тільки в Севільї, сплативши мито у королівську казну.Зустріч двох світів внесла зміни у побут і звички. Європейці запозичили в індіанців і навчились вирощувати чимало сільськогосподарських рослин. Повсюдне розведення в Європі картоплі помітно зменшило загрозу голоду. Кукурудза припала до смаку людям, а також пішла на корм худобі. Зростання виробництва в Новому Світі цукру зробило його доступним не лише для багатіїв, а й для простолюду. На столах європейців з'явилися томати, квасоля, стручковий перець, какао, ананаси, різноманітні страви з тріски та лососевих риб. Із Америки привозили хіну і бальзами, які успішно використовували в медицині. Однією з улюблених розваг стали індіанські ігри з пружними каучуковими м'ячами, попередники сучасних волейболу і баскетболу. На жаль, європейці перейняли в індіанців і деякі шкідливі звички - манеру палити і пити настої з наркотичних трав. У свою чергу, завойовники збагатили Новий Світ такими культурами, як пшениця, ячмінь, рис, жито, виноград, апельсини, лимони, груші, сливи, яблука, мигдаль, олива. Вони ввезли туди цукрову тростину, бананове дерево, свиней, коней, кіз і овець.